Рішення № 64136422, 13.12.2016, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/375/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

при секретарі Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до відповідача про стягнення боргу, покликаючись на те, що 19.11.2014 року він позичив ОСОБА_2 4000 доларів США та 3000 євро, які він відповідно до письмової розписки від 19.11.2014р. зобов»язувався повернути на протязі 6-ти місяців. Термін сплати боргу сплив, однак відповідач свого зобов»язання щодо повернення боргу не виконав до цього часу.

В уточнених позовних вимогах просить суд, стягнути з ОСОБА_2 в його користь 4000 доларів США та 3000 євро боргу та судові витрати.

Заочним рішенням від 08.04.2015 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 борг в сумі 4000 доларів США та 3000 євро і 1238,29грн. судового збору.

Ухвалою від 20.10.2015р. заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 08.04.2015р. скасовано.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обґрунтування навів обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в задоволені позову відмовити. Додатково пояснили, що на прохання ОСОБА_2 ОСОБА_1 у 2008 році позичив 3000 доларів США та 4000 євро ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_5 позивач неодноразово звертався до відповідача про повернення йому вказаних коштів та під тиском позивача ОСОБА_3 19.11.2014 року написав розписку про позику у ОСОБА_1 3000 доларів США та 4000 євро.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він був присутній під час написання ОСОБА_3 розписки про позику коштів у ОСОБА_1, про що підписався в розписці, однак в якій саме сумі не пригадує. При самій передачі коштів він не був присітній. У ОСОБА_1 гроші позичав ОСОБА_2, однак чи для себе, чи для ОСОБА_7 він не знає.

Заслухавши сторони та свідка, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

З оглянутої в судовому засіданні розписки установлено, що ОСОБА_2 позичив 19.11.2015 року у ОСОБА_1 гроші в сумі 4000 доларів США та 3000 євро та зобов'язується повернути їх на протязі 6-ти місяців.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).

Ч.2 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як передбачено ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.2 ст.1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, а може бути підтверджена лише належними та допустимими доказами.

Факт передачі грошей підтверджений розпискою.

Таким чином, факт написання розписки про отримання грошей є доказом отримання грошей позичальником від позикодавця.

Також, твердження відповідача про те що кошти в сумі 3000 доларів США та 4000 євро він не позичав у позивача, а ОСОБА_1 позичив вказані кошти померлому ОСОБА_5 спростовуються показами позивача та свідка.

Таким чином, судом встановлено істотне порушення умов договору зі сторони ОСОБА_2 та відповідно позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з поданої квитанції ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом сплатив 1238,29 грн. судового збору.

Отже, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 борг в сумі 4000(чотири тисячі) доларів США та 3000(три тисячі) євро.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1238 (одну тисячу двісті тридцять вісім) грн. 29 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення, протягом 10 днів з часу отримання копії рішення.

Головуючий: М. Я. Адамович