Постанова № 64148087, 10.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 січня 2017 р. № 820/4899/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тітова О.М.,

за участі

секретаря судового засідання Костіної А.В.,

предстаника позивача - ОСОБА_1,

предстаників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління поліції охорони в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд:

- стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 60000,00грн.;

- стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток весь за час затримки виплат в сумі 22800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.03.2016 року старший сержант поліції ОСОБА_4, поліцейського батальйону поліції охорони № 2 Управляння поліції охорони в Харківській області, був звільнений з займаної посади за власним бажанням (п. 7 ст. 77 р. VII ЗУ «Про Національну поліцію»), у відповідності до витягу із Наказу Управління поліції охорони в Харківській області № 153 о/с від 22.03.2016 року. Вислуга років на день звільнення позивача в календарному обчисленні складає 19 років 07 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні 25 років 00 місяців 18 днів. 31.03.2015 р. позивачем до Управління поліції охорони в Харківській області було було направлено лист з вимогою здійснити повний розрахунок, на що 12.04.2016 р. була отримана відповідь без додержання вимог ЗУ «Про звернення громадян». Також, позивачем аналогічний лист був направлений до Департаменту поліції охорони Національної поліції України але відповідь отримана не була. 23.06.2016 року направлено лист Міністру внутрішніх справ України з вимогою здійснити повний розрахунок, на що 25.07.2016 р. надана відповідь що права на пенсію згідно із законом позивач не має, одноразова грошова допомога при звільненні не передбачена. Оскільки відповідачем так і не був проведений розрахунок в повному обсязі, який передбачений чинним законодавством України, позивач змушений був звернувся до суду. Позивач вважає, що були порушені його права, згідно норм закріплених у Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", КЗпП України.

В судовому засіданні, представник позивача, ОСОБА_4, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, зазначили, що одноразова грошова допомога, яка виплачується працівнику ОВС згідно з нормами Закону у зв'язку зі звільненням зі служби в ОВС України, не є грошовим забезпеченням ("заробітною платою") такого працівника, а є соціальною пільгою (гарантією), наданою працівнику у зв'язку зі звільненням зі служби в ОВС (у т.ч. з органів Національної поліції). Право на отримання працівником міліції при звільненні зі служби в ОВС України одноразової грошової допомоги встановлено нормами статті 9 Закону України № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Зазначили, що після звільнення позивач на набув права на отримання пенсії згідно з вищезазначеним Законом та він не має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, який набрав чинності з 07.11.2015, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. З моменту набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" (07.11.2015), Закон України "Про міліцію" втратив чинність.

На виконання норм Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII Кабінетом Міністрів України та Міністерством внутрішніх справ України було розпочато реформування правоохоронних органів держави.

Постановою КМУ від 13.10.2015 № 834 "Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" замість підрозділів Державної служби охорони при МВС України були утворені як юридичні особи публічного права нові органи поліції охорони як територіальні органи Національної поліції.

Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 66 затверджена перша редакція Положення про Управління поліції охорони в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108955), яким цей орган було визнано правонаступником усіх прав та обов'язків Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (код ЄДРПОУ 08597026, далі скорочено - УДСО) за договорами охорони та господарськими договорами, а наказом МВС України від 07.11.2015 № 1399 - було запроваджено процедуру припинення УДСО як юридичної особи шляхом його ліквідації. Пунктом 2 цього наказу були створені в ліквідаційні комісії відповідних підрозділів Державної служби охорони, що ліквідуються згідно із цим наказом, а пунктом 3 цього наказу обов'язки голови ліквідаційної комісії УДСО покладені на заступника начальника Управління поліції охорони в Харківській області ОСОБА_5 При цьому всі працівники УДСО, які виявили бажання проходити подальшу службу на атестованих посадах поліцейських (або працювати на наявних вільнонайманих посадах на умовах трудового договору) в новоствореному Управлінні поліції охорони в Харківській області у встановленому законодавством порядку були переведені у штат останнього з 07.11.2015 р.

Пунктом 3 наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 66 відповідача було визнано правонаступником УДСО лише в частині певних господарських договірних правовідносин, а безпосередньо постановою КМУ від 25.12.2013 № 1139 (яка набрала чинності з 05.01.2016) до пункту 3 постанови КМУ від 13.10.2015 № 834 були внесені зміни, якими установлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку.

Спільним наказом МВС України та Національної поліції України від 26.01.2016 № 51/64 було встановлено, що Управління поліції охорони в Харківській області (код 40108955) є правонаступником Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (код 08597026).

Нова (чинна) редакція положення про Управління поліції охорони в Харківській області затверджена наказом Національної поліції України від 19.09.2016 № 887.

Судом встановлено, що позивача, ОСОБА_4, прийнято на службу в УДСО на підставі рапорту від 20.08.2015 р, у звязку з переводом з іншого підрозділу МВС України.

У зв'язку з ліквідацією УДСО та створенням Управління поліції охорони в Харківській області, ОСОБА_4, було переведено на відповідну посаду на підставі рапорту від 06.11.2015 р.

Наказом Управління поліції охорони в Харківській області № 153 о/с від 22.03.2016 року «По особовому складу» відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_4, поліцейського батальйону поліції охорони № 2 Управляння поліції охорони в Харківській області, з утриманням грошових коштів за пере використану відпустку, у кількості 5 днів. Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні складає - 19 років 07 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні - 25 років 00 місяців 18 днів, підстава: рапорт ОСОБА_4 від 21.03.2016 р. (а.с.39).

Грошове забезпечення ОСОБА_4 за період січень березень 2016 року склало 10242,51 грн, що підтверджується довідкою відповідача (а.с.40).

На момент звільнення позивача зі служби розмір місячного грошового забезпечення позивача за останній повний календарний місяць його служби, лютий 2016 року на посаді поліцейського становив: посадовий оклад (поліцейський) - 1700,00 грн., оклад за спецзванням (старший сержант поліції) 1000,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції (40%) - 1080,00 грн., разом - 3780,00 грн. Такий самий розмір грошового забезпечення отримано позивачем і за січень 2016 року.

Враховуючи наявний у позивача строк календарної служби, який розраховується згідно з пунктами 1,2, 10 постанови КМУ від 17.07.92 № 393 і становить 19 повних календарних років, розмір суми одноразової грошової допомоги при звільненні для позивача становить: 3780,00 * 25% * 19 = 17955,00 грн. (без урахування необхідності стягнення відповідачем з цієї суми військового збору з доходів позивача згідно з податковим законодавством).

26.10.2015 р. ОСОБА_4 звертався до відповідача з відповідним рапортом про необхідність перерахування йому грошового забезпечення на його картковий банківський рахунок в ПАТ "Ощадбанк" (а.с. 45).

У встановлені законодавством строки, платіжними дорученнями від 04.04.2016 №№ 2319, 2320 відповідачем проведено остаточний розрахунок, сплачено грошове забезпечення за березень 2016 року в загальній сумі 2041,74 грн. (а.с. 46,47)

Відповідно до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Разом з цим, порядок виплати грошового забезпечення ("заробітної плати") поліцейських врегульовано нормами статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з якими грошове забезпечення визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання (ч.1). Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (ч.2).

Наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрований Міністерством юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.1.3 зазначеної Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

При виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Згідно з пунктом 1.15 Інструкції, виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється щомісяця з 20 до 25 числа за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу підрозділів Державної служби охорони (ДСО) здійснюється щомісяця до 5 числа за минулий місяць.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції було затверджено наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 вже після звільнення позивача зі служби, але на момент звернення позивача з позовом і на сьогодні є чинним.

Пунктом 13 розділу І Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць, а виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.

Таким чином, для всіх підрозділів ОВС України (крім підрозділів ДСО) та органів Національної поліції (крім підрозділів поліції охорони) встановлений строк виплати грошового забезпечення працівникам/поліцейським у поточному місяці за цей місяць, а для підрозділів ДСО та поліції охорони (якам є позивач) цей строк продовжений до певного дня кожного місяця за попередній місяць, що пов'язане з відсутністю у підрозділів ДСО будь-якого бюджетного фінансування та необхідності отримання ними відповідних сум грошових коштів по укладених договорах охорони від замовників таких послуг по підсумках господарської діяльності у кожному окремому місяці.

При цьому, будь-яких інших строків виплати грошового забезпечення поліцейським (працівникам ОВС), а також наявності обов'язку здійснити розрахунок в день звільнення ці акти спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції не містять.

Передбачені статтями 47, 116, 117 КЗпП України, статтею 24 Закону України "Про оплату праці" та іншими актами законодавства України про працю норми та соціальні гарантії не поширюються на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ.

Оскільки відповідна сума грошового забезпечення за березень 2016 року була сплачена відповідачем ОСОБА_4 04.04.2016, встановлені законодавством строки виплати грошового забезпечення відповідачем не порушені.

Будь-якої відповідальності (санкції) за несвоєчасну виплату грошового забезпечення працівнику поліції чинні Інструкція і Порядок не містять.

Всі конкретні складові частини грошового забезпечення працівників ОВС врегульовані нормами розділу II Інструкції і одноразова грошова допомога працівникам ОВС при звільненні не включена до складу грошового забезпечення працівників ОВС.

Нормами розділу II Порядку такої складової частини грошового забезпечення поліцейського, як одноразова допомога при звільненні, також, не встановлено.

Складові частини грошового забезпечення працівників ОВС встановлені нормами постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", які також не містять будь-яких посилань на таку складову частину грошового забезпечення, як одноразова допомога при звільненні.

Складові частини грошового забезпечення поліцейських врегульовані нормами постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", які також не містять будь-яких послань на таку складову частину грошового забезпечення поліцейських, як одноразова допомога при звільненні.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не регулює умови і порядок виплати грошового забезпечення ("заробітної плати") поліцейським та іншим працівникам ОВС України, а визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

При цьому, норми КЗпП України, на які посилається позивач, не регулюють питання виплати працівникам Національної поліції грошового забезпечення та не регулюють правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням громадян (у т.ч. поліцейських).

Крім того, статтею 19 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" було встановлено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України, а стаття 23 і "Пенсійне забезпечення працівників міліції" цього-ж закону встановлювала, що пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Таким чином, норми Закону № 565-ХІІ (який втратив чинність з 07.11.2015) безпосередньо чітко не врегульовували питання виплати працівникам міліції при звільненні зі служби одноразової грошової допомоги.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України від 02.07.2015 № 580-УІП "Про Національну поліцію", який є спеціальним законодавчим актом у спірних правовідносинах і, зокрема, в якому законодавець безпосередньо по новому врегулював питання проходження служби в поліції, виплату грошового забезпечення працівникам поліції та порядок пенсійного забезпечення поліцейських (у т.ч. щодо права поліцейських на одноразову грошову допомогу при звільненні).

Зокрема, нормами частин 1, 2 статті 94 Закону № 580-УШ "Грошове забезпечення поліцейських" встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Разом з цим, одноразова допомога при звільненні зі служби безпосередньо передбачена нормами статті 102 Закону № 580-УІІІ "Пенсійне забезпечення поліцейських" і встановлює, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, на підставі всіх названих вище актів законодавства одноразова грошова допомога, яка виплачується працівнику ОВС згідно з нормами Закону у зв'язку зі звільненням зі служби в ОВС України, не є грошовим забезпеченням ("заробітною платою") такого працівника, а є соціальною пільгою (гарантією), наданою працівнику у зв'язку зі звільненням зі служби в ОВС , у т.ч. з органів Національної поліції.

Право на отримання працівником міліції при звільненні зі служби в ОВС України одноразової грошової допомоги встановлено нормами статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей затверджений постановою КМУ від 17.07.1992 № 393.

Строк виплати працівникам міліції сум одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням зі служби і мають право на пенсію згідно з названим вище Законом, діючим законодавством України не встановлений.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цимим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Аналогічні норми містяться і в пункті 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.92 №393.

Тобто, однією з обов'язкових умов виплати одноразової грошової допомоги є наявність права на призначення пенсії на підставі цього Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 у справі № К/800/44979/14.

Оскільки після звільнення позивач на набув права на отримання пенсії згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", він не має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Щодо позовних вимоги про стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасний розрахунок, які обґрунтовані відповідними нормами КЗпП України, також, не підлягають задоволенню, оскільки ці норми неможливо застосувати до наявних між сторонами спору правовідносин.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий адміністративний суду України у постанові від 29.05.2014 № К9991/30767/12 з аналогічної справи.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління поліції охорони в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16.01.2017 р.

СуддяТітов О.М.