Постанова № 64171637, 17.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2017 року 15:26 № 826/20410/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Ферштей А.М., за участі позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17 січня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни, в якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.10.2016):

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») Славкіної Марини Анатоліївни (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1), що полягають у неакцептуванні (не включенні) до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 53 361,34 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») Славкіну Марину Анатоліївну (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1) акцептувати (визнати) кредиторські вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 53 361,34 грн., внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») шляхом включення акцептованих вимог ОСОБА_1 на суму 53 361,34 грн. як таких, що підлягають задоволенню у другу чергу, у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та подати зміни, внесені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк»), на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно не включено вимоги ОСОБА_1 на суму 53 361,34 грн. до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк»), оскільки вказаний розмір заборгованості Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» перед позивачем підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Під час судового розгляду справи позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити останні з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що, виходячи з положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», із заявленими вимогами позивачу слід звертатись безпосередньо до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не до Уповноваженої особи, оскільки реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з наявною на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацією, постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 №123, розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. із заявою від 16.04.2015, в якій просив визнати його кредитором Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» та включити його грошові вимоги на суму 53 361,34 грн., з яких 3140,80 грн. сума компенсації за вихід на роботу у вихідні дні; 1694,52 грн. сума компенсації за невикористану щорічну відпустку; 45187,20 грн. сума середнього заробітку за час затримки з 21.11.2014 по 19.03.2015 включно; 3338,82 грн. сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати до реєстру кредиторів Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» з метою виплати зазначеної суми.

У відповідь на дану заяву Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А. листом від 29.05.2015 №20-13345 повідомила позивача про те, що у банку не має документального підтвердження наявності кредиторської заборгованості перед позивачем, а тому у банку відсутні підстави для включення даних вимог до акцептованого реєстру кредиторів.

У той же час, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.08.2015, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 09.12.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення всіх належних сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку та сум компенсації втрат частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати всіх належних сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку та сум компенсації втрат частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 53 361,34 грн.: 3140,80 грн. - суму компенсації за вихід на роботу у вихідні дні; 1694,52 грн. - суму компенсації за невикористану щорічну відпустку; 45187,20 грн. - суму середнього заробітку за час затримки з 21.11.2014 по 19.03.2015 включно; 3382,82 грн. - суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

При цьому, суд одразу звертає увагу на наступне.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 16.02.2016 у справі №21-484а15, на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. До вказаних висновків Верховний суд України прийшов за наслідками розгляду справи за позовом управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича про визнання протиправними дії та зобов'язання уповноважену особу Фонду визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги управління Пенсійного фонду України.

Водночас, у силу ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так, висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку Господарського процессуального кодексу України.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність визначена також ч. 1 вказаного Закону як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

З наведеного слідує, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку Господарського процессуального кодексу України.

Разом з тим, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дійсно встановлено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Однак, суд звертає увагу на те, що у даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який містить у собі спеціальні норми, якими, у свою чергу, врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Так, ст. 52 зазначеного Закону передбачено порядок та черговість задоволення кредиторських вимог.

Системний аналіз вказаних положень, дає підстави суду дійти до висновку, що у даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, зокрема, у силу положень ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство у суді господарської юрисдикції.

Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким, у свою чергу, не передбачено порушення справи про банкрутство у суді господарської юрисдикції, а тому у спірних правовідносинах приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» застосуванню не підлягають.

Окремо, суд звертає увагу на пункт 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», відповідно до якого адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані висновки кореспондуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 у справі №К/800/21063/15, №К/800/21185-15 (ЄДРСР №57283527), та позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладеною в ухвалах від 13.07.2016 у справі №826/5998/16 та від 13.07.2016 у справі №810/968/16 (ЄДРСР №58952538).

Крім того, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 Київським апеляційним адміністративним судом у даній справі скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про закриття провадження у справі від 28.04.2016, з огляду на підсудність даного спору суду адміністративної юрисдикції.

Враховуючи наведене у сукупності, а також з метою дотримання положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі №21-484а15, та вирішення даної справи у порядку адміністративного судочинства.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.ч. 3 та 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, здійснює повноваження зі складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У силу ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що повноваження зі складання реєстру акцептованих вимог кредиторів покладено на уповноважену особу Фонду, тобто у даному разі на відповідача. При цьому, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише затверджує такий реєстр.

У силу ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Як було зазначено вище, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25.08.2015, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 09.12.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2016, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення всіх належних сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку та сум компенсації втрат частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати всіх належних сум при звільненні, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку та сум компенсації втрат частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 53 361,34 грн.: 3140,80 грн. - суму компенсації за вихід на роботу у вихідні дні; 1694,52 грн. - суму компенсації за невикористану щорічну відпустку; 45187,20 грн. - суму середнього заробітку за час затримки з 21.11.2014 по 19.03.2015 включно; 3382,82 грн. - суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Відтак, грошова вимога позивача щодо заробітної плати у розмірі 53 361,34 грн., яка заявлялась ОСОБА_1 до включення в реєстр акцептованих вимог, згідно із заявою від 16.04.2015, підтверджена у судовому порядку, а тому твердження відповідача про відсутність у банку документального підтвердження наявності кредиторської заборгованості перед позивачем спростовані судовим рішенням, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») Славкіної Марини Анатоліївни (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1), що полягають у неакцептуванні (не включенні) до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 53 361,34 грн. є протиправними, з огляду на що Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») Славкіну Марину Анатоліївну (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1) суд зобов'язує акцептувати (визнати) кредиторські вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 53 361,34 грн., внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») шляхом включення акцептованих вимог ОСОБА_1 на суму 53 361,34 грн. як таких, що підлягають задоволенню у другу чергу та подати зміни, внесені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк»), на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») Славкіної Марини Анатоліївни (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1), що полягають у неакцептуванні (не включенні) до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 53 361,34 грн. (п'ятдесят три тисячі триста шістдесят одна грн. 34 копійки).

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») Славкіну Марину Анатоліївну (ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1) акцептувати (визнати) кредиторські вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на суму 53 361,34 грн., внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») шляхом включення акцептованих вимог ОСОБА_1 на суму 53 361,34 грн. (п'ятдесят три тисячі триста шістдесят одна грн. 34 копійки) як таких, що підлягають задоволенню у другу чергу та подати зміни, внесені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк»), на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.01.2017.