Постанова № 64145984, 18.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 січня 2017 р. Справа № 802/1985/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій

в с т а н о в и в :

02.06.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій.

Ухвалою суду від 04.06.2014 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.06.2014 року провадження у справі зупинено до вирішення адміністративної справи №802/773/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі, Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання дій протиправними та скасування рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року у справі №802/773/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою суду від 29.12.2016 року провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ухвали суду в матеріалах справи (а.с. 45). Розгляд справи просили здійснювати за відсутності представника позивача (а.с. 29).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи (а.с. 46).

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд доходить висновку, що заявлений позов належить задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" зареєстроване виконавчим комітетом районної Ради народних депутатів 30.03.1995 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 197167 (а.с.9), взято на облік в управлінні Пенсійного фонду України у Липовецькому районі, що підтверджується заявою про реєстрацію (а.с.7) та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом з'ясовано, що за ПАТ "Турбівський каоліновий завод" рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних виплатах пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по громадянам: ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року в сумі 4122,66 грн., ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року в сумі 12720,07 грн. Загальна сума виплаченої пенсії на пільгових умовах, що підлягає відшкодуванню, за списком №2 вказаним громадянам за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року становить 16842,73 грн.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі витягом із картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с. 10-11), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по громадянам ОСОБА_1 (а.с. 12, 19) та ОСОБА_2 (а.с. 16), а також поданим розрахунком боргу ПАТ "Турбівський каоліновий завод" (а.с. 5-6).

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;) (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.7 Інструкції).

Отже, зазначеними нормами прямо визначено обов'язок підприємств стосовно повноти та своєчасності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, єдиною підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 та повідомлення про направлення та вручення розрахунку.

З матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачу направлялись розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року у визначений строк, однак ПАТ "Турбівський каоліновий завод" своїх зобов'язань щодо відшкодування виплачених пільгових пенсій не виконувало.

Неналежне виконання ПАТ "Турбівський каоліновий завод" вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України.

При цьому, суд зауважує, що розрахунки, на підставі яких здійснено нарахування пільгових пенсій за Списком № 2 громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження у рішенні суду по справі № 802/773/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до Управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі, Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання дій протиправними та скасування рішень.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області в розмірі 16842,73 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з цим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" (вул. Миру, 77, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 05474145) на користь Управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області (вул. Шевченка, 9, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20115403) заборгованість в сумі 16842,73 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні 73 коп.)

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович