Вирок № 64171604, 17.01.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20587/14-к

Провадження №1-кп/127/405/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Чезганової А.М.,

суддів: Іванченка Я.М., Курбатової І.Л.,

при секретарі - Конецул О.А.,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення: прокурора - Манзій І.М., Мішеніної Т.М.,

з боку захисту: обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

за участю представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення:

-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жмеринки, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, у цивільному шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого;

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Вінниці, українки, громадянки України, у цивільному шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, непрацюючої, проживаючої: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені 18 січня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010010000032,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, незаконно, діючи умисно, шляхом обману, заволоділи грошовими коштами у сумі 37717 доларів СІІІА, які належать ОСОБА_6 Так, ОСОБА_3 приблизно восени 2008 року познайомився з ОСОБА_6, яка на той час перебувала в Ізраїлі та мала намір придбати приватний будинок в місті Вінниці і повідомив їй в телефонній розмові, що є директором агентства нерухомості «Мажор дом» та має пропозицію щодо купівлі-продажу будинку.

Приблизно у середині грудня 2008 року, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_6, та повідомив що є власником одноповерхового цегляного будинку за адресою: АДРЕСА_1, який придбано в кредит в банку «Надра», при цьому повідомив, що сума кредиту складає шістдесят вісім тисяч доларів США. Для придбання вказаного будинку ОСОБА_6 має внести дану суму в рахунок погашення кредиту за будинок, на що остання погодилась.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння коштами ОСОБА_6, 14.12.2008 року ОСОБА_1, яка була фактично власницею вказаного будинку, уклала договір завдатку на суму 1500 доларів США. В подальшому ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні банку «Надра», що розташовувався в будинку Центрального універмагу м. Вінниці, в присутності ОСОБА_10 зняла зі свого карткового рахунку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 37717 доларів CL1IA та сплатила на рахунок ОСОБА_1 за НОМЕР_2 з метою погашення кредиту за будинок. Та незважаючи на домовленість ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_1, не перерахувавши вищевказані кошти на рахунок банку «Надра», що розташовувався в будинку Центрального універмагу, м. Вінниці, заволоділи ними шляхом обману.

На початку березня 2009 року, працівник банку «Надра» в телефонній розмові з ОСОБА_6, повідомив, що на кредитному рахунку ОСОБА_1 існує заборгованість у сумі шістдесят дві тисячі доларів США та грошові кошти у сумі 37717 доларів США на даний рахунок не надходили.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала, суду пояснила, що в 2007 році вона придбала декілька об'єктів нерухомості, в тому числі будинок по АДРЕСА_1. Дані об'єкти були продані зі значною різницею в ціні, оскільки вона їх купувала в аварійних станах, ремонтувала та продавала, в цьому полягав її бізнес. Будинок по АДРЕСА_1 вона придбала в кредит у 2007 році для власного проживання. Загальна вартість даного будинку склала 96 000 доларів США, з яких 63 000 доларів США - кредит взятий в банку. Три тисячі доларів США витратила на переоформлення документів на даний будинок. В 2008 році вона вирішила його продати, оскільки була вагітна і користуватися ним їй було незручно. Підрахувавши всі понесені витрати, вона вирішила його продати за 110 000 доларів США та виставила його на продаж в агентстві нерухомості. В кінці 2008 року з'явився покупець ОСОБА_6, з якою її познайомив ОСОБА_3 На той час в даному будинку проживав син ОСОБА_6 - ОСОБА_11, який працював у неї на будівництві та в агентстві нерухомості «Мажор дом», який все знав про даний будинок, в тому числі, що він перебував в заставі банку. Зустріч з ОСОБА_6 відбулась біля даного будинку. Останній було відомо, що будинок перебуває під заставою банку та що вона бажає його продати за 110000 доларів США. Вони домовились з ОСОБА_6 разом поїхати в банк «Надра», щоб з»ясувати, який розмір заборгованості по кредиту і як його можна переоформити на ОСОБА_6 Менеджер банку повідомив, що на той час заборгованість складала, приблизно, 71 000 доларів США, надавши їм роздруківку заборгованості та щомісячних платежів для погашення кредиту, а також номер кредитного рахунку ОСОБА_1 ОСОБА_6 все влаштовувало, однак готівки у неї не було і вона почала займатись переведенням коштів з Ізраїлю. Вони домовилися, що договір купівлі - продажу буде здійснено за 100 000 доларів США. ОСОБА_6 вирішила відкрити власний рахунок для переводу коштів в «Надра Банк». Однак, як потім з'ясувалось, що ОСОБА_6 не може перевести таку суму коштів, а може тільки перевести 40 000 доларів США. В подальшому вони домовились, щоб ОСОБА_6 передала їй 40000 доларів США, а решту виплатила, як погашення банківського кредиту. На виконання домовленості ОСОБА_6 переказала 37717 доларів США, якими вона мала погасити заборгованість по відсоткам та пеню по кредиту. Загальна заборгованість по кредиту становила, приблизно, 7000 доларів США, з яких вона сплатила 5500 доларів США, а 2000 доларів США пені банк їй списав. Сина ОСОБА_6 в її будинок посилив ОСОБА_3, проти чого вона не заперечувала. ОСОБА_6 приїжджала до сина в гості, тому бачила даний будинок, ще до їх знайомства. У зв'язку з неможливістю ОСОБА_6 сплатити всю суму, вони домовились, що після того, як ОСОБА_6 перерахує на її рахунок 37717 доларів США, то вона передасть їй доручення, за яким остання зможе переоформити будинок на себе чи на сина. Між нею та ОСОБА_6 договір завдатку не оформлявся. У ОСОБА_3 не було повноважень посвідчувати замість неї будь-які договори. Вона у нотаріуса оформила доручення, яке забрала собі. В той же день ОСОБА_6 відкрила в банку картковий рахунок, на який мали поступити кошти на виконання умов договору. Після надходження коштів і перерахування їх в сумі 37717 доларів США, сума кредиту зменшилась з 71000 до 63000 доларів США, ОСОБА_6 мала платити щомісячні платежі до повного погашення кредиту. Вона передала ОСОБА_6 оригінал доручення, термін дії якого складав 5 років, договір кредиту на ОСОБА_6 не переоформили, оскільки менеджер банку повідомила, що у останньої не було підтвердження доходів в Україні, а тому вона не могла отримати кредит. За їх домовленостями ОСОБА_6 найближчим часом мала сплатити 62000 доларів США залишків кредиту з врахуванням щомісячних платежів. Весною в 2009 року прийшло повідомлення з банку, що по кредитному договору є заборгованість, кредит не погашається. В даний час будинок знаходиться в її власності, вона готова виконати домовленості з ОСОБА_6, при умові, що остання доплатить обумовлену суму коштів. При домовленостях були присутні ОСОБА_11 та ОСОБА_3 Вона передала ОСОБА_6 генеральне доручення на ім»я останньої, технічний паспорт, домову книгу, договорів іпотеки та розрахункові книжки на комунальні послуги. ОСОБА_6 могла розпоряджатись будинком, якби згідно з домовленістю погасила кредит в банку. Щодо надання доручення ідея була ОСОБА_6 Остання, можливо, звернулась в міліцію з тієї причини, що в 2009 році будинки впали в ціні і даний будинок її став не цікавий. Просить суд її виправдати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що в 2007 році він познайомився з ОСОБА_11, якого привів його знайомий. В той час він займався будівництвом по АДРЕСА_3, йому потрібні були різноробочі, у зв'язку з чим він їх взяв на роботу. Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_11 та повідомив, що його матір, яка перебуває за кордоном, бажає придбати нерухомість в м. Вінниці. Через деякий час, між ним та ОСОБА_11 встановились дружні відносини, у зв'язку з чим, останній попросив його взяти на роботу в агентство нерухомості, а також підшукати йому для проживання житло за помірну ціну. На той час, в його дружини, ОСОБА_1, був будинок по АДРЕСА_1, який був виставлений на продаж та був порожній. Він запропонував ОСОБА_11 проживати в даному будинку. В кінці 2007 року на початку 2008 року він передав ОСОБА_11 ключі від даного будинку, в який останній заселився. Після того, як ОСОБА_11 перейшов працювати до нього в агентство, в якому також працювали ОСОБА_12 та ОСОБА_13, приблизно, через 5 місяців ОСОБА_11 повідомив, що має приїхати його матір, якій потрібно буде показати об'єкти нерухомості. Він сказав ОСОБА_11, що проблем в цьому питання не буде, так як в комп»ютері є база даних об'єктів нерухомості для огляду. В подальшому, приблизно через півтора місяці, приїхала ОСОБА_6 Під час знайомства остання повідомила, що має намір придбати нерухомість, тому він познайомив її з маклером ОСОБА_14, який займався продажем будинків. ОСОБА_11 поселив свою матір в орендованому ним будинку. Приблизно, через два тижні до нього зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що його матері сподобався будинок, в якому вони проживають, АДРЕСА_1. При цьому їм відомо, що даний будинок виставлений на продаж. Приїхавши до них він повідомив ОСОБА_6, що даний будинок належить його дружині та продається, проте він знаходиться в іпотеці і всі питання з приводу його продажу потрібно обговорювати зі ОСОБА_1 Під час зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_1 домовилися, що даний будинок буде відчужуватися за 100000 доларів США. Після чого ОСОБА_1 з ОСОБА_6 пішли в банк отримати інформацію про залишок заборгованості по кредиту, за який було придбано будинок. В банку менеджер повідомив, що сума кредиту складає, приблизно, 70000 доларів США, в які входить тіло кредиту, заборгованість по відсоткам та пеня. ОСОБА_6 відкрила в «Надра банк» картковий рахунок, на який їй мали перерахувати кошти з м. Тель - Авіва. Приблизно, через два дні ОСОБА_1, зі слів ОСОБА_6, дізналася, що останній банк не може в повній мірі переказати всі кошти разом, так як встановлено певний ліміт переказу. Тоді ОСОБА_1 з ОСОБА_6 домовились, що остання бере на себе боргові зобов'язання, платить заборгованість по кредиту в банк, а ті кошти, які надійшли, перераховує на рахунок ОСОБА_1, яка видає генеральне доручення на право розпоряджатись будинком і через пару місяців ОСОБА_6 була готова приїхати та розрахуватись за будинок в повному обсязі. ОСОБА_1 і ОСОБА_6 пішли до нотаріуса, який оформив доручення, яке ОСОБА_1 забрала. Після того, як ОСОБА_6 перевела на картку ОСОБА_1 кошти, остання в свою чергу передала ОСОБА_6 документи на будинок та вищезгадане доручення. Влітку прийшов лист з банку про несплату заборгованості по кредиту, вони почали телефонувати ОСОБА_6,яка була за кордоном і її телефон був відключений, у зв'язку з чим вони поїхали до будинку АДРЕСА_1. Двері їм відчинив ОСОБА_15, який повідомив, останніх чотири дні ОСОБА_6 не бере слухавку але він з нею зв'яжеться і їм зателефонує, що не було зроблено. В лютому місяці 2010 року зателефонували з банку та повідомили, що будинок за борги будуть виставляти на торги. Він зателефонував ОСОБА_15, який повідомив, що даним будинком вже буде займається він, в зв»язку з чим сказав повернути кошти, які сплатила ОСОБА_6, оскільки вона вже не бажає купувати даний будинок, бо ціни на будинки впали. Про ризики підвищення курсу долара він попереджав ОСОБА_6, на що остання відповіла, що їй байдуже, так як, вона отримує зарплату в доларах США. Договір завдатку не оформлявся, тому що даний будинок був у їх власності. Бланки договорів завдатку знаходилися в агентстві на столі у кожного маклера. На них були підписи його і ОСОБА_12 та печатки. Вони зі ОСОБА_1 не обманювали ОСОБА_6, нотаріальну довіреність на розпорядження будинком не відміняли, ОСОБА_6 відмовилася погашати заборгованість в банку, чим створила для них багато проблем, вони вимушені були судитися з банком за будинок, щоб його не забрали за безцінь. Просить суд його виправдати.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що її син - ОСОБА_11 в 2008 році проживав в м. Вінниці та був знайомий з ОСОБА_3, якому повідомив, що вона збирається придбати нерухомість у м. Вінниці. Вона в телефонному режимі спілкувалась з ОСОБА_3, який повідомив, що він працює директором агентства нерухомості «Мажор дом»і в нього є великій вибір будинків та квартир, вона може на нього розраховувати. В грудні 2008 року вона з Ізраїлю прилетіла в м. Вінницю, щоб купити нерухомість. З цією метою вони разом з ОСОБА_3 переглянули декілька будинків та квартир, але жодна їй не сподобалась. Потім ОСОБА_3 привіз їх до будинку, що по АДРЕСА_1, повідомивши, що це його будинок. Даний будинок її сподобався. ОСОБА_3 повідомив, що даний будинок куплений в кредит і заборгованість по кредиту складає 68000 доларів США, на що вона відповіла, що не може всю суму внести разом. ОСОБА_3 сказав, що вона може внести частину суми, що вона в подальшому і зробила, а надалі вона щомісячно мала пересилати кошти на погашення кредиту. Вона відкрила в банку «Надра» рахунок, на який перерахувала з Ізраїлю кошти. Спочатку вона перерахувала зі свого рахунку на рахунок, який вказала ОСОБА_1, 37700 доларів США, які остання, згідно з їх усною домовленістю, мала перевести на погашення кредиту. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до неї з сином добре відносились, оформили на неї доручення на розпорядження квартирою, надали ключі від будинку і вони в кінці 2008 року заселились в даний будинок. 06 січня 2009 року вона чекала ОСОБА_3, щоб разом з ним поїхати в банк та взяти виписку по заборгованості по кредиту. Останній зателефонував їй та сказав, що сьогодні скорочений день і банки вже закриті, однак він для неї взяв виписку з банку. 07 січня 2009 року ОСОБА_3 і надав їй графік погашення заборгованості, без назви банку та відповідної печатки. Вранці 08 січня 2009 року ОСОБА_3 підвіз її на залізничний вокзал і вона поїхала в м. Київ. На той час вона вже підозрювала, що не все гаразд. Прилетівши в Тель-Авів, вона зателефонувала ОСОБА_3 та запитала, чи перерахували кошти на погашення кредиту, на що останній повідомив, що їй дали виписку, в якій зазначено номер кредитного рахунку. Вона звернула увагу, що її виписка і виписка з рахунку ОСОБА_1 абсолютно однакові. В подальшому вона зателефонувала брату, ОСОБА_15 і попросила, щоб він в лютому місці 2009 року пішов в банк, погасив заборгованість по кредит та не говорив про це ОСОБА_3, тому що останній наполягав, щоб без нього в банк не ходили. Вона розуміла, що кошти будуть йти не в рахунок погашення кредиту, а на рахунок ОСОБА_1 В телефонній розмові вона запитала ОСОБА_3, чому вона не може самостійно погашати кредит, останній їй толком нічого не пояснив та продовжував наполягати, що саме він має погашати кредит. Крім того, наступного дня він планує бути в банку, а так як в нього є готівка, він зможе погасити зазначену суму кредиту, а квитанцію віддасть її брату поза межами банку, в замін отримає від останнього кошти, згідно переданої квитанції, що в подальшому й було зроблено. В березні місяці 2009 року вона сказала ОСОБА_11, щоб він пішов в банк та погасив частину кредиту. Однак, до неї зателефонував ОСОБА_15 та сказав, що під час здійснення платежу по погашенню кредиту він з ОСОБА_11 дізнався, що її кошти в розмірі 37717 доларів США в суму погашення кредиту не надходили, про що в телефонному режимі підтвердили працівники банку. Вона зателефонувала до ОСОБА_3, який повідомив, що він попереджав, щоб самі в банк не ходили. За порадою працівника банку вона з м. Тель-Авіва передала доручення на брата ОСОБА_15, який написав заяву в банк, щоб вияснити де її кошти. 07 вересня 2009 року син прийшов до будинку, щоб взяти зимні речі, проте в будинку вже був поміняний замок. В телефонному режимі ОСОБА_3 їй пояснив, що замок поміняли працівники банку, але в нього є ключ. В жовтня 2009 року її син разом з понятими забрав власні речі, проте, деяких речей не вистачало, на цьому їх перебування в даному будинку було закінчено.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона працювала в агентстві нерухомості, для якого підшукувала в оренду приміщення. ОСОБА_3 запропонував їй орендувати в нього приміщення, на що вона погодилася, оскільки воно знаходилось в центрі міста, а орендна плата за нього, на той час для неї, була помірною. ОСОБА_3 запропонував їй співпрацювати з ним, так як в нього багато знайомих, які продають нерухомість, на що вона погодилася. В грудні 2008 року ОСОБА_3 познайомив її з ОСОБА_6, яку представив, як матір їх спільного знайомого - ОСОБА_11, яка має намір придбати будинок. ОСОБА_3 пропонував ОСОБА_6 будинки за завищеними цінами, в тому числі будинок АДРЕСА_1, який вона у нього орендувала. Вона була присутня на показі даного будинку, так як в ньому знаходилися її речі. ОСОБА_6 сподобався даний будинок, тому по стандартній схемі був оформлений договір завдатку, в якому зазначались дата та час, коли мав відбутись договір купівлі-продажу будинку. Договір завдатку оформлявся в офісі, що по АДРЕСА_4. Вона роздрукувала бланк договору завдатку, за яким ОСОБА_3 виступав в якості продавця за дорученням, а з іншого боку була ОСОБА_6 Об'єктом договору був будинок АДРЕСА_1, до договору долучались відповідні підтверджуючі документи. Свідоцтва про право власності на будинок вона не бачила, а також, які саме було надано документи, вона не пам'ятає. В договорі було зазначено: адреса, площа, чи є заборгованість по об'єкту, яка саме і хто її буде погашати. В договорі також було прописано вартість будинку, яка складала 35000 доларів США, проте, який саме було визначено порядок розрахунку, якими частинами та в який час він має сплачуватися, вона не пам'ятає. Договір був підписаний представником продавця ОСОБА_3, покупцем ОСОБА_6 та нею, як представником агентства. Завдаток отримав ОСОБА_3 в розмірі 1000 доларів США. Даний договір було завірено печаткою, яку потім викрав ОСОБА_3 Один примірник договору завдатку залишався в агентстві нерухомості, другий в ОСОБА_6 і третій залишався в ОСОБА_3 Коли вона виїжджала з офісу, велику частину документів разом з печаткою викрав ОСОБА_3, тому що він не хотів щоб вона переїжджала з даного офісу, в зв'язку з чим у неї не залишилось екземпляру даного договору. Будинок, який придбала в ОСОБА_3 ОСОБА_6 не був оформлений у власність останньої, так як перебував під арештом банку. Хто був власником даного будинку їй не відомо. Домовленість між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 полягала в тому, що остання буде передавати кошти ОСОБА_3, а той буде погашати в банку кредит. Згодом вона дізналась від самих потерпілих, що ОСОБА_3 кредит не погасив. ОСОБА_6 будинок у власність не отримала і втратила кошти.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що працює приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звертались до неї з питань посвідчення доручення чи договору. Зокрема, вона оформляла для них доручення на користування та розпорядження житловим будинком. Основною вимогою доручення, є присутність довірителя, яким була ОСОБА_1 Чи була присутня ОСОБА_6, вона не пам'ятає. Якщо видається договір найму чи відчуження, в такому випадку перевіряється, чи знаходиться майно під обтяженням. Натомість, при оформлені дорученням, надається потенційна можливість чинити будь-яку дію в певному випадку, а тому під час видачі такого доручення нотаріус не повинен перевіряти, чи знаходиться майно під обтяженням.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працював маклером в агентстві нерухомості «Мажор Дом» з літа 2008 року по весну 2009 року. Його робота полягала в тому, що він показував клієнтам будинки на продаж та здачу в оренду. З ним працювала ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_11, який працював з осені 2008 року по січень 2009 року. Під час продажу будинку оформлялась угода та типовий договір оренди чи продажу. Договори були у вільному доступі, роздруковані лежали на столі. В грудні 2008 року він з ОСОБА_12 возив ОСОБА_6 на показ будинків, що знаходилися неподалік від м. Вінниці, однак вони їй не сподобались. ОСОБА_6 говорила, що розраховує придбати будинок ціною в межах 100000 доларів США, половину з яких вона могла заплатити зразу, а іншу половину суми з розстрочкою чи в кредит. Будинок, в якому проживав ОСОБА_11, продавався, а тому він протягом чотирьох місяців привозив до даного будинку на показ потенційних клієнтів, які мали намір його купити. Даний будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вартість цього будинку, яку він зазначав в оголошені, становила 110000 доларів США. Даний будинок належав ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що працював в агентстві нерухомості «Мажор Дом» з квітня до початку літа 2008 року. В його обов'язки входило продаж будинків, земельних ділянок, оренда квартир. Інформацію по будинках надавала ОСОБА_12, всі завдання він отримував від неї. Якщо закривався договір продажу чи оренди, то оформлялись договір задатку, оренди або ексклюзивний договір. Бланки договорів були роздруковані та лежали на кожному столі, доступ до них був вільний. В агентстві нерухомості працювали ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_18 та ще декілька чоловік, прізвищ яких він не пам»ятає. Власником агентства нерухомості був ОСОБА_3, а ОСОБА_12 була заступником. Протягом його роботи в агентстві нерухомості, виставлявся на продаж будинок АДРЕСА_1, який розміщувався в оголошенням про продаж будинків. Вартість даного будинку становила більше 100000 доларів США. Даний будинок він показував двом потенційним клієнтам. Будинок був закритий, проте два рази ключі від будинку надавала йому ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що є сином потерпілої ОСОБА_6 В червні 2008 року він, під час пошуку роботи, влаштувався на будівництво до ОСОБА_3, в якого працював декілька місяців. 08 грудня 2008 року в Україну з Ізраїлю приїхала його матір, яка хотіла придбати будинок в м. Вінниці, чи недалеко від міста. Він порадив з цього приводу звернутися до ОСОБА_3, який працював директором нерухомості «Мажор Дом»., та надав їй номер телефону останнього. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_12 возили їх по різних селах, що неподалік м. Вінниці, показували будинки, які їм не подобалися. Також показали будинок АДРЕСА_1, який їм сподобався. Оформленням документів на будинок з матір'ю займався ОСОБА_3 та ОСОБА_12 Під час оформлення договору була присутня ОСОБА_1, так як, будинок був під кредитом і належав останній. Перерахунок коштів за будинок здійснювала його матір ОСОБА_6, таким чином, що необхідну суму перерахунку коштів по кредиту мати мала пересилати йому, а він в свою чергу мав здійснювати чергові платежі по погашенню кредиту. Перших два місяці ОСОБА_3 сам здійснював платежі по кредиту і надавав їм лише квитанції, а в замін отримував від нього чи його дядька ОСОБА_15 суму коштів, яка була зазначена у квитанції. Крім того, за будинок було надано завдаток в розмірі, приблизно, однієї тисячі доларів, який було передано ОСОБА_20, яка складала договір. За домовленістю ОСОБА_6 спочатку мала внести суму коштів, яку спроможна була внести, а потім щомісячно вносити платежі по кредиту не менше 350 доларів США. Дані умови запропонував ОСОБА_3 В подальшому йому було надано будинок в користування, яким він користувався поки не зрозумів, що це - афера. Платежі здійснювали на рахунок ОСОБА_1, які вона надала ОСОБА_6 13 березня 2009 року він з ОСОБА_15 в банку «Надра» здійснив платіж по кредиту в розмірі 350 доларів США та дізнався, що перший платіж в розмірі 37717 доларів США не поступив на рахунок погашення кредиту, і на рахунку залишається заборгованість в розмірі приблизно 65000 доларів США. Загальна вартість, за яку домовились придбати будинок, складала 68000 доларів США. Його матері було відомо, що будинок перебуває в заставі. В даному будинку він проживав з двадцятих чисел грудня 2008 року по лютий-березень 2009 року. Він думав, що його мати власник будинку. Зі ОСОБА_1 він зустрівся один раз в грудні 2008 року в офісі агентства нерухомості «Мажор Дом», де вирішувалось питання по будинку, при цьому були присутні його мати - ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_12 і ОСОБА_1 Того ж дня було оформлено договір завдатку, який було підписано ОСОБА_6 Спочатку він та його матір не здогадувались, що це все обман, про який дізнались лише 13 березня 2009 року.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що його сестра - ОСОБА_6 придбала будинок у ОСОБА_1, який знаходиться по АДРЕСА_1 Даний будинок було придбано через агентство нерухомості «Дом Мажор», власником якого являвся ОСОБА_3 Будинок знаходився під банківською заставою в банку «Надра». В грудні 2008 року ОСОБА_6 перевела на рахунок ОСОБА_1 за будинок кошти в розмірі 37717 доларів США, а іншу суму кредиту сестра мала погасити банку, щоб переоформити на себе будинок. Загальна сума, за яку купувався будинок, складала 68000 доларів США. Одного разу він зустрівся ОСОБА_21, якому передав 350 доларів США для погашення кредиту за будинок, а в замін отримав від останнього квитанцію. Наступного разу він з племінником ОСОБА_11 вирішили особисто сплатити кошти по кредиту на ім»я ОСОБА_1, після чого запитав працівників банку про залишок кредиту та дізнався, що кошти в розмірі 37717 доларів США не поступали на погашення кредиту, через що сума кредиту становила, приблизно, 63 000 доларів США, хоча мала становити, приблизно, 20000 доларів США. Потім йому ОСОБА_6 надала йому доручення, за яким він в банку дізнався, що кошти в банк не надходили. В цей час він періодично з ОСОБА_11 протягом трьох місяців проживав у даному будинку. Крім того, він їздив до батьків ОСОБА_3, які проживають в Жмеринці, щоб вони вплинули на останнього і той повернув його сестрі ОСОБА_6 її кошти.

Також стороною обвинувачення були надані докази, які були проаналізовані судом: платіжне доручення №3815 від 29 грудня 2008 року, яким потерпіла ОСОБА_6 зі своєї картки перерахувала на картку ОСОБА_1 37717 доларів США (том 3 а.с. 128); платіжне доручення №836 від 16 лютого 2009 року, яким погашена заборгованість по кредиту в сумі 700 дол. США; платіжне доручення №8080 від 13 березня 2009 року, яким погашена заборгованість по кредиту в сумі 350 дол. США (том 2 а.с. 112); поточний звіт про рух коштів на рахунку ОСОБА_1 (том 2 а.с. 40-42); ксерокопія кредитної справи ОСОБА_1 (том 2 а.с. 44 -173); заява ОСОБА_6 про відкриття рахунку в ВАТ КБ "Надра " (том 2 а.с. 210); поточний звіт по рахунку ОСОБА_6 (том 2 а.с. 228); поточний звіт по рахунку ОСОБА_1, з якого вбачається, що 29 грудня 2008 року на її рахунок з картки ОСОБА_6 було перераховано 37717 дол. США (том 2 а.с. 225-227); доручення від 19 грудня 2008 року, виданим ОСОБА_1 ОСОБА_6 на розпорядження будинком по АДРЕСА_1 терміном на п"ять років (том 2 а.с. 36); копія договору завдатку від 14 грудня 2008 року (том 2 а.с. 122-124).

Заслухавши показання обвинувачених, потерпілої, свідків, дослідивши письмові докази в заявленому сторонами обсязі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обвинувачуються в тому, що вони за попередньою змовою, шляхом обману, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 37717 доларів США. Вказане було здійснено наступним чином, а саме ОСОБА_3 довідався про те, що ОСОБА_6 має намір придбати будинок, а тому зустрівся з ОСОБА_6 та повідомив, що він є власником будинку в АДРЕСА_1, який придбано в кредит банку з наявною заборгованістю 68000 дол. США та для придбання вказаного будинку ОСОБА_6 має внести дану суму в рахунок погашення кредиту за будинок, на що ОСОБА_6 погодилась. Після цього, 14.12.2008 року ОСОБА_1 уклала договір завдатку на суму 1500 дол. США, а ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні банку «Надра», зняла зі свого карткового рахунку кошти в сумі 37717 доларів США та сплатила їх на рахунок ОСОБА_1 Після цього, незважаючи на домовленість, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не перерахували вищевказані кошти на рахунок банку «Надра», що розташовувався в будинку Центрального універмагу м. Вінниці, та заволоділи ними.

Таким чином, обвинуваченням констатується факт, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої виникла домовленість про придбання будинку за адресою АДРЕСА_1 та вказується на факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1, після отримання коштів в сумі 37717 доларів США, порушили визначену між ними домовленість та не перерахували кошти на рахунок банку «Надра», заволодівши ними.

З показань обвинувачених та потерпілої встановлено наявність двох версій події, що відбулась в грудні 2008 року з приводу придбання будинку за адресою АДРЕСА_1.

Так, ОСОБА_1 стверджує, що вона мала намір продати зазначений будинок, визначила його вартість в сумі 110000 доларів США. На вказаний будинок знайшовся покупець - ОСОБА_6, з якою вони погодили ціну в сумі 100000 дол. США. Будинок був придбаний в кредит, на момент їх домовленості за вказаним кредитом існувала заборгованість в сумі, приблизно, 71000 дол. США, з яких, близько, 8000 дол. США - проценти та пеня, а розмір тіла кредиту - 63000 дол. США., а тому ОСОБА_1 домовилась з ОСОБА_6, що та сплачує їй 40000 дол. США, а потім сплачує кредитну заборгованість. При цьому ОСОБА_1 мала, зі сплачених їй ОСОБА_6 коштів (40000 дол. США), погасити заборгованість по пені та відсоткам. ОСОБА_6 перерахувала на її особистий картковий рахунок 37717 дол. США, з яких вона здійснила проплату заборгованості відповідно до домовленості. Після цього, кредит складався лише з тіла в сумі 63000 дол. США, які вже мала сплачувати ОСОБА_6, щоб придбати будинок. ОСОБА_6 були надані всі документи на будинок, оформлено у нотаріуса доручення на розпорядження будинком на розсуд ОСОБА_6. Після зазначеного в будинку проживав син ОСОБА_6 ОСОБА_1 більше будинком не опікувалась. Проте, ОСОБА_6 їх домовленість не виконала, кредит не гасила, в зв'язку з чим, банк звернув стягнення на вказаний будинок. Довідавшись про зазначене, ОСОБА_1 почала вживати заходи, сплатила борги за комунальні послуги, почала судитись з банком. На даний час будинок залишився в її власності. Якщо ОСОБА_6 виконає умови їх домовленості та сплатить залишок в сумі 63000 дол. США, вона передасть будинок у її власність. ОСОБА_1 при цьому повідомила, що жодного договору завдатку з ОСОБА_6 не укладала, через агентство нерухомості вказана угода не оформлювалась, оскільки ОСОБА_6, як покупця, привів її цивільний чоловік - ОСОБА_3

ОСОБА_3 підтвердив версію ОСОБА_1, що вона продавала будинок по АДРЕСА_1 за 110000 дол. США. Він через сина потерпілої, який в нього працював, познайомився з ОСОБА_6, яка після перегляду низки будинків вирішила придбати вказаний будинок. Між сторонами було узгоджено вартість будинку в сумі 100000 дол. США, з яких 40000 дол. США мало бути сплачено ОСОБА_6 одразу ОСОБА_1, а решту мала сплачувати ОСОБА_6 банку, де будинок перебував в іпотеці за кредитним договором. При цьому сторони досягли домовленості, що ОСОБА_1 зі своїх коштів погасить заборгованість по пені та відсоткам та залишить ОСОБА_6 для сплати тіло кредиту в сумі 63000 дол. США. ОСОБА_1 отримала свої кошти в сумі 37717 дол. США, сплатила з них заборгованість, відповідно до домовленості, видала доручення, віддала документи, ключі. Син ОСОБА_6 - ОСОБА_11 рік жив в будинку, а потім вони довідались, що він не сплачував за комунальні послуги, а ОСОБА_6 не платить заборгованості по кредитув зв»язку з чим виникла велика сума заборгованості. Після цього вони почали з'ясовувати, що сталось. ОСОБА_6 повідомила, що ціни на будинки впали, а тому її вказаний будинок більше не цікавить та стала вимагати повернення вже сплачених нею ОСОБА_1 коштів. Проте вказані кошти вони не мають повертати, оскільки це ОСОБА_6 не виконала зобов'язання та відмовилась купувати будинок відповідно до їх домовленості. Якщо ОСОБА_6 сплатить решту в сумі 63000 дол. США, вони згодні переоформити будинок на неї. Коштами ОСОБА_6, шляхом обману та зловживання довірою, вони не заволодівали, а лише розпорядились своїми грошима, отриманими за будинок. ОСОБА_3 також зазначив, що жоден договір завдатку не укладався, оскільки вказана угода не проводилась через агенство нерухомості, оскільки він був директором даного агентства і їм належав будинок.

В той же час ОСОБА_6, не оспорюючи факт, що вона дійсно домовилась з ОСОБА_22 про купівлю вказаного будинку, вказала, що сума, за яку мав купуватись вказаний будинок, була 68000 дол. США, а не 100000 дол. США. Вказала, що вона дійсно мала розраховуватись частинами, а саме переказати на рахунок ОСОБА_1 40000 дол. США, а потім сплачувати залишок по кредиту. При цьому вказану суму (40000 дол. США) ОСОБА_1 мала не залишати собі, а переказати на кредитний рахунок для погашення заборгованості за кредитом. Вона перерахувала ОСОБА_1 37717 дол. США, які ОСОБА_1 на кредитний рахунок не переказала. В подальшому заборгованість за кредитом вона мала сплачувати, переказуючи кошти сину, який мав за участю ОСОБА_3 погашати борг. Їй передали документи на будинок та доручення на право ним розпоряджатись, син жив у будинку. Потім вона довідалась, що вказані кошти на рахунок не поступили, а тому зрозуміла, що її обманули.

Таким чином, потерпілою та обвинуваченими підтверджено суду факт, що між ними існували цивільно-правові відносини з приводу придбання будинку. Вказаний факт констатований і обвинуваченням, що випливає з обвинувального акту. При цьому всі сторони у справі не оспорюють факт, що зазначений будинок перебував в іпотеці банку з заборгованістю за кредитним договором та те, що ОСОБА_6 була обізнана у вказаному, не мала повної суми необхідної для придбання будинку та мала сплачувати за зазначений будинок спочатку частину коштів, а потім сам кредит.

Згідно ст. 190 КК України шахрайством є заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Згідно з ППВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього.

Таким чином, обман має передувати передачі майна потерпілим, який в силу повідомлених неправдивих даних добровільно передає у власність винної особи своє майно.

Разом з тим, з обвинувального акту та всіх доказів у справі не вбачається, яку неправдиву інформацію про зазначений будинок та порядок розрахунків за нього повідомлено обвинуваченими потерпілій, оскільки всіма доказами у справі підтверджено, що ОСОБА_1 була власницею зазначеного будинку, будинок дійсно продавався, перебував у заставі банку з наявною заборгованістю за кредитним договором в сумі, приблизно, 71000 дол. США, що спростовує наявність в діях обвинувачених обов'язкової ознаки шахрайства - способу обману чи зловживання довірою, що також є способом обману з використанням довірливих відносин.

Обвинуваченням в той же час стверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заволоділи коштами потерпілої і вже в подальшому не виконали домовленості, що не може свідчити про наявність в їх діях ознак злочину, передбаченого ст. 190 КК України, оскільки вони заволоділи зазначеними грошима не способом обману, а не виконуючи свої зобов'язання та домовленість, що констатовано змістом обвинувального акту.

Надаючи оцінку діям обвинувачених щодо заволодіння коштами та перевагу одній із версій, суд оцінює сукупність доказів у справі.

Основною розбіжністю у вказаних показаннях, що впливає саме на природу отриманих ОСОБА_1 грошей, є вартість зазначеного будинку, узгоджена сторонами.

Так, обвинувачені стверджують, що вартість будинку складала 100000 дол. США, а потерпіла ОСОБА_6, її син - ОСОБА_11 та брат - ОСОБА_15, що - 68000 дол. США.

Допитані у справі свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_23 вказали суду, що вказаний будинок продавався за ціною 110000 дол. США, саме за таку ціну вони пропонували його клієнтам, що підтверджує версію обвинувачених про вартість вказаного будинку.

При цьому суд звертає увагу на ряд письмових доказів у справі, як то договір купівлі-продажу будинку, відповідно до якого ОСОБА_1 придбала зазначений будинок за 70400 доларів США та станом на час його продажу ОСОБА_6 заборгованість по кредиту складала, приблизно, 71000 дол. США, що в своїй сукупності з показаннями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_23, а також доказами того, що ОСОБА_1 здійснювала свою підприємницьку діяльність саме шляхом перепродажу за більш високою ціною об'єктів нерухомості, свідчить про те, що ОСОБА_1 не могла реалізовувати вказаний будинок за ціною, про яку говорить потерпіла ОСОБА_6, меншою ніж кредитна заборгованість.

Надаючи оцінку договору про завдаток від 14.12.2008 року (том 3 а.с. 122-124) суд звертає увагу на наступне.

Стороною обвинувачення існування вказаного договору зазначено в обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення, разом з тим, суду не надано оригіналу зазначено договору, або належно засвідченої копії.

Згідно ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ.

Проте, суду оригіналу вказаного документу не надано, а надано неякісну копію, яку здебільш неможливо прочитати.

Разом з тим, зміст вказаної копії договору є суперечливим, оскільки суперечить всім доказам у справі.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказали, що такого документу не підписували та договір завдатку не укладали.

ОСОБА_6 зазначила, що вказаний договір підписував ОСОБА_9, хоча у графах «договору» прізвище ОСОБА_3 взагалі відсутнє.

Свідок ОСОБА_11 - син потерпілої зазначив, що при укладенні вказаного договору були ОСОБА_3і ОСОБА_1, мати передала завдаток в сумі 1000 дол. США свідку ОСОБА_12, що не відповідає змісту «договору», оскільки там вказано про отримання завдатку в сумі 1500 дол. США.

Свідок ОСОБА_12 взагалі повідомила, що була присутня та підписувала вказаний документ, де ціна будинку була визначена в сумі 35000 дол. США, його підписував ОСОБА_9 та саме він отримав завдаток в сумі 1000 дол. США, що не відповідає жодним даним у «договорі», оскільки там визначено, що ціна будинку становить 68000 дол. США, завдаток передається в сумі 1500 дол. США та підписується він ОСОБА_1

За показаннями ОСОБА_12 та потерпілої ОСОБА_6 в кожної з них перебувало по одному екземпляру договору, проте в кожної з них їх викрав обвинувачений ОСОБА_3, що в сукупності із змістом показань вищезазначених осіб щодо обставин підписання «договору» та змістом та формою самого наданого суду «договору» ставить під сумнів його укладення, як про це свідчить потерпіла.

Підтвердженою ж іншими доказами у справі є версія ОСОБА_1, що вона оформила доручення на потерпілу, передала їй всі документи по будинку, в тому числі і кредитний договір, ключі від будинку, отримавши від потерпілої кошти, які відповідно до їх домовленості, мали бути частиною, яку мала отримати саме ОСОБА_1, та яка не мала перераховуватись на погашення кредитної заборгованості.

Вчинення ОСОБА_1 зазначених дій, які притаманні саме для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, підтверджує і сама потерпіла, а також свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_15, які проживали близько року у зазначеному будинку.

Зазначений розвиток подій підтверджений і документально, оскільки в справі наявна довіреність (том 2 а.с. 36).

Судом із банківських документів встановлено, що ОСОБА_1 свій обов'язок виконала та сплатила з вказаних коштів пеню та відсотки, залишивши ОСОБА_6 для сплати тіло кредиту в сумі 63000 дол. США, що з урахуванням 37000 дол. США, сплачених їй і становить вартість будинку в сумі 100000 дол. США.

Вказане переконує суд, що саме обвинувачені повідомляють суду достовірну версію розвитку подій, яка свідчить про існування між ними цивільно-правових відносин та відсутність в їх діях складу кримінально - караного діяння, передбаченого ст. 190 КК України.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, сторона захисту надала суду ксерокопії повідомлень про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 12 червня 2014 року, з яких вбачається, що дані підозри пред»явлені у кримінальному провадженні, внесеному 18 січня 2014 року до ЄРДР за №12013010310010000023, в той час, як до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені внесеному 18 січня 2013 року до ЄРДР за №12013010010000032, по якому обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підозра не пред»являлась.

Суд не розцінює дану обставину як описку, оскільки стороною захисту надано декілька процесуальних документів з кримінального провадження за №12013010310010000023, по якому пред»явлена підозра обвинуваченим, але обвинувальний акт надійшов по кримінальному провадженні за №12013010010000032.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов»язково здійснюється у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненому кримінальному правопорушенні. Оскільки у кримінальному провадженні за №12013010010000032 підозра ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не пред»явлена, то суд дійшов до висновку або у органів досудового слідства для цього не було достатніх доказів, або ними грубо порушені норми КПК України.

Також під час досудового слідства було порушено право обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на захист, оскільки згідно з вимогами ст. 52 КПК України участь захисника є обов»язковою у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

У судовому засіданні стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 шляхом обману заволоділи коштами потерпілої ОСОБА_6, суд дійшов до висновку, що між ними склалися цивільно-правові відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа. Такий вирок може ухвалюватися у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення, встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Оцінюючи докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що доказів вини ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не було здобуто, а їх обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 у пред»явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 190 КК України визнати невинуватим та виправдати через недоведеність наявності в його діянні складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 у пред»явленому їй обвинуваченні за ч. 4 ст. 190 КК України визнати невинуватою та виправдати через недоведеність наявності в її діянні складу кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: 1.

2.