Ухвала суду № 64147740, 24.11.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1989/16-ц

Номер провадження 2/404/213/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Галагана О.В.

при секретарі Туровської О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулась досудуз вище вказаним позовом, відповідно до якої просила:

- визнати за нею право власності частину земельної ділянки площею 0,0732 га, кадастровий номер: 3510100000:21:152:0060, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться у м. Кіровограді по вул. Шахтарська, 57 в порядку спадкування за померлою 27.12.2007 року ОСОБА_3, якій ця ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на землю КР № 00004049, виданому Кіровоградською міською радою народних депутатів, зареєстрованому в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1551.

При розгляді справи позивачем зазначено, що вона отримала в дар від матері частину будинку, що розташований по вул. Шахтарська, 57 в м. Кіровограді, проте, земельна ділянка, що знаходиться під цим будинком та на підставі держаного акту також належала матері, подарована не була. Із заявою про прийняття спадщини своєчасно не зверталась, отримавши відмову нотаріуса в оформленні спадщини в звязку із пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини, питання поновлення строку не вирішувала, звернулась до суду із даним позовом. Відповідач по справі є рідною сестрою позивача та на момент смерті спадкодавця була зареєстрована в буд. 57, що розташований по вул. Шахтарська в м. Кіровограді, разом із ОСОБА_4 чоловіком спадкодавця, тобто прийняли спадщину в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

В судовому засіданні сторони надали спільну письмову заяву позивача та відповідача про визнання мирової угоди, відповідно до якої сторони домовилися між собою, що по даній мировій угоді відповідач визнає за позивачем право власності в порядку спадкування земельної ділянки номер: 3510100000:25:152:0060, яка розташована по вул. Шахтарська, 57 у м. Кіровограді за померлою 27.12.2007 року ОСОБА_3, якій ця ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на землю КР № 00004049, виданому Кіровоградською міською радою народних депутатів, зареєстрованому в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1551.

Суд, після надання сторонами пояснень та дослідження матеріалів справи дослідивши умови мирової угоди, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обовязків сторін та предмета позову.

Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону.

Предмет мирової угоди обмежується предметом спору у конкретній цивільній справі.

Крім того, для того, щоб мирова угода не використовувалась, як інструмент зловживання правом, суд при вирішення питання про визнання мирової угоди повинен встановити наявність у позивача субєктивного права, а у відповідача зобовязань, а також факт невиконання таких зобовязань, який став причиною порушення прав позивача, тобто, суд не має визнавати мирову угоду, не зясувавши фактичних обставин справи. Таким чином, зясування судом фактичних обставин справи є обовязковою умовою визнання мирової угоди судом.

В судовому засіданні встановлено відсутність у позивача субєктивного права, а у відповідача зобовязань, оскільки предметом спору є визнання права власності за позивачем на земельну ділянку в порядку спадкування, при тому, що визнання права власності на нерухоме майно, яке не зареєстровано, у встановленому законом порядку, не може бути предметом мирової угоди за обставинами, викладеними у позовній заяві.

Зважаючи на наведене, мирова угода містить умови, які суперечать ст. 175 ЦПК України.

За положеннями ч. 5 ст. 175 ЦПК України якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним у задоволенні вищевказаної заяви щодо затвердження мирової угоди відмовити.

Керуючись статтями 175, 210, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У визнанні мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2- відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган