Рішення № 64163000, 17.01.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6097/16-ц

2/310/200/17

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2016 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що 10.09.2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким останній взяв у нього в борг 297600 грн. та зобовязався повернути їх у строк до 01.11.2015 року. На підтвердження укладення договору позики 10.09.2015 року відповідач написав власноруч розписку. У встановлений договором строк ОСОБА_2 зобовязання не виконав, до теперішнього часу борг не повернув. Посилаючись на ст.625 ЦК України вважає що відповідач повинен сплатити йому борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в загальні сумі 320515,20 грн. та 3% річних у розмірі 7316, всього 327731,20 грн., а також просить стягнути понесені ним судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився. Його представник ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити. Проти розгляду справи у заочному порядку не заперечують (а.с.67-68, 84).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявися. Суд визнав причини неявки його у удове засідання неповажними і ухвалив розглянути справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зобовязання виникають з цивільних прав і обовязків, підставами виникнення яких є договори та інші правочини, як зазначено у ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно зі ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти) у строк та в порядок, що встановлені договором.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем 10.09.2015 року був укладений договір позики, згідно з якими позивач ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 297600,00 грн. На підтвердження факту отримання зазначеної грошової суми позичальник видав позичкодавцю розписку, оригінал якої долучений до матеріалів справи. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався повернути грошові кошти до 01.11.2015 року в повному обсязі (а.с.85-86).

Після спливу вказаного строку відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання за вищезазначеними договорами належним чином не виконав, отримані від ОСОБА_1 гроші своєчасно не повернув.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 297600 грн. та 3% річних за прострочення повернення позики за період з 01.11.2015р. по 25.08.2016р. у розмірі 7316,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Індекс інфляції є покажчиком характеристики динаміки загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлені в національній валюті гривні, тож норма ст. 625 ЦК України, щодо сплати боргу з урахуванням встановленої інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобовязання, яке визначено договором у гривні.

Перевіривши розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який наведено у позовній заяві, суд встановив, що він здійснений не вірно і є завищеним.

За підрахунком суду інфляційні втрати становлять 21921,48 грн.

Так позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.11.2015р. по 25.08.2016р. Сукупний індекс інфляції за цей період становить 1,074. Таким чином сума боргу з урахуванням індекс інфляції буде становити 319521,48 грн.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 3268,37 грн.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 536, 610, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57-62, 64, 88, 169, 208, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/26, кв.156, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, суму боргу за договором позики від 10.09.2015 року з урахуванням індексу інфляції в розмірі 319521,48 грн., 3% річних у розмірі 7316 гривень, а всього 326837,48 грн. (триста двадцять шість тисяч вісімсот тридцять сім гривень 48 копійок) та понесені судові витрати на оплату судового збору у сумі 3268,37 грн. (три тисячі двісті шістдесят вісім гривень тридцять сім копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СуддяОСОБА_4