Ухвала суду № 64158941, 18.01.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/16410/16-ц

Провадження № 2/520/2592/17

УХВАЛА

про забезпечення позову

18 січня 2017 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частки у відчуженому майні,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому посилаючись на те, що відповідач на власний розсуд, таємно від позивача, відчужив майно, що перебувало у спільній сумісній власності сторін у той час, коли щодо поділу такого майна розглядався спір, просила суд стягнути з відповідача компенсацію вартості її частки у такому майні у загальному розмірі 3942000,00 грн.

Одночасно з позовом представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, у якій посилаючись на недобросовісність відповідача, що призвела до виникнення між сторонами спору та надаючи пояснення щодо того, що останній має намір ухилятися від виконання будь-яких рішень суду що стосуються захисту майнових прав позивача, просив суд накласти арешт на приналежне відповідачу майно будинок за адресою: Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 74/16, реєстраційний номер майна: 21401178.

Згідно засад статті 151, 153 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються за вмотивованою заявою позивача.

Провадження у вказаній справі було відкрито 18 січня 2017 року, та таким чином вбачається, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає негайному розгляду.

Так, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого знаходиться справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Провадження у вказаній справі було відкрито 18 січня 2017 року, та таким чином вбачається, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає негайному розгляду.

Дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову та надані за змістом таких документів письмові доводи та пояснення, суд встановив наступне.

На вирішенні суду перебуває позов про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості частки у відчуженому майні 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, у загальному розмірі 3942000,00 грн.

За наданими суду відомостями така квартира була набута сторонами у власність як майно подружжя, та у наступному Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення про її поділ, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частину такої квартири.

У період розгляду справи Шевченківським районним судом м. Києва право власності на вказану квартиру було зареєстровано за відповідачем.

Вбачається, що наведене рішення було ухвалено судом 09.11.2016 року.

Разом з тим згідно пояснень представника позивача та відомостей інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №72919316, від 12.11.2016 року, відповідач 13.07.2016 року у період розгляду судом справи про поділ вказаної квартири, відчужив її на користь іншої особи за договором купівлі-продажу.

Таким чином вбачається, що між сторонами існує дійсний майновий спір, ціна позову у якому складає 3942000,00 грн., яка обґрунтована середніми ринковими показниками на майно аналогічне тому, щодо компенсації вартості якого заявлено вимоги.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Способом забезпечення позову є зокрема накладення арешту на приналежне відповідачу майно.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №76739925 від 23.12.2016 року,будинок №74/16, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №3271 від 24.09.2008 року. За вказаною довідкою вказаний будинок не має обтяжень на користь інших осіб чи за будь-якими зобовязаннями.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Такі засади поширюються як на вирішення справи по суті, так і на вирішення окремих процесуальних питань.

Таким чином виходячи з наведених обставин та правових положень, зважаючи на надані у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9, за якими наголошено про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що обтяження зазначеного майна відповідача шляхом накладення на нього арешту для забезпечення грошових вимог позивача вбачається необхідним для забезпечення належного та своєчасного виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та разом з тим, тимчасова неможливість переоформлення прав власності на вказаний будинок, до вирішення цієї цивільної справи, істотним чином не зашкодить ані правам та інтересам сторін у справі, ані інших осіб, натомість, вбачається, що у випадку зволікання у застосуванні таких заходів забезпечення позову, відповідач може вжити заходів щодо відчуження приналежного йому майна задля ухилення від виконання можливого рішення про стягнення з нього грошових коштів, що у наступному може призвести до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.

Разом з тим суд розяснює відповідачу, що за його заявою суд, у наступному, може змінити або скасувати захід забезпечення позову, у випадку, коли дійде до висновку про обґрунтованість відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 151 153, 208-210 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача про застосування заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок за адресою: Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 74/16, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

На предявлення ухвали до виконання уповноважити ОСОБА_1 або її представника.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її отримання, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Прохоров П. А.