Ухвала суду № 64171648, 20.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 січня 2017 року м. Київ № 826/20918/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення постанови суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі.

Постановою суду від 22.12.2015 року позовні вимоги задоволено частково, постановлено визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 01 квітня 2015 року №154-к "Щодо звільнення" в частині звільнення ОСОБА_1; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу експертизи Управління у Рівненській області; стягнути з Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу; в задоволенні решти позовних вимог відмовити; допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу експертизи Управління у Рівненській області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

30.08.2016 року Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчі листи.

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 22.12.2015 р.

В даній заяві представник позивача просив: роз'яснити рішення суду від 22.12.2015 року, зазначивши в резолютивній частині суму середньомісячної заробітної плати, що підлягає стягненню у розмірі 29458,52 грн.

В обґрунтування даної заяви представник позивача зазначив, що після звернення до виконавчих органів судове рішення виявилось незрозумілим, оскільки в останньому не зазначена сума середнього заробітку, яку необхідно стягнути, а виконавчі органи самостійно такі розрахунки не мають права здійснювати.

В призначене судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 170 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до постанови ВАС України від 06.05.2010 р. підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Із поданої заяви судом вбачається, що необхідність звернення до суду зумовлена тим, що в судовому рішенні не зазначена сума середнього заробітку, яку необхідно стягнути.

Суд зазначає, що в постанові від 22.12.2015 року при переході судом до вирішення даної справи в порядку письмового провадження суд зобов'язав представника позивача надати до суду всі необхідні докази для повного та об'єктивного вирішення даної справи, однак до суду не надано довідки щодо розміру середньомісячної заробітної плати позивача, що, як наслідок, унеможливлює вирахування грошової суми, яка підлягає стягненню за весь час вимушеного прогулу.

Водночас, до заяви про роз'яснення представником позивача подано довідку з Пенсійного фонду України заробітна плата за останні два місяці, що передують моменту звільнення складає: лютий 2015 року - 3048,69 грн., березень 2015 року - 3587,67 грн.

За таких обставин, середньоденна заробітна плата становить 161,86 грн. (6636,36 грн./41 робочий день за лютий та березень 2015 року).

З моменту звільнення до моменту прийняття рішення суду, тобто з 01.04.2015 року по 22.12.2015 року кількість робочих днів становить 182 дні.

За таких обставин, судом вбачається наявність підстав для роз'яснення судового рішення шляхом зазначення в резолютивній частині суму середньомісячної заробітної плати, що підлягає стягненню у розмірі 29458,52 грн.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Роз'яснити постанову суду від 22.12.2015 року шляхом зазначення в п. 4 резолютивній частині суму середньомісячної заробітної плати, що підлягає стягненню у розмірі 29458,52 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.