Постанова № 64170269, 18.01.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 р. Справа №818/25/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Соколова В.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Роменська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - позивач, Роменська ОДПІ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 2923,20 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку у Роменській ОДПІ як платник податків, порушив п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати податкового боргу по єдиному податку, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Представники сторін, повідомлені належним чином про час, дату і місце розгляду справи (а.с.15,16), в судове засідання не з'явилися, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності та перебуває на облік у Липоводолинському відділенні Роменської ОДПІ як платник податків.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

04.09.2012 відповідач звернувся до Роменської ОДПІ з письмовою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та обрав фіксовану ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу (а.с.6).

Свідоцтво платника єдиного податку відповідач одержав 05.09.2012, що підтверджується підписом на корінці свідоцтва НОМЕР_2 (а.с.7).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Так, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Відповідно до п.п. 2; п. 293.2., ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив вимоги п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України та не сплатив єдиний податок шляхом здійснення авансових внесків за період з 20 січня по 20 грудня 2014 року.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218 грн.

Так, розмір авансового внеску з єдиного податку у 2014 році становив 243,60 грн. (1218 грн. х 20 = 243,60 грн.).

Таким чином, Роменською ОДПІ за період з 20 січня по 20 грудня 2014 року відповідачу нараховано авансові внески з єдиного податку в сумі 2923,20 грн. (243,60 грн. х 12 місяців = 2923,20 грн.), які не сплачено відповідачем.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом до відповідача направлялася податкова вимога № 338-18 від 10.12.2014 (а.с.8).

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу (а.с.9,11) слідує, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою в загальному розмірі 2923,20 грн.

Згідно з абз. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 2923,20 грн., суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь держави на розрахунковий рахунок №31417699700244 УДКСУ в Липоводолинському районі Сумської області, код платежу - 18050400, код утримувача - 37654293, банк ГУДКСУ у Сумській області, МФО - 837013, податковий борг з єдиного податку в сумі 2923,20 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять три грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов