Ухвала суду № 64167606, 16.01.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5163/16-ц

Провадження № 2/0203/258/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про призначення науково-правової експертизи договору, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 предявив через суд позов до ТОВ «Лізингова компанія «Авто Лайф» з вимогами визнати в цілому недійсним договорі фінансового лізингу №1861 від 28 жовтня 2016 року разом з додатками №№1,2 та іншими додатками; стягнути з відповідача за свою користь сплачену суму коштів за договором в розмірі 37000,00 грн., а також судовий збір в сумі 1102,40 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягаючи на задоволенні остаточних вимог в повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав та в подальшому подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, клопотав про призначення науково-правової експертизи договору, оскільки договір фінансового лізингу у даній справі повністю відповідає вимогам чинного законодавства, проте суди безпідставно надають перевагу Закону України «Про захист прав споживачів» перед Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», спираючись на правову позицію ВСУ у справі №6-330цс16 у постанові від 08 червня 2016 року, тому на вирішення експертів Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України просив поставити наступні питання: 1. Чи відповідають умови договору лізингу, укладеного між позивачем та відповідачем, законодавству про лізинг (Закону України «Про фінансовий лізинг», параграфу 6, глави 58, книги 5 КЦ України)?; 2. Чи відповідають умови договору лізингу, укладеного між позивачем та відповідачем, законодавству про захист прав споживачів?; 3. Якому нормативному акту повинна надаватися перевага (спеціальний закон) при регулюванні відносин лізингу (Закон України «Про захист прав споживачів», Цивільний кодекс України, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закон України «Про фінансовий лізинг»)?; 4. Яким чином судам потрібно застосовувати правові висновки ВСУ, зроблені щодо договорів лізингових компаній «Автофінанс» та «Еталон» по відношенню до договору лізингу укладеного між даними сторонами спору?; 5. Чи потребує договір фінансового (непрямого) лізингу нотаріальної форми з огляду на ст.ст. 799, 806 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»?; 6. Чи повинен мати відповідач ліцензію для укладення договору фінансового лізингу на дату укладення договору? Чи існує така ліцензія в Україні?

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, розглянувши клопотання, приходить до наступних висновків.

За ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виник спір.

Часинами 1, 2 ст. 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому судова експертиза призначається лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суд не вправі ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Разом з тим, представник відповідача у своєму клопотанні ставить на вирішення експерта питання, які відповідно до ст. 214 ЦПК України вирішує суд при ухваленні рішення, а відтак, вирішення питання правової кваліфікації або вирішення вимог позову по суті лежить поза межами компетенції експерта, тому таке клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 202, 208, 209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» в задоволенні клопотання про призначення науково-правової експертизи договору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Суддя О.В. Колесніченко