Ухвала суду № 64171895, 12.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

12 січня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання дій незаконними, визнання нарахованої заборгованості незаконною та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року,

встановила:

у листопаді 2015 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконними дії відповідача по нарахуванню заборгованості по внесенню авансових платежів за укладеною між сторонами Угодою «Автоплан», визнати заборгованість такою, що суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів», стягнути з відповідача 5 000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Заочним рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що 23 квітня 2003 року між ним та ЗАТ «АІСЕ Україна», правонаступником якого є відповідач, було укладено угоду про придбання автомобіля згідно системи «Автоплан», зазначав, що відповідач здійснює нечесну підприємницьку діяльність та вводить споживача в оману, оскільки ним було сплачено всі внески відповідно до договору, а відповідачем було нараховано заборгованість, яка є незаконною та порушує його права, як споживача.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року в задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування відповідачем заборгованості відповідає умовам договору. Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 627, 638 ЦК України, ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом не були враховані наявні в діяльності ПрАТ «АІСЕ Україна» ознаки нечесної підприємницької практики, що вводять споживача в оману, а тому нарахування йому заборгованості є незаконним. Однак, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки всі були предметом перевірки під час розгляду справи судом першої інстанції.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що діяльність ПрАТ «АІСЕ Україна» за вказаною угодою не є такою, що суперечить змісту Закону України "Про захист прав споживачів".

Умовами угоди прямо передбачена можливість зміни ціни автомобіля, а тому змінився розмір внесків, що призвело до виникнення заборгованості.

Твердження апелянта про те, що він був введений в оману, не отримав належної, доступної та правдивої інформації про послуги відповідача, також не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем було уважно прочитано угоду та додатки до неї, що засвідчено його підписом. Крім того, умови угоди були виконані відповідачем і позивач отримав автомобіль.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 313-317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, а заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 761/32507/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1275/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.