Постанова № 64171623, 20.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2017 року № 826/9773/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., суддів - Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадської організації «Контроль народного майна України» до Кабінету Міністрів України за участю третіх осіб – Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» про визнання недійсним та скасування розпорядження КМУ №386 від 18.05.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася громадська організація «Контроль народного майна України» до Кабінету Міністрів України за участю третіх осіб – Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» про визнання недійсним та скасування розпорядження КМУ №386 від 18.05.2016 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржуване розпорядження не було оприлюднено до його прийняття, а в результаті не проходило обговорення, а відтак позивач був позбавлений можливості надати свої пропозиції та зауваження до проекту оскаржуваного розпорядження, що свідчить про порушення відповідачем норм ч. 1. ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив також, що в оскаржуваному розпорядженні не встановлені критерії для модернізації виробничих потужностей ПАТ «Одеський припортовий завод»; оскаржуваним розпорядженням продаж пакету акцій ПАТ «Одеський припортовий завод» відбувається не за конкурсом, а шляхом проведення цінового аукціону, що є порушенням законодавства; оскаржуване розпорядження прийнято Кабінету Міністрів України без погодження з Мінекономрозвитку, не містить обов’язкових умов, котрі визначені в ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна». Додатково, позивач зазначив, що під час прийняття оскаржуваного розпорядження Кабінет Міністрів України не врахував статус ПАТ «Одеський припортовий завод» та необхідність отримання висновку АМК України.

Мотивуючи право на звернення до суду позивач зазначив, що ПАТ «Одеський припортовий завод» є стратегічним промисловим об’єктом України, а відтак громадська організація «Контроль народного майна України» в силу положень Закону України «Про громадські об’єднання» має право контролювати законність проведення приватизації вказаного об’єкту.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати недійсним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №386 від 18.05.2016 року «Про затвердження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом акціону» не чинним та скасувати його.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, вказаних в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. Так, представник Уряду зазначив, що оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України №386 від 18.05.2016 року прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, представник Кабінету Міністрів України стверджує, що позивач не є суб’єктом правовідносин, що регулюються оскаржуваним розпорядженням, оскільки розпорядження стосується сфери управління об’єктами державної власності і жодним чином не зачіпає права, обов’язки та інтереси громадської організації «Контроль народного майна України» та не стосується сфери її діяльності.

В наданих суду письмових запереченнях представник третьої особи - Фонду державного майна України заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Міністерства фінансів України заперечував проти позову, оскільки позивач не є суб’єктом спірних правовідносин, а розпорядження КМУ №386 від 18.05.2016 року не породжує жодних правових наслідків відносно діяльності позивача, а тому не порушує права та обов’язки останнього.

Представник третьої особи - Антимонопольного комітету України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення та додаткові документи.

Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відношення до позову не висловив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників Антимонопольного комітету України та публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні та надані позивачем, представником відповідача та третіх осіб документи і матеріали, заслухавши думку позивача та представників відповідачів, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

“На підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

“У спосіб” означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2016 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження №386-р «Про затвердження умов продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону», яким затверджено умови продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, що додаються. Пакет складається з 795083903 акцій, що становить 99,567 відсотка статутного капіталу товариства, номінальною вартістю 795083,903 тис. гривень.

Пунктом 2 вказаного розпорядження Фондові державного майна:

1) забезпечити в установленому порядку шляхом укладення договорів про конфіденційність наданої інформації про товариство доступ потенційних учасників конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій товариства;

2) провести в установленому порядку конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій товариства з урахуванням затверджених цим розпорядженням умов продажу;

3) припинити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій товариства у разі, коли для участі у конкурсі подано заяви менш як двох учасників, а також у разі, коли не подано жодної заяви учасника, який є нерезидентом;

4) установити контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу пакета акцій товариства відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна";

5) інформувати щокварталу Кабінет Міністрів України про виконання покупцем умов договору купівлі-продажу пакета акцій товариства.

Незгода позивача з вказаним розпорядженням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 2 ст. 171 КАС України визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

При цьому, перевірка законності цих актів полягає у з'ясуванні їх відповідності законам України.

Підставами для прийняття судом рішення щодо незаконності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність правовим актам вищої юридичної сили; порушення встановленої законом процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення повноважень при їх прийнятті.

При цьому, обов'язковою умовою скасування такого рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Водночас, судом встановлено, що оскаржуване розпорядження №386-р від 18.05.2016 року втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №746-р від 19.10.2016 року «Деякі питання забезпечення проведення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу державного пакета акцій публічного акціонерного товариства “Одеський припортовий завод”.

Оскільки акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує чи може породжувати певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, то відсутність правовідносин, що зумовлює реалізація оскаржуваного акту, виключає можливість надання судового захисту.

За таких обставин, судом оскаржуване розпорядження не досліджувалось на предмет правомірності його прийняття та наявності порушеного права позивача станом на момент його звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність правовідносин, що зумовлює реалізація оскаржуваного акту, виключає можливість надання судового захисту, а відтак підстави для задоволення позовних вимог за таких обставин відсутні.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог громадської організації «Контроль народного майна України» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.