Ухвала суду № 64172259, 19.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Андрієнко А.М., Рейнарт І.М.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційними скаргами Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року,

встановила:

11.02.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» ( далі - ТДВ «СК «Альфа-Гарант») на свою користь недоплачену частину страхового відшкодування в розмірі 12 175 грн. 20 коп., витрати на проведення оцінки збитку в розмірі 600 грн. та судовий збір в сумі 267 грн. 39 коп. З відповідача ОСОБА_2 просив стягнути на свою користь решту майнової шкоди в розмірі 13 558 грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 283 грн. 81 коп.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29 вересня 2015 р. близько 13 год. в м. Києві по бул. Верховної Ради, 34 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі- ДТП) за участю транспортного засобу «Renault Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2, законним користувачем та розпорядником якого відповідно до довіреності є позивач, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4510097.

Листом від 26.01.2016 р. ТДВ «СК «Альфа-Гарант» повідомило про визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування в розмірі 5011,14 грн., які були перераховані на рахунок позивача.

У зв'язку з незгодою з розрахунком страхового відшкодування, здійсненого страховиком, позивач замовив незалежне автотоварознавче дослідження.

Відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Експерт-сервіс Авто» №8 від 25.01.2016 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 28 306,15 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 18 186,34 грн.

З урахуванням франшизи за полісом обов'язкового страхування в сумі 1000 грн. просив стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на його користь 12 175,20 грн. ( 18 186,34 -1000 - 5011,14).

З урахуванням тієї обставини, що реальний розмір витрат на відновлення автомобіля становив 30 745,14 грн., у відповідності до ст. 22, 1192,1194 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь решту майнової шкоди в сумі 13 558,80 грн. ( 30 745,14 - 17 186,34).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 12 175 грн.20 коп., витрати на проведення оцінки збитку в розмірі 600 грн. та судовий збір в розмірі 267,39 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди 13 558 грн.80 коп. та судовий збір в розмірі 283,81 грн.

В апеляційній скарзі представник ТДВ «СК «Альфа-Гарант», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову до ТДВ «СК «Альфа-Гарант».

Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було розмежовано вартість збитків, що не відносяться до ДТП, а саме ремонт подряпин лакофарбового покриття заднього бампера справа.

Позивач не звертався до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з заявами про здійснення доплати страхового відшкодування у розмірі податку на додану вартість, а наданий позивачем акт виконаних робіт не містить відомостей про понесені ним витрати за сплати ПДВ у зв'язку з ремонтом належного йому транспортного засобу.

Існують також сумніви в дійсності заміни лівого заднього крила вартістю 14 592 грн. 95 коп. Позивач не звертався до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з заявою про доплату страхового відшкодування та не надав для огляду відремонтований належний йому транспортний засіб.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у відповідності до визначеного експертом дійсного розміру заподіяних збитків.

Свої доводи мотивує тим, що ухвалене по справі рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. В матеріалах справи відсутні ряд документів, які мають істотне значення для справи.

Для проведення автотехнічної експертизи ним було заявлено про надання позивачем місця належного зберігання запчастин, які були замінені внаслідок проведеного ремонту. Дану заяву було проігноровано, чим позбавлено відповідача можливості отримання та надання суду відповідних доказів.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 просив апеляційні скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 вересня 2015 року в м. Києві по бул. Верховної Ради , 34 сталася ДТП, в результаті якої з вини ОСОБА_2, який керував транспортним засобом «Renault Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено автомобіль марки «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2, законним користувачем та розпорядником якого є позивач.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4510097. Згідно з цим полісом сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн., франшиза - 1000 грн. (а.с.87).

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положенням п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно звіту №15129 від 07.12.2015 р., складеного на замовлення страховика оцінювачем ТОВ «Екпертум-АВЕ» ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 14 427 грн. 34 коп. (12022, 78 грн. - без ПДВ) (а.с.89).

Оскільки пошкодження заднього лівого крила у виді деформації та пошкодження лакофарбового покриття могли бути відремонтовані в умовах СТО, страховиком було прийнято рішення з вартості матеріального збитку вирахувати вартість відновлення вказаної складової.

Згідно звіту №15536 від 21.11.2015 р., складеного оцінювачем ТОВ «Екпертум-АВЕ» ОСОБА_5, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2, щодо складових частин, які частково або повністю мають втрату первісних технічних або технологічних якостей, зумовлених впливом навколишнього середовища, або умовами експлуатації, пошкодження яких зафіксовано в протоколі огляду транспортного засобу від 05.10.2015 р., та які дублюють пошкодження, отримані внаслідок ДТП, що сталося 29.09.2015 р., але не відносяться до таких, становить 1 285,81 грн. ( 1 071,51 - без ПДВ) (а.с.103).

З огляду на вказані висновки спеціаліста, страховиком 21.01.2016 р. було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 5011,14 грн., з такого розрахунку : 12 022,78 грн. - 6 011,64 грн. ( ПДВ + вартість крила заднього лівого) - 1000 грн. (франшиза) (а.с.113, 115).

Судом встановлено, що Наказом Фонду державного майна України №1852 від 07.12.2015 р. кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ОСОБА_НОМЕР_3, видане 12.09.2009 р., вважається анульованим з 29.10.2015 р. та виключено оцінювача із Державного реєстру оцінювачем та суб'єктів оціночної діяльності.

За таких підстав звіт №15129 від 07.12.2015 р. та звіт №15536 від 21.11.2015 р., складені оцінювачем ТОВ «Екпертум-АВЕ» ОСОБА_5, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами розрахунку суми страхового відшкодування.

З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги звіт №8 від 25.01.2016 р., складеного експертом-оцінювачем ТОВ «Експерт-Сервіс» ОСОБА_6, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні, складає 18 186,34 грн. Вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу - 28 306,15 грн. (а.с.20-27).

Належних та допустимих доказів того, що висновки звіту з оцінки транспортного засобу не відповідають Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24.11.2003 р. №142/5/2092 та мають порушення в частині визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт матеріали справи не містять.

Клопотань про призначення в справі судової автотоварознавчої експертизи відповідачем ОСОБА_2 або його уповноваженим представником в суді першої інстанції заявлено не було.

Враховуючи ту обставину, що апеляційний суд досліджує нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ч.2 ст.303 ЦПК України), правові підстави для призначення судової експертизи судом апеляційної інстанції відсутні.

Доводи апеляційної скарги ТДВ «СК «Альфа-Гарант» в тій частині, що вказаний звіт не розмежовує пошкоджень, які дублюються, а саме подряпини лакофарбового покриття заднього бампера справа, є необґрунтованими.

Як вбачається з протоколу огляду транспортного засобу до вказаного звіту, автомобіль в результаті ДТП отримав пошкодження заднього бамперу лише в лівій частині. В ремонтній калькуляції, доданій до звіту, також включено ремонт лише бамперу заднього з лівої сторони. В актах виконаних робіт також зазначено, що було проведено ремонт та фарбування бамперу заднього лише з лівої сторони.

Вирахування ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з вартості матеріального збитку вартості пошкоджень заднього лівого крила у виді деформації та пошкодження лакофарбового покриття також є необґрунтованим, оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи висновків спеціалістів, вказане пошкодження потребувало саме заміни, а не ремонту в умовах СТО.

Судом встановлено, що позивачем проведено відновлювальний ремонт автомобіля «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2, за який проведено оплату в розмірі 30 745,14 грн. ( без ПДВ) (а.с. 44 -46).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-691 цс 15 від 02 грудня 2015 року, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

При ухваленні рішення суд першої інстанції врахував зазначені вище положення закону та обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, що розмір шкоди, яку повинен відшкодувати страховик потерпілій особі, повинен визначатись на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди потерпілому винною особою сплачується різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційних скарг і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія

Ухвалила:

Апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 відхилити.

РішенняПечерського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа №22-ц/796/855/2017

Головуючий в суді першої інстанції: Литвинова І.В.

Доповідач в суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.