Ухвала суду № 64132402, 13.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 127/13895/16-ц Провадження № 22-ц/772/45/2017Головуючий в суді першої інстанції Волошин С. В.Категорія 55Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Медяного В.М., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 6 639,87 гр.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 6 639,87 гр. і на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 гр.

В апеляційній скарзі відповідач Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Зазначив, що не погоджується із рішенням суду у зв'язку з тим, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до хибних висновків та прийняття судом помилкового рішення, а також має місце порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

У судове засідання, призначене ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 грудня 2016 року за клопотанням відповідача у режимі відеоконференції у Солом'янському районному суді м. Києва, представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи не з'явився.

Позивач заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді юрисконсульта Виробничої філії «Вінницька картографічна фабрика» Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відповідно до наказу № 02-к від 17 червня 2013 року (а. с. 5, 3).

Наказом № 29-к від 7 вересня 2015 року директора Виробничої філії «Вінницька картографічна фабрика» Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_2 звільнена з посади юрисконсульта філії 8 вересня 2015 року за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 4, 3).

Цим наказом зобов'язано відділ бухгалтерського та податкового обліку провести остаточний розрахунок із ОСОБА_2 і виплатити їй компенсацію за невикористану відпустку: 24 календарні дні основної відпустки і 6 календарних днів додаткової відпустки за ненормований робочий день за період роботи з 01.09.2014 року по 31.08.2015 року (а. с. 4).

Належні позивачу до виплати при звільненні кошти відповідачем не виплачені і згідно виданої Виробничою філією «Вінницька картографічна фабрика» довідки № 186 від 22 червня 2016 року підприємство заборгувало ОСОБА_2 заробітну плату у сумі 6 639,87 гр. (а. с. 9).

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За правилами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідач не виконав свого обов'язку по проведенню повного розрахунку із працівником в день її звільнення. І станом на сьогоднішній день підприємство свій обов'язок не виконало.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що станом на 17.10.2016 року, частина заборгованості вже виплачена (в лютому і травні 2016 року).

Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, визначених статтями 57-64 ЦПК України, на підтвердження своїх заперечень в тому, що дійсно ним виплачена позивачу, а працівником отримана частина заробітної плати із заборгованої суми та який розмір становить ця частина і коли проведена така часткова виплата заробітної плати саме позивачу.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, не обґрунтованими і не спростовують вірного висновку суду першої інстанції.

За таких обставин рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже є законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.М. Медяний

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська