Вирок № 64163693, 19.01.2017, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/294/16-к

1-кп/329/11/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - суддіПокопцевой Д.О.,

при секретарі Синяк Л.П..,

за участю прокурора Пирожника Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

1) 08.08.2011р. Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України, з застосуванням ст.75 КК України, до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки;

2) 01.12.2011 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України, з застосуванням ст.71 КК України, до 5 років 2 місяців позбавлення волі; 09.04.2015 року ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.04.2015 року звільнений умовно достроково з місць позбавлення волі, невідбутий строк - 1 рік 7 місяців 4 дні,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2016 року, близько 14.30 години, ОСОБА_1, будучи у стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в будинку 259 по вул. Українській в смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, за місцем проживання ОСОБА_3, скориставшись його тимчасовою відсутністю, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, з корисливих мотивів, здійснив крадіжку цифрового супутникового приймача (ресивера) марки «REDSAT» 4100С з дистанційним пультом до нього, вартістю 486 гривень 65 копійок, які знаходилися на столі поруч з телевізором в вітальній кімнаті будинку, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачений первинно свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав частково, в подальшому, під час надання суду пояснень повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені обставини справи.

Суду пояснив, що 01.02.2016 року прийшов у гості до ОСОБА_3, в будинок 259 по вул. Українській в смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, де розпивав з ним та ОСОБА_4 спиртні напої. Скориставшись тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли докупати спиртне, він взяв зі столу у вітальні приймач та пульт до нього, і пішов додому. Відійшовши, почув крики ОСОБА_3, який повернувся, побачив відсутність цієї техніки, та вимагав від нього повернути викрадене. У відповідь викинув ресивер та пульт на дорогу і пішов додому. Деталі скоєної крадіжки памятає погано, бо був сильно пяний.

Окрім повного визнання обвинуваченим вини, вона знайшла своє підтвердження у зібраних по справі доказах, зокрема:

-поясненнях свідка ОСОБА_4, згідно яких 01.02.2016р. він був у потерпілого в гостях. До них прийшов ОСОБА_1, приніс шашлик, і вони втрьох розпивали алкогольні напої. Коли спиртне закінчилося, свідок з потерпілим пішли до магазину його докупити, а обвинувачений залишився у ОСОБА_3 в хаті один. Повернувшись, вони помітили, що зі столу у вітальні зник тюнер та пульт до нього, а обвинуваченого немає. Свідок подзвонив йому, та почав вимагати повернути викрадене. Вийшовши з будинку, вони помітили ОСОБА_1, який викинув тюнер та пульт від нього на узбіччя, і пішов.

-протоколом від 02.02.2016р. про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (а.с.73);

-протоколом від 02.02.2016р. огляду місця події будинку 259 по вул. Українській в смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області (а.с.75),

-протоколом від 03.02.2016р. огляду цифрового супутникового приймача (ресивера) марки «REDSAT» 4100С з дистанційним пультом до нього;

-протоколом від 10.02.2016р. проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1, в ході якого він показав на домоволодіння 259 по вул. Українській в смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, де 01.02.2016р. вживав алкогольні напої, деревяний стіл, на якому знаходилося викрадене майно, напрямок, куди він направився після вчинення крадіжки, і місце, де він залишив викрадене;

-висновком № 238 від 18.03.2016р. судової товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість з урахуванням зносу цифрового супутникового приймача (ресивера) марки «REDSAT» 4100С з дистанційним пультом до нього, станом на 01.02.2016р. може складати 486грн 65коп;

-речовими доказами по справі,

-іншими матеріалами справи.

Оцінивши докази, зібрані в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Кількість та вартість викраденого майна жодним учасником судового розгляду, в тому числі обвинуваченим, не оспорюється та не спростовується.

ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в скоєнні злочину, дав детальні пояснення з обставин його скоєння. Крім цього, вина обвинуваченого підтверджена в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_4, дослідженими в судовому засіданні протоколами огляду від 02.02.2016р. та 03.02.2016р., протоколом проведення слідчого експерименту від 10.02.2016р., в ході якого обвинувачений особисто пояснив про деталі скоєного злочину, висновком судової товарознавчої експертизи, речовими доказами у справі.

Зазначені докази є взаємоповязаними та такими, не суперечать один одному. Клопотання про визнання будь-якого доказу по справі неприпустимим суду не подавалося.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю, і його умисні дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є скоєння злочину в стані алкогольного спяніння.

Крім того, в обвинувальному акті як обставину, яка обтяжує покарання, зазначена повторність.

Положеннями ч.4 ст.67 КК України визначено, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Пленум Верховного Суду України у п.19 постанови №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» роз'яснив, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Тому суд не може врахувати як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно, як зазначено в обвинувальному акті, оскільки вона передбачена в ч.2 ст.185 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, при цьому, суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину у скоєнні злочину визнав, примирився з потерпілим, який не має до нього претензій матеріального та морального характеру;

- особу обвинуваченого, який раніше судимий, скоїв злочин в період УДО, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно (а.с.98), на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.100), проживає разом із співмешканкою ОСОБА_5 та її неповнолітнім сином ОСОБА_6, 2001р.н. (а.с.99).

Враховуючи особу обвинуваченого, який на шлях виправлення не став та в період умовно-дострокового звільнення в стані алкогольного спяніння вчинив новий корисливий злочин, ступінь тяжкості вчиненого злочину, думку потерпілого, який заявою просить обвинуваченого суворо не карати, суд приходить до висновку про необхідність призначення міри покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", та, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі.

Вироком від 01.12.2011 року Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, а 09.04.2015 року звільнений з місць позбавлення волі умовно достроково, невідбутий строк - 1 рік 7 місяців 4 дні.

Тому суд, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до частини 4 статті 71 КК України та пункту 25 розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) визначено, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Оскільки обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі за повторне скоєння умисного корисливого злочину в період умовно-дострокового звільнення, відносно нього слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, п.5, ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від 01.12.2011 року Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, у виді 3 років позбавлення волі.

Речові докази по справі цифровий супутниковий приймач (ресивер), марки «REDSAT» 4100С, з дистанційним пультом до нього, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписки від 03.02.2016р. (а.с.79) йому повернути.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судові витрати на залучення експерта (проведення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування) в сумі 263 (двісті шістдесят три) гривні 88 копійок на користь держави (рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченківському районі м. Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367,назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області).

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

Взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою обчислювати з 10.00 годин 19 січня 2017 року.

Протокол затримання ОСОБА_1, після його складення, негайно направити до Чернігівського районного суду.

В частині запобіжного заходу вирок підлягає негайному виконанню.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Покопцева Д.О.