Постанова № 64171618, 20.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2017 року № 826/5414/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач – 1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач – 2), Державної фіскальної служби України (далі – відповідач – 3), в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ “Ніка” ЛТД має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 у розмірі 4174714, 00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головне управління ДФС у м. Києві, Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ “Ніка” ЛТД має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величну від'ємного значення за червень 2015 у розмірі 4174714, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатом інвентаризації повноти та коректності перенесення до обліку від'ємних значень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість сум залишків від'ємного значення податку (рядок 24 та рядок 31) ним встановлено, що за поданим уточнюючим розрахунком податкового зобов'язання декларації з податку на додану вартість коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість не відбулося.

Зазначене, на думку ТОВ “Ніка” ЛТД свідчить про порушення вимог пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, що в свою чергу, має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Представник Головного управління ДФС у м. Києві проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях на позовну заяву, що долучені до матеріалів справи.

Водночас, представник Державної фіскальної служби України проти позову також заперечив з підстав та мотивів, що викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Разом з цим, відповідач – 1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав, відношення до позову не висловив.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача – 2 та відповідача -3, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №200036000 (індивідуальний податковий номер 163999526519).

Відповідно до наявних документів в матеріалах справи слідує, що позивачем 17.07.2015 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015, у якій задекларовано рядок 24 у сумі 1398081,00 грн.

Зазначена декларація прийнята Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві 17.07.2015, що підтверджується квитанцією №2, яка міститься в матеріалах справи.

В подальшому, товариство з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому задекларувало рядок 24 у сумі 4171714,00 грн.

Згідно квитанції №2 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок прийнятий відповідачем – 04.08.2015.

Як стверджує позивач, за наслідком встановлення ним обставин не відображення коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, останній листом вих. №19 від 12.11.2015 звернувся до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві з проханням надати роз'яснення та привести у відповідність значення рядка №9 Витягу до вимог діючого законодавства та відповідно з поданими товариством декларацією та уточнюючим розрахунком за червень 2015.

Листом №14180/10/26-51-15-01-121 від 04.12.2015 відповідач – 1 надав роз'яснення норм податкового законодавства заявнику.

Не погоджуючись з думкою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, товариство з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД скерувало ідентичний за змістом лист від 13.11.2015 №220 до Головного управління ДФС у м. Києві.

За наслідком розгляду звернення позивача, відповідач – 2 повідомив заявника, зокрема, що відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України після “обнуління” показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларовано платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності.

В подальшому, товариство з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД листом від 26.11.2015 звернулося до Державної фіскальної служби України з проханням надати письмові роз'яснення щодо механізму включення суми рядка 24 уточнюючого розрахунку за червень 2015 поданої та прийнятої декларації ДФС України у рядках №9 Витягу показник У Накл, та зарахування у формулу для коректного відображення на збільшення рядка №2 Витягу з СЕА ПДВ.

Копію зазначеного листа було скеровано відповідачу – 1 та відповідачу – 2.

Листом Державної фіскальної служби України №25646/6/99-99-15-01-03-15 від 01.12.2015 заявнику надано відповідь з посиланням на п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Водночас, листом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві №14205/10/26-51-15-01-121 від 04.12.2015 роз'яснено, що ДПІ районного рівня не наділені функціями надання податкових консультацій та роз'яснень.

Разом з цим, відповідач – 2 повідомив позивача, що відповідь на порушене останнім питання було надано листом від 27.11.2015 №1897/10/26-15-15-01-18.

Станом на час розгляду справи по суті, відповідного коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування відповідачами здійснено не було.

Вказані обставини, відповідачем – 2 та відповідачем – 3 не заперечувалися як у письмових запереченнях на позовну заяву, так і в судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД вважає бездіяльності відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку він має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів, суд звертає увагу на наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 2001 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, згідно п.2001.1, п.2001.2 ст.2001 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (далі - Порядок №569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п. 1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому, п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

За змістом приписів п.2001.3 ст.2001 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, 29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”, відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п.2001.3 ст.2001 Податкового кодексу України, на третій робочий день після набрання чинності цим Законом дорівнюють нулю, крім значень її складових НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 01 липня 2015 року (п.34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України). Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” цього Кодексу (абз. 9, 10 п. 2001.3 ПК України).

Згідно пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно п. 9-2 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

За змістом приписів п.10 Порядку №569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Так, 30.07.2015 Державна фіскальна служба України повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (“СУМА”Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників “СУМА”НаклОтр, “СУМА”Митн та “СУМА”НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума “СУМА”Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (“СУМА”овердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань з ПДВ станом на 01.07.2015 (“СУМА”Перепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (“СУМА”Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04.08.2015р. реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою “СУМА”Накл.;

- до 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (“СУМА”Накл), буде збільшена на суму відємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

З вказаного слідує, що Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головне управління ДФС у м. Києві не наділені повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, отже, у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність зазначених відповідачів щодо не включення в розрахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суми податку, на яку позивач, як платник податку, має право зареєструвати податкові накладні, а відтак відсутні підстави і для зобов'язання останніх вчинити певні дії.

За таких обставин, в задоволенні адміністративного позову в частині заявлених позовних вимог до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві слід відмовити.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачами 04.08.2015 товариством з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД сформовано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015, яким уточнено показник рядка 24 “сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду”, значення якого визначено у розмірі 4174714, 00 грн.

Зазначений уточнюючий розрахунок отримано 04.08.2015 відповідачем - 1 відповідно до копії квитанції №2.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, за червень 2015 року.

На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

За таких обставин, відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ після «обнулення» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від’ємного значення, що задекларована платником податків виключно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв’язку з уточненням показників такої звітності.

Крім того, листом №3162/06/99-99-15-01-04/15 від 15.02.2016 року ДФС України повідомила ТОВ «Ніка» ЛТД про те, що згідно з інформаційними базами даних ДФС суму податку, на яку ТОВ «Ніка» ЛТД має право зареєструвати податкові накладні у ЄРПН, автоматично збільшено на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначену у декларації за червень 2015 року.

Наведене в сукупності свідчить, що станом на час розгляду справи Державною фіскальною службою України забезпечено своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем у податковій декларації за червень 2015 року та правомірно не відображено дані, вказані в уточнених показниках звітності за червень 2015 року, оскільки за змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

За підсумком наведеного, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність бездіяльності Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ “Ніка” ЛТД має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін, і, як наслідок, відсутність підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України частково довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, у той час коли, відповідачами на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України доводи позивача не спростовано.

З урахуванням вищевказаного, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка” ЛТД відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.