Постанова № 64171252, 16.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року м. Київ справа № 826/25324/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про заміну неналежного відповідача та уточнення позовних вимог, до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнко Ю.П., Уповноважена особа, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд, відповідач 2) про:

- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Ю.П. щодо невключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Ю.П. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду;

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні від 10.03.2016 замінено неналежного відповідача 1 - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Грицака Ігоря Юліановича на належного відповідача 1 - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» Ірклієнка Юрія Петровича.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.01.2015 між нею та ПАТ «КБ «Стандарт» був укладений Договір банківського вкладу № 76179, по умовам якого, Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 у Банку, грошові кошти в сумі 199 745,00 грн., на строк 45 днів, що обчислюється з дати його зарахування на Рахунок по дату повернення Вкладу з 30.01.2015 до 16.03.2015 включно. На суму Вкладу протягом Початкового строку Вкладу Банк нараховує проценти у розмірі 24,50% річних.

30 січня 2015 року на вкладний рахунок НОМЕР_2 були внесені кошти в розмірі 199 745,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12187 від 30.01.2015.

В подальшому, позивачу стало відомо про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Стандарт» та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Стандарт».

05 травня 2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про початок здійснення виплат та виплату грошових коштів вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт» за договорами банківських вкладів з 20.05.2015. Виплати коштів будуть здійснюватися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через відділення ПАТ «Укрексімбанк».

Ознайомившись зі змістом вказаного вище оголошення, позивач звернулась до відділення ПАТ «Укрексімбанк» з проханням виплатити належні їй кошти за вкладом, однак свого прізвища в списках на здійснення виплат вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт» за договорами банківських вкладів, строк дії яких закінчився до 29.04.2015, не знайшла.

Позивач, звернувшись до Уповноваженої особи та Фонду з листами, в яких просила включити її в списки осіб Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт», не отримала відповідних дій від останніх.

Позивач вважає, що з боку Уповноваженої особи та Фонду стосовно невключення, відповідно, до Переліку вкладників та до Загального реєстру вкладників допущено протиправну бездіяльність та з метою відновлення, на її думку, порушених прав, свобод та інтересів необхідно зобов'язати відповідачів 1, 2 вчинити певні дії.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Уповноваженої особи подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що остання, керуючись п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, надала доповнення до Переліку вкладників, а саме: зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 5 (п'яти) аркушах; Csv-файл на CD-диску, в яких наявна інформація стосовно вкладу ОСОБА_1

В наданих письмових запереченнях на позовну заяву представник відповідача 1 просив в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач 1 та/або його представник не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача 2 подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив в задоволенні позову повністю відмовити.

В судове засідання представник відповідача 2 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 31.03.2016 відповідача 1 та/або його представника, а також представника відповідача 2, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Стандарт» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) був укладений Договір банківського вкладу № 76179 (далі - Договір № 76179).

По умовам вказаного Договору, Вкладник вносить, а Банк приймає на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 у Банку, грошові кошти в сумі 199 745,00 грн.

Вклад вноситься на строк 45 днів, що обчислюється з дати його зарахування на Рахунок по дату повернення Вкладу (Початковий строк Вкладу) з 30.01.2015 (День надходження) до 16.03.2015 (День повернення) включно.

На суму Вкладу протягом Початкового строку Вкладу Банк нараховує проценти у розмірі 24,50% річних.

30 січня 2015 року на Вкладний рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 було внесено 199 745,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12187 від 30.01.2015.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» до категорії неплатоспроможних» від 19 лютого 2015 року № 116, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 лютого 2015 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт» № 38, згідно з яким з 20 лютого 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Стандарт» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Стандарт» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Стандарт» запроваджено строком на три місяці з 20.02.2015 по 19.05.2015 включно.

05 травня 2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про початок здійснення виплат та виплату грошових коштів вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт» за договорами банківських вкладів з 20.05.2015.

Так, з 20.05.2015 ПАТ «КБ «Стандарт» здійснює виплати коштів вкладникам ПАТ «КБ «Стандарт» за договорами, строк дії яких закінчився до 29.04.2015 включно, а також продовжуються виплати коштів вкладникам за договорами банківських рахунків (поточні та карткові рахунки).

Виплати коштів будуть здійснюватися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через відділення ПАТ «Укрексімбанк».

18 травня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101 про продовження строку дії тимчасової адміністрації до 18.06.2015.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» від 18 червня 2015 року № 385, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 червня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Стандарт» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 120, згідно з яким з 19 червня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт»; уповноваженою особою Фонду на два роки з 19 червня 2015 року по 18 червня 2017 року включно призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича та останньому делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12.11.2015 № 208 вирішено відкликати всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» у провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака Ігоря Юліановича з 16.11.2015; призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Стандарт» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16.11.2015.

Позивач зверталась до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицака Ігоря Юліановича з вимогою включити її в списки осіб Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт».

Неотримавши відповіді від відповідача 1, позивач зверталась також до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідь на звернення позивача, відповідач 2 у своєму листі від 04.08.2015 вих. № 11-036-25684/15 повідомив ОСОБА_1 про переадресування її заяви за належністю Уповноваженій особі ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Грицаку І.Ю.

Також судом встановлено, що супровідними листами Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «Стандарт» Ірклієнка Ю.П. «Про внесення змін до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт» від 18.01.2016 вих. № 18/01-47 та вих. № 18/01-48 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були надані зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 5 (п'яти) аркушах та Csv-файли на CD-дисках, в яких наявна інформація стосовно вкладу ОСОБА_1

Таким чином, в зв'язку з вищенаведеним позивача станом на 19.06.2015 включено до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Незгода позивача з протиправною бездіяльністю відповідача 1 щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок коштів Фонду; протиправною бездіяльністю відповідача 2 щодо невключення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок коштів Фонду, а також необхідність в зобов'язанні відповідачів 1, 2 вчинити певні дії, обумовили ОСОБА_1 на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, пояснення представника позивача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються, регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI.

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI).

Згідно з ч. 2 статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону № 4452-VI).

Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням від 29 вересня 2014 № 104, які набрали чинності 11 листопада 2014 року) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Згідно з п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Між тим, після внесення змін до п. 3 розділу ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Після внесення змін до п. 4 розділу ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пунктом шостим розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно:

- зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування;

- зміни розміру належних їм сум;

- зміни особи вкладника;

- змін реквізитів вкладників;

- змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Пунктом другим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом четвертим розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як встановлено під час розгляду справи, згідно змін до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на 19.06.2015 ОСОБА_1 включено до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З підстав того, що позивача включено до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено.

Одночасно, суд вважає за необхідне стосовно наявності правової позиції Верховного Суду України, що склалась під час розгляду справ по уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зазначити наступне.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14 на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно ч. 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Проте, суд вважає за доцільне відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14, з огляду на наступне.

Висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вищевказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку ГПК України.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність визначена також статтею 1 вищевказаного Закону як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

З системного аналізу викладеного вище слідує, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку ГПК України.

Проте в даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказаний Закон є спеціальним, яким врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (стаття 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Системний аналіз норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дає підстави суду дійти до висновку, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, в силу положень статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в Господарському суді.

Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким в свою чергу не передбачено порушення справи про банкрутство в Господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин не підлягає і як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Крім того, пунктом 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказані висновки кореспондуються з позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в інформаційному листі № 992/11/14-14 від 25.07.2014.

Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі № 826/20410/14 та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд.

Отже, правовідносини між Фондом та вкладниками не породжують прав та обов'язків для банку.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статті 86 КАС України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку із чим в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко