Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 33/781/32/17 Головуючий у суді І інстанції: Бевз О.Ю.
Категорія: ч. 1 ст. 292-7КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2017 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бондарчук Р.А.,
з участю:
прокурора Панченка Л.І.,
особи, стосовно якої закрито провадження ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2016 року, якою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, уродженки с. Гаївка Кіровоградського району, Кіровоградської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює завідувачем Гаївської ДНЗ «Гайочок», депутат 7 скликання Гаївської сільської ради Кіровоградського району, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,
закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2016 року закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі заступник керівника Кіровоградської місцевої прокуратури М. Соломов просить скасувати постанову районного суду та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї стягнення у межах санкції цієї статті.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що при розгляді сесією сільської ради питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 у ОСОБА_2 виник реальний конфлікт інтересів, що полягав у виникненні суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_2 (майновий та немайновий інтерес, що зумовлений особистими сімейними стосунками з ОСОБА_5 та її службовими і представницькими повноваженнями, що впливало на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання і зазначених повноважень, у т.ч. прийняття участі у розгляді сороковою сесією Гаївської сільської ради 6-го скликання проекту Рішення.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 реалізувала повноваження сільського голови відповідно до Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», а робота сільської ради проводиться сесійно то ОСОБА_2 під час реалізації своїх повноважень, пов'язаних з розглядом питань, що відносяться до виключної компетенції сільської ради (у даному випадку розгляд проекту Рішення), повинна була діяти у спосіб, передбачений «розділом V «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України "Про запобігання корупції", з урахуванням ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», саме: публічно оголосити про конфлікт інтересів на засіданні чи і повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів сільську раду.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, ОСОБА_2, яка заперечила проти задоволення скарги прокурора та просила залишити постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Однак вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, через що постанова суду підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Згідно ст.1 Закону України "Про запобігання корупції" терміни мають такі значення:
- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
- члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1,2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Гаївської сільської ради № 1 від 09.11.2010 року визнано повноваження сільського голови Гаївської сільської ради ОСОБА_2., якою прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування.
19.05.2015 року сільська голова Гаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області ОСОБА_2 приймала участь у засіданні сесії сільської ради на якому було прийнято рішенням №446 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_5", яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га. та ведення особистого селянського господарства площею 0,32 га.
Вказані дії свідчать, що ОСОБА_2 приймала участь у підготовці та розгляді Гаївською сільською радою рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5, при цьому ні до розгляду, ні у процесі розгляду, ні під час прийняття рішення ОСОБА_2 не вжила заходів щодо публічного оголошення про наявність реального конфлікту інтересів, оскільки вирішення вказаного вище питання створювало суперечність між приватними інтересами ОСОБА_2, яка є донькою ОСОБА_5, та службовими повноваженнями, що впливало на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення.
Вина ОСОБА_2у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, в повному обсязі підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав неправильну юридичну оцінку, а саме:
- протоколом №13/16 про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" (а.с. 4-9);
- протоколом сорокової сесії сільської ради шостого скликання від 13.05.2016 року (а.с. 16-27) відповідно до якого за надання ОСОБА_5, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га. та ведення особистого селянського господарства площею 0,32 га. проголосували «за» 7 депутатів;
- рішенням сорокової сесії сільської ради шостого скликання (а.с. 28);
- рішенням першої сесії сільської ради шостого скликання (а.с. 34-36);
- довідкою про те, що до Гаївської сільської ради заяв про конфлікт інтересів від депутатів та голови на сорокову сесію сільсько ради шостого скликання, що відбулась 19.05.2015 року - не надходило (а.с. 39);
- копією особової картки ОСОБА_2 (а.с. 19-55); копією присяги державного службовця (а.с. 6);
- рішенням №1 першої сесії сільської ради шостого скликання "Про визнання повноважень сільського голови" (а.с. 64);
- довідками № 548, 545, 543, 599 про те, що ОСОБА_2 працювала сільським головою Гаївської сільської ради та перебуває в родинних відносинах з ОСОБА_5, як дочка та мати (а.с. 73-76),
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 відповідно до яких вона головувала на засіданні сесії сільської ради 19.05.2015 року, якою прийнято рішення №446 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_5". Вона не повідомляла про конфлікт інтересів щодо прийняття вказаного рішення. (а.с.40-41).
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 відповідно до яких на засіданні сесії сільської ради 19.05.2015 року головувала ОСОБА_2, яка не повідомляла про конфлікт інтересів щодо прийняття рішення №446 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_5" (а.с.37-38).
Отже, оцінивши зібрані у справі докази і доводи апеляції в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 доказана повністю, її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, так як вона вчинила неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Стаття 28 цього Закону, визначає обов'язки, осіб, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів зокрема:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Частиною 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», визначено особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виникає у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Крім того, про обов'язок повідомити про конфлікт інтересів, визначено у ст. 59-1 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року , згідно якої сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Наведені норми Законів України «Про запобігання корупції» і «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_2не виконала, за наявності реального конфлікту інтересів, який виник під час проведення 40 сесії 6 скликання Гаїввської сільської ради Кіровоградського району, не повідомила про це, незважаючи на те, що брала участь у роботі сесії та була присутня під час доповіді та голосування за прийняття рішення №446, яким надано ОСОБА_5, яка є матірю ОСОБА_2, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га. та ведення особистого селянського господарства площею 0,32 га.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не впливала та не могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення або не вчинення дій під час виконання повноважень депутатами сільської рад, так як не приймала участі у підготовці даного питання до сесії, обговоренні на сесії та голосуванні за нього. З пояснень самої ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, протоколу сесії вбачається, що перша вела засідання сесії та була обізнана про питання за яке голосували депутати, а в подальшому підписувала протокол та рішення сесії. Твердження що ОСОБА_2, під час прийняття сесією рішення не голосувала не може бути підставою для закриття провадження, оскільки останній не ставиться в провину ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, яка передбачає вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а лише неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту, враховуючи при цьому, що ОСОБА_2 вела засідання сесії, підписувала протокол та рішення сесії.
Не враховує суд і доводи ОСОБА_2 про те, що вказану земельну ділянку, її мати отримала в порядку спадкування після смерті батька, оскільки з наданого останньою свідоцтва про право на спадщину від 14.07.2015 року - спадщина складається лише з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями.
Висновки суду першої інстанції про те, що прийняття сільською радою рішення не надає матері ОСОБА_2 будь-яких прав щодо земельної ділянки, а лише дозволяє замовити та розробити проект землеустрою, який у подальшому підлягає розгляду та затвердженню на сесії сільської ради і лише після цього вирішується питання щодо передання земельної ділянки у власність та реєстрації права власності, а тому не доведено суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_2 та її службовими повноваженнями - є необґрунтованими.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земельні питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях. Кількість прийнятих органом місцевого самоврядування рішень, кількість та етапність процедури від отримання (розгляду) заяви про надання земельної ділянки у власність до прийняття остаточного рішення про передання земельної ділянки у власність, - не впливають на наявність або відсутність конфлікту інтересів.
Крім того, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП за змістом об'єктивної сторони та за своєю диспозицією є формальним, а тому відповідальність настає незалежно від настання чи ненастання наслідків та завдання збитків суспільним інтересам або громадянам.
Однак, не зважаючи на вищевикладені докази наявності в діях ОСОБА_2складу адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо невинуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, та безпідставно закрив провадження по справі за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Будь-яких доказів, які б спростовували висновок, щодо наявності в діях ОСОБА_2складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, під час судового розгляду справи в апеляційній інстанції не встановлено.
Отже судом апеляційної інстанції достовірно встановлено,що сільська голова Гаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області ОСОБА_2 приймала участь у засіданні сесії сільської ради 19.05.2015 року на якому було прийнято рішенням №446 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_5", яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га. та ведення особистого селянського господарства площею 0,32 га.,що призвело до невиконання вимог пунктів 1-4 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
За таких обставин, суд першої інстанції не виконав належним чином вимоги ст. 245 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, відповідно доводи прокурора є обґрунтованими, а тому постанову суду необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та накласти стягнення відповідно до санкції вказаної статті.
При накладенні стягнення суд апеляційної інстанції враховує тяжкість вчиненого правопорушення, його характер, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність а тому приходить до висновку щодо визначення стягнення правопорушнику у виді мінімального штрафу передбаченого санкцією статті закону. Суд вважає, що дане стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховування правопорушника.
Керуючись п. 7 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду Кіровоградської області,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2016 року, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення - скасувати.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі в розмірі 320 грн. 00 копійок за наступними реквізитами отримувач коштів - УК у м. Кроп (Кропивницький) 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38037409, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, Код банку отримувача (МФО) - 823016, Рахунок отримувача - 31214206780002 , Код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - Судовий збір, адміністративне правопорушення (ОСОБА_2), Апеляційний суд Кіровоградської області
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Р.А. Бондарчук
Судове рішення № 64150496, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 17.01.2017. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 390/1968/16-п. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: