Постанова № 64169585, 20.01.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1688/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він наказами АТЦ при СБУ від 07.06.2016 № 158 від 17.06.2015 №ВДЗ/5660/А був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 12.08.2014 по теперішній час.

Згідно довідки від 05.10.2016 № 19/113/5/8462 позивач працював у Науково - дослідному експертно - криміналістичному центрі при ГУМВС України в Луганській області у період з липня 2014 по грудень 2014 року. Грошове забезпечення за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у зв'язку з відсутністю фінансування (довідка від 05.10.2016 № 19/113/5/8462).

З посиланням на порушення Відповідачем норм постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичних операціях в розмірі 100% місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за серпень 2014 року - 1518,04 грн., за вересень 2014 року - 3 870,00 грн., за жовтень 2014 року -3870,00 грн., за листопад 2014 року - 3 736,80 грн., всього в розмірі 12 994,84 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат. Тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою. Наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був виданий вже по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за 2014 рік. Позивачем не надано доказів виданн начальником органу внутрішніх справ наказів про виплату йому винагород за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним.

З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення.

Згідно довідки від 18.06.2015 №ВДЗ/5660/А, в період з 12.08.2014 по 18.06.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а. с. 25).

Листом Луганського НДЕКЦ МВС України від 11.10.2016 № 19/113/2/9680 підтверджується, що Луганський НДЕКЦ МВС України та НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області це є одна юридична особа, яка 06.11.2015 змінила назву згідно витягів з ЄДРЮОФОП (а.с.22).

Довідкою Луганського НДЕКЦ МВС України від 05.10.2016 № 19/113/5/8462 підтверджується, що позивач у період з липня по грудень 2014 року проходив службу в НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області на посаді експерта сектору № 2 відділу техніко-криміналістичного забезпечення ОВС НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області (а. с. 17).

Згідно з довідкою Луганського НДЕКЦ МВС України від 05.10.2016 № 19/113/5/8462, яка видана Луганським НДЕКЦ МВС України, грошове забезпечення позивача у серпні 2014 року становило 2 476,80 грн, у вересні 2014 року - 3870,00 грн., у жовтні 2014 року - 3870,00 грн., у листопаді 2014 року - 7 473,60 грн (у т.ч. виплати, що не мають постійного характеру (матеріальна допомога, індексація тощо) - 3 736,81 грн). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (а. с. 17).

Відповідно до довідки Луганського НДЕКЦ МВС України від 11.10.2016 № 19/113/2/9682 позивач у період з 01.08.2014 по 30.11.2014 у відпустці не перебував (а. с. 24,37).

З довідки Луганського НДЕКЦ МВС України від 11.10.2016 № 19/113/2/9681 вбачається, що позивач у період з 12.08.2014 по 30.11.2014 на лікарняному не перебував (а.с.23,38).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Згідно довідки від 16.08.2016 № 19/113/5/6637, яка видана Луганським НДЕКЦ МВС України, грошове забезпечення позивача у серпні 2014 року становило 2 476,80 грн, у вересні 2014 року - 3870,00 грн., у жовтні 2014 року - 3870,00 грн., у листопаді 2014 року - 7 473,60 грн (у т.ч. виплати, що не мають постійного характеру (матеріальна допомога, індексація тощо) - 3 736,80 грн).

У листопаді 2014 року позивачу здійснювалися виплати, що не мають постійного характеру (матеріальна допомога, індексація тощо) в розмірі 3 736,80 грн відповідно, на які винагорода за участь в АТО не нараховується.

Оскільки позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 12.08.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з вказаного періоду.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 12.08.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна становити: за серпень 2014 року - 1518,04 грн., за вересень 2014 року - 3 870,00 грн., за жовтень 2014 року - 3 870,00 грн., за листопад 2014 року - 3 736,80 грн.

У запереченнях відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 про залучення позивача до участі в АТО виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Доводи відповідача про те, що позивач немає права на отримання винагороди за безпосередню участь в АТО без отримання наказів начальника органу внутрішніх справ про виплату йому винагороди суд вважає безпідставними, оскільки підставою для виплати винагороди є наказ МВС України від 23 липня 2014 року № 719. Окрім того, згідно наданої позивачем інформації (довідка Луганського НДЕКЦ від 05.10.2016 № 19/113/5/8462), винагороду за участь в АТО за грудень 2014 року позивачу було сплачено відповідачем у листопаді 2015 року (а.с.17).

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з серпня по листопад 2014 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат за приписами ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції, - задовольнити.

Стягнути з Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ЄДРПОУ 25574305, адреса: 93011, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Визволителів, буд. 22) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період серпень - грудень 2014 року у загальному розмірі 12 994,84 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 84 коп.), у тому числі: за серпень 2014 року - 1518,04 грн (одна тисяча п'ятсот вісімнадцять гривень 04 коп), за вересень 2014 року - 3 870,00 грн (три тисячі вісімсот сімдесят гривень 00 коп), за жовтень 2014 року - 3 870,00 грн (три тисячі вісімсот сімдесят гривень 00 коп), за листопад 2014 року - 3 736,80 грн (три тисячі сімсот тридцять шість гривень 80 коп), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.І. Ковальова