Рішення № 64134801, 17.01.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5187/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

судді: Бенца К.К.,

при секретарі: Бота О.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та зобовязання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та зобовязання вчинити певні дії. Мотивуючисвої позовні вимоги вказує на те, що після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 05.07.2014 року, відкрилась спадщинана належне їй нерухоме майно, зокремана земельну ділянку, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, урочище Гора , за межами населеного пункта , кадастровий номер 2124887300:02:001:0251 . За життя ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила заповіт, яким заповіла все належне їй майно позивачу ОСОБА_1 Позивач прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку , що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, ур. Гора , за межами населеного пункта , кадастровий номер 2124887300:02:001:0251 йому відмовлено з мотивів відсутності правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві, а саме документів які б підтверджували реєстрацію права власності спадкодавця на вказане майно . Позивач вважає, що спадкодавець набула правоназемельнуділянку, оскількизаїї життябуло прийнято рішенняХІІ сесії ХХІ скликання ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 29.10.1993 року про передачу земельної ділянкиїй у власність. Позивач вказує, що технічна документація на вказану земельну ділянку була виготовена в 2013 році , однак спадкодавець не завершила державнуреєстрацію права власності у звязку з бездіяльністю органу реєстрації.

Посилаючись на те, що позивач є спадкоємцем майна померлої матері ОСОБА_4 за заповітом, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, спадкодавець неотримала державнийакттанезавершила державнуреєстрацію права власності на вказану земельну ділянку у звязку з бездіяльністю органу реєстрації, а тому просить суд ухвалити рішення , яким визнати за ним право власності на земельну ділянку , що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, урочище Гора , за межами населеного пункта , кадастровий номер 2124887300:02:001:0251 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 05.07.2014 року та зобовязати органи державної реєстрації здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, урочище Гора , за межами населеного пункта , кадастровий номер 2124887300:02:001:0251 за громадянином ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Ужгородського району у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Надіслав на адресу суду клопотання у якому проти задоволення позовних вимог не заперечує та просив розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення длярозгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст.11,60 ЦПК Українисуд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі. Кожна стороназобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено,що 05.07.2014 року померла ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ №175629 від 07.07.2014 року виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області , копія якого долучена до матеріалів справи.

За життя ОСОБА_4 залишила наімя ОСОБА_1 заповіт посвідчений державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 22.09.2006 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за заповітом до складу якої входить належне їй майно.

28 серпня 2014рокуприватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 напідставізаявипозивачапро прийняттяспадщини булозаведено спадковусправу післясмертіОСОБА_4 за№11/2014.

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_4 позивач спадщину відповідно до ст. ст. 1268 -1270 ЦК України прийняв , подавши заяву нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, однак приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, урочище Гора , за межами населеного пункта , кадастровий номер 2124887300:02:001:0251, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства , оскільки спадкоємцем не надано правовстановлюючих документів на земельну ділянку, реєстрація права власності на земельну ділянку на імя спадкодавця не проведена, щопідтверджуєтьсяпостановою провідмову у вчиненнінотаріальноїдіївід29.07.2016року.

Судом встановлено, що рішенням ХІІ сесії ХХІ скликання ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів від 29.10.1993 року Пропередачу у приватну власність та в постійне користування земель для ведення особистого підсобного дворогосподарства передано ОСОБА_4 земельну ділянку безоплатно у приватну власність площею 0,20 га в ур. Гора.

Судомвстановлено,щорозпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 16.05.2011 року №191 матері позивачаОСОБА_4 бувнаданий дозвілнавиготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за межами населеного пункту на території ОСОБА_3 сільської ради.

Як встановлено судом, технічна документація із землеустрою на земельну ділянку була виготовлена в 2013 році.

Отже, зажиттяуспадкодавцявиниклоправоназемельнуділянку.

Міжтим, право власностіна земельну ділянку заОСОБА_4 вустановленому порядку зареєстровано не булоузв'язкуізїїсмертю.

Зажиття ОСОБА_4 державнийакт направовласностіна земельнуділянку не отримала, вустановленому порядкуправо власностіна земельну ділянку не зареєстровала, тобто незавершила процедуруприватизаціїземельноїділянки.

Відповіднодо положеньстатті1216ЦКУкраїни спадкуваннямє перехідправта обов'язків (спадщини)відфізичноїособи,якапомерла(спадкодавця),доіншихосіб(спадкоємців).

Статтею1218ЦКвстановлено,щодоскладуспадщинивходятьусіправатаобовязки,що належали спадкодавцевінамоментвідкриттяспадщиниінеприпинилисявнаслідокйогосмерті.

Відповіднодоч.1ст.1223ЦКУкраїниправонаспадщинумаютьособи,визначеніузаповіті.

Умовоюдляпереходувпорядкуспадкуванняправавласностінаоб'єктинерухомості,в тому числі житловийбудинок,іншіспоруди,земельнуділянкуєнабуття спадкодавцем зазначеногоправа у встановленомузаконодавствомУкраїнипорядку.

Якщозажиттяспадкодавецьненабувправавласностіназемельнуділянку,тоспадкоємець також ненабуваєправавласностіупорядкуспадкування.Доспадкоємцяпереходятьлишевизначені майнові права, якіналежалиспадкодавцевіначасвідкриття спадщини.Для набуттяправавласностіу встановленому законодавством порядкуспадкоємець повиненздійснитидії, які необхідні длянабуттяправавласності на визначененерухомемайно.

Відповіднодороз'яснень,щомістятьсявінформаційномулистіВищогоспеціалізованого суду Українизрозглядуцивільнихтакримінальнихсправ№24-753/0/4-13від16травня 2013року «Просудову практикурозглядуцивільнихсправпроспадкування»спорипровизнанняправа власності на земельну ділянкутаправаназемельнучастку(пай) впорядкуспадкування, зокрема увипадках, якщо відсутній отриманийспадкодавцемдержавнийактпроправовласності наземельну ділянку, зареєстрований належнимчином, якщоспадкодавцемнебув отриманий державний акт проправовласностіна земельну ділянку,абовдержавному актіє неточності, якіпідлягають виправленню,розглядаютьсясудамиз урахуваннямвимогзаконутароз'яснень,викладенихвпунктах10,11ППВСУвід30травня2008 року №7, проте,щовідповіднодостатті1225ЦКправовласностіназемельнуділянкупереходитьдо спадкоємців за загальнимиправиламиспадкування(зізбереженнямїїцільовогопризначення)при підтвердженні цього праваспадкодавцядержавнимактомнаправо власності наземлюабоіншим правовстановлюючим документом.Упорядкуспадкуванняможутьпередаватисятакожправокористуванняземельною ділянкою длясільськогосподарських потреб (емфітевзис), правокористування чужоюземельноюділянкою для забудови(суперфіцій),правокористуваннячужиммайном(сервітут).

Відповідно дост.125ЗКправо власностіна земельнуділянку,а такожправо постійного користуваннятаправоорендиземельноїділянкивиникаютьізмоментудержавноїреєстраціїцихправ.

Правовласності,користуванняземельноюділянкоюоформлюєтьсявідповіднодоЗакону України Продержавнуреєстраціюречовихправнанерухомемайнотаїхобтяжень(стаття126ЗКУкраїни).

Набуттяправавласностіназемельнуділянкутаперехідправавласностіназемельну ділянку в порядкуспадкуваннямаємісцезанаявностінаступних юридичнихфактів уїхсукупності: ухвалення рішеннякомпетентногоорганупропередачуувласністьземельної ділянкиспадкодавцю, укладення спадкодавцемправочинівщодонабуттяправавласностіназемельніділянки; виготовлення технічної документаціїназемельні ділянки;визначеннямеж земельноїділянкивнатурі;погодженняізсуміжними землевласникамитаземлекористувачами;одержанняувстановленомупорядкуДержавногоактана землю; реєстраціяправавласностіназемельнуділянку.

Якщозазначенівимогиспадкодавцемнедотримано-правовласностінаконкретніземельніділянки не виникаєтавідповідно дост.1216ЦКне переходитьдоспадкоємцівупорядку спадкування, за винятком встановленихвипадків,наякіпоширюєтьсядіяп.1розділуХ«Перехідніположення»ЗК.

Отже,зазмістомвказанихнорм,якщоспадкодавецьненабувправавласностіназемельну ділянку згіднозістаттею125ЗКУкраїни,протерозпочавпроцедуруприватизаціїземельноїділянкивідповідно до чинногозаконодавства,а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємцімають правозвертатисядосудуізпозовамипро визнання відповідного прававпорядкуспадкування-праваназавершенняприватизації земельноїділянки, ане визнання прававласностіназемельнуділянку.

Враховуючи,що спадкодавцем ОСОБА_4 за життя правовласності надану земельну ділянку небулозареєстровановустановленомупорядку,судвважає,щовказаназемельнаділянкане увійшла до складуспадщини,щовідкриласяпісляїїсмерті.

Втойжечас,оскількиОСОБА_4 зажиттярозпочала процедуруприватизації земельноїділянки, топозивачякспадкоємець,якийприйнявспадщинупіслясмертіматері,маєправоназавершенняпроцедуриприватизаціїспірноїземельноїділянки.

Відповідно до п. 3.5 Роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - на підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 зажиттярозпочала процедуруприватизації земельноїділянки, топозивачякспадкоємець,якийприйнявспадщинупіслясмертіматері,маєправоназавершенняпроцедуриприватизаціїспірноїземельноїділянки.

Враховуючите,щоспадкодавецьОСОБА_4 набуламайновеправоназемельну ділянку, оскільки заїїжиттябулоприйняторішеннякомпетентниморганом пропередачу земельної ділянкиїйу власність, однакненабулаправавласності, оскількине отримала державний акт тане провеладержавної реєстрації , то,відповідно, іспадкоємецьпозивач усправі набувлише майновеправовпорядкуспадкування надану земельнуділянку.Отже, позивач набув право на завершення процедуриприватизації земельної ділянки.

Проте,позовнівимогипровизнаннязапозивачемправаназавершення процедури приватизації земельноїділянкинезаявлялисятапредставникпозивачапротягомусьогочасурозглядусправи наполягав саменавизнаннізаОСОБА_1 прававласностіна земельну ділянкувпорядку спадкування після смертіматері.

Відповіднодовимогчастини1статті11ЦПКУкраїнисудрозглядаєцивільнісправинеінакшеякзазверненняфізичнихчиюридичнихосіб,поданимивідповіднодоцьогоКодексу,вмежах заявлених ними вимогінапідставідоказівсторінтаіншихосіб,якіберутьучастьусправі.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячизнаведеного,з урахуванням всіх обставин справи, а також те, що відповідно до вимогст. 60 ЦПК України- кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимогст. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, позовнівимоги ОСОБА_1 провизнаннязанимправавласності впорядкуспадкування наземельнуділянку, щодоякої спадкодавцемрозпочато, аленезавершено процедуруприватизації, задоволенню непідлягають.

Що стосується вимоги позивача в частині зобовязання органів державної реєстрації здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, урочище Гора , за межами населеного пункта , кадастровий номер 2124887300:02:001:0251 за громадянином ОСОБА_1 то така задоволенню не підлягає оскільки є похідною вимогою від вимоги про визнання права власності на земельну ділянку за позивачем.

Крім того, суд звертає увагу на те, що виходячизізмісту положеньЦПКУкраїни щодо компетенціїсуду, останнійнеможе підміняти іншийоргандержавноївлади ( зокрема органи державної реєстрації )та перебиратина себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенідокомпетенціїцьогоорганудержавноївлади. У випадку відмови позивачу у проведенні державної реєстрації права власності, така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.

Відповідно до приписів ЦПК України вбачається,щосудзахищаєлише порушені, невизнаніабооспорюваніправа,свободитаінтересиучасників цивільнихправовідносин. Отже, предметом захистуєсамепорушені праватаінтересиосіб. Разом з тим, в ході судового розгляду позивач не довів фактпорушення органами державної реєстрації правпозивача.

При цьому слід зазначити, що органи державної реєстрації не є відповідачем по даній справі, а рішеннямсуду неможуть покладатися обов'язкинаосіб, які не залучені до участі у справі,а тому виходячи з правового аналізу норм закону, суд вважає , що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216,1218,1223,1225 ЦК України, ст.ст. 125,126 ЗК України, ст. ст.10,60,88,212-215,294 ЦПК Українисуд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дняпроголошення рішення. Особи,які бралиучастьу справі,аленебулиприсутніусудовомузасіданніпідчас проголошення судового рішення,можутьподатиапеляційнускаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Повнийтекстрішенняскладенотапідписано18.01.2017 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7