Ухвала суду № 64132662, 16.01.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3420/16-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участю секретаря Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд повідомлено не було.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.10.2016 року провадження у справі було зупинено до 26 листопада 2016 року для залучення до участі у справі правонаступників відповідача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 року провадження у справі було відновлено на призначено справу до розгляду на 14.12.2016 року.

В судові засідання призначені на 14.12.2016 року та 16.01.2017 року представник позивача не з'явився, про день, час та місце судових засідань позивач повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення. Заяв про розгляд справи у відсутності представника ПАТ «Правекс-Банк» та заяв про залучення до участі у справі правонаступників відповідача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року до суду не надходило.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Згідно положень, визначених у Постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Зазначене є завданням цивільного судочинства (ст.1 ЦПК України)

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

Згідно ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повторна неявка представника позивача в судове засідання є підставою залишити поданий позов без розгляду.

Відповідно ч. 2 ст. 207 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ч. 3 ст. 169; п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Виниченко Л.М.