Рішення № 64158587, 16.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/902/16-ц 16.01.2017 16.01.2017 16.01.2017

Справа №487/902/16-ц Головуючий першої інстанції Нікітін Д.Г.

Провадження №22-ц/784/59/17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 45

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Серебрякової Т.В.,

суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участі: представника позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_6,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 жовтня 2016 року, ухваленого у цивільній справі за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та пені,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність» (далі - ОСББ «Юність») предявило вищевказаний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСББ «Юність» забезпечує надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою вулиця Скороходова, №58-Б в місті Миколаєві.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у квартирі №23, що знаходиться у будинку №58-Б по вулиці Скороходова в місті Миколаєві та є споживачами даних комунальних послуг.

Згідно Статуту ОСББ «Юність» відповідачі повинні щомісячно робити внески та платежі в основний, резервний та спеціальний фонди ОССБ «Юність», які використовуються для сплати за комунальні послуги, у вигляді податків, сплати банківських послуг та заробітної плати працівникам обєднання.

Проте, починаючи з 01 червня 2013 відповідачі кошти сплачували невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 6 385 грн. 71 коп., яку позивач просив стягнути за судовим рішенням.

В подальшому ОСББ «Юність» уточнило позовні вимоги, та остаточно просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 11 072 грн., з яких: 8 823 грн. 42 коп. - сума внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 1 960 грн. 21 коп. - сума інфляційного збільшення, 23 грн. 67 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 264 грн. 70 коп. - пеня. Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь 1 380 грн. на відшкодування судового збору та 150 грн. 50 коп. коштів за надання належних інформаційних матеріалів.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували. Зазначали, що будь-яких договорів між ними та ОСББ «Юність» не укладалось, а тому у позивача не має правових підстав вимагати сплати ними грошових коштів за наданні житлово-комунальні послуги, а також нараховувати інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалено стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСББ «Юність» заборгованість за надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території, суму інфляційного збільшення, три проценти річних, суму пені в загальному розмірі 11 072 грн. Стягнуто з відповідачів на користь позивача 1 378 грн. судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСББ «Юність» відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСББ «Юність», суд першої інстанції вважав, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг та здійснення їх оплати. Та, оскільки права позивача на отримання належних йому сум були порушені, то вони підлягають захисту у судовому порядку, зі стягненням на користь ОСББ «Юність» з відповідачів суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла у останніх внаслідок не проведення оплати за вказані послуги. Окрім того, установивши факт наявності заборгованості по оплаті наданих послуг, суд першої інстанції дійшов висновку про покладення на відповідачів відповідальності відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, за якою боржник, у разі прострочення виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а також відповідальності, яка передбачена Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в межах доводів апеляційної скарги погоджується з обставинами та правовідносинами встановленими судом першої інстанції. Водночас, вважає висновки районного суду щодо застосування до спірних правовідносин положень ст.625 ЦК України та штрафних санкцій у вигляді пені помилковими.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.1,3-4,10-11,303 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

В силу Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - під житлово-комунальними послугами слід розуміти - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Утримання будинків і прибудинкових територій це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; а також це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання.

До послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться послуги з: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

З матеріалів справи убачається, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у квартирі №23, що розташована у будинку №58-Б по вулиці Скороходова в місті Миколаєві (а.с.4).

Вказаний будинок перебуває на обслуговуванні ОСББ «Юність», яке є виконавцем житлово-комунальних послуг, що надаються за вказаною адресою.

Як слідує із матеріалів справи, сторони не дійшли згоди щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідачів по оплаті послуг ОСББ «Юність» за період з 01 червня 2013 року по 01 квітня 2016 року складає 11 072 грн., з яких: 8 823 грн. 42 коп. - сума внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 1 960 грн. 21 коп. - сума інфляційного збільшення, 23 грн. 67 коп. три проценти річних від простроченої суми, 264 грн. 70 коп. - пеня.

Отже, спір між сторонами виник у звязку із несплатою відповідачами наданих їм житлово-комунальних послуг, які надаються ОСББ «Юність» та на яке покладено функції з утримання будинку, у якому проживають відповідачі, та його прибудинкової території.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року виконавець ? субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Статями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року визначені обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обовязком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця ? надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації обєднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року, основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю обєднання.

Виходячи з положень ч.1 ст.17, ст.20, ч.ч.6,7,8 ст.22, ч.4 ст.23 цього Закону України власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об'єднання співвласників, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

Зазначені кошти підлягають сплаті на банківський рахунок об'єднання.

Відповідні житлово-комунальні послуги, надані ОСББ «Юність» для утримання будинку, у якому проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і його прибудинкової території.

Тому, за умови встановлення факту надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, відсутність договору з обслуговування, що має бути укладений між власником квартири і відповідним об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, не звільняє таку особу від несення витрат на утримання спільного майна.

За такого, доводи відповідачів про відсутність між ними та позивачем договірних правовідносин безпідставні.

Навіть відсутність письмового договору не звільняє відповідачів, як споживачів комунальних послуг, від оплати наданих їм послуг, оскільки відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають не тільки з угод письмових чи усних, але з дій та вчинків осіб.

До того ж, згідно ст.22 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Отже, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєчасно не сплачували кошти за послуги, надані ОСББ «Юність», то в них утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню за судовим рішенням.

Твердження відповідача ОСОБА_4 про неправильність та неповноту розрахунків заборгованості за надані комунальні послуги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.60 ЦПК України останньою не надано будь-яких достовірних доказів, які б свідчили про інший розмір заборгованості та підтверджували б неправильне нарахування складових заборгованості.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на те, що послуги ОСББ «Юність» надавались неналежної якості, не можуть братись колегією суддів до уваги, оскільки ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року передбачений порядок оформлення претензій споживачів з приводу неналежного надання послуг. Факт звернення до ОСББ «Юність» відповідачами з заявами (претензіями) щодо надання неякісних комунальних послуг в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження.

За такого, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, але ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачів заборгованості за надані комунальні послуги, останній не зазначив період за який стягується заборгованість, порядок стягнення заборгованості (солідарний чи в рівних частках) та її складові.

Зазначене підлягає виправленню рішенням колегії суддів апеляційного суду, а оскаржуване рішення суду, на підставі ч.1 ст.309 ЦПК України, в частині задоволених вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, шляхом стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСББ «Юність» заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2013 року по 01 квітня 2016 року в розмірі 8823 грн. 42 коп.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми та пені, то вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до загальних умов виконання зобовязання, установлених ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з системно - логічного аналізу викладених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що положення ст.625 ЦК України застосуються лише до зобовязань, які виникають із дійсних договорів, зокрема, із договору про надання житлово-комунальних послуг, а за відсутності оформлених договірних відносин між сторонами, на боржників не можливо покласти відповідальність, яка передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, а також відповідальність, яка закріплена в п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За такого, в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 960 грн., трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 23 грн. 67 коп., а також пені в сумі 264 грн. слід відмовити.

Також, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції не повністю врахував вимоги процесуального закону, які регулюють такий порядок.

Відповідно до ст.88 ЦПК України при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Втім, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, районний суд на вказане уваги не звернув та порядок стягнення з відповідачів таких витрат не зазначив.

За такого, судове рішення в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, за яким з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках слід стягнути судовий збір на користь ОСББ «Юність».

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 жовтня 2016 року в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2013 року по 01 квітня 2016 року в розмірі 8 823 (вісім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 42 коп.

В задоволенні позовних вимог Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 960 (одна тисяча девятсот шістдесят) грн. 21 коп., трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 23 (двадцять три) грн. 67 коп., а також пені в сумі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 70 коп. відмовити.

В частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, вказане судове рішення - залишити без змін.

Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 жовтня 2016 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність» судовий збір у розмірі 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: О.І. Галущенко

ОСОБА_7