Рішення № 6413111, 16.06.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/1232

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. - адвокат,

відповідача ОСОБА_2 - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1232 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»

дофізичної особи підприємця ОСОБА_2

простягнення 17377,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(далі-позивач) звернулося в суд з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) 17377,94 грн. заборгованості, з яких: 9198,76 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 444 грн., 3875,49 грн. інфляційних, 3215,78 грн. пені, 643,91 грн. штрафу.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості отриманого ним товару відповідно до умов договору купівлі - продажу № 2-Ц/07-100 від 12.07.2007 року.

У судовому засіданні 02.06.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 18.05.2009 року місцезнаходження відповідача: (АДРЕСА_1).

В судове засідання 16.06.2009 року представник відповідача зявився, надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 2-Ц/07-100 від 12 липня 2007 року (а.с.16), предметом якого є товар, який належить продавцю (позивачу) на момент укладання договору або буде набутий продавцем у майбутньому; сторони в договорі визначили умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі-Товар) на умовах відстрочення платежу (пункти 1.1, 1.2).

Сторони домовились, що товар передається партіями; товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних (пункти 3.1, 3.2 договору); асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невідємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо найменування кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна (пункт 2.1).

В Додатку № 1 (а.с.17) до договору № 2-Ц/07-100 від 12.07.2007 року вказане найменування товару, його кількість та загальна вартість - 9198,76 грн.

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання по договору купівлі-продажу від 12.07.2007 року № 2-Ц/07-100 виконав, передавши у власність відповідачу товар на загальну суму 9198,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-ЧК00138 від 16 липня 2007 року (а.с.18) та довіреністю серія ЯЛЮ № 964465 від 16 липня 2007 року (а.с.19).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобовязання по договору не виконав, і станом на момент подання позову 21.04.2009 року заборгованість відповідача складає 9198,76 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само три проценти річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 8.2. договору, згідно з яким у випадку прострочення виконання зобовязання покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,08 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Сторони відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України і пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобовязань, і нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань здійснюється без обмеження строку (пункт 8.3 договору).

При цьому, позивач стверджує і суд вважає правомірним, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” згідно з якою розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обовязку по оплаті за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Сторони в пункті 5.3 договору встановили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар до 01 вересня 2007 року.

Тому суд вважає, що кінцевий строк виконання відповідачем зобовязання по оплаті позивачу за поставлений товар настав 01 вересня 2007 року, а з 02 вересня 2007 року позивач має право нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобовязання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив період з 02.09.2007 року по 15 квітня 2009 року на суму основної заборгованості 9198,76 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 444 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку 447,58 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 444 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9198,7602.09.2007 - 15.04.20095923 %447,58 грн.

(9198,76*3%*592днів/365)

Щодо нарахування позивачем інфляційних в сумі 3875,49 грн., суд також встановив неправильність їх нарахування за відповідний період (після перерахунку 3992,26 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3875,49 грн., суд задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

02.09.2007 - 15.04.20099198,761.4343992,26

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 3215,78 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку 487,52 + 602,70 + 1762,04 + 356,57 = 3208,83 грн., тому задовольняє позовні вимоги в цій частині в сумі 3 208,83 грн., в іншій сумі позовних вимог про стягнення пені відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9198,7602.09.2007 - 31.12.200712108.0 %0.0438 %487,52

(9198,76*121*0,0438/100)

9198,7601.01.2008 - 29.04.200812010.0 %0.0546 %602,70

(9198,76*120*0,0546/100)

9198,7630.04.2008 - 15.02.200929212.0 %0,0656 %1 762,04

(9198,76*292*0,0656/100)

9198,7616.02.2009 - 15.04.20095912.0 %0,0657 %356,57

(9198,76*59*0,0657/100)

Крім того, позивач просить суд стягнути 643,91 грн. штрафу на підставі пункту 8.4 договору купівлі-продажу № 2-Ц/07-100 від 12.07.2007 року.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто штраф й пеня є різновидами неустойки.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними, крім того, при укладенні договору купівлі-продажу № 2-Ц/07-100 від 12 липня 2007 року сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу й пені у разі невиконання відповідачем умов цього договору, а саме: за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України, тому суд задовольняє позов в цій частині.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 17370,99 грн., з яких: 9198,76 грн. основна заборгованість, пені в сумі 3 208,83 грн., 3% річних в сумі 444 грн., інфляційні в сумі 3875,49 грн. та штраф в сумі 643,91 грн. за невиконання зобовязань по договору купівлі-продажу № 2-Ц/07-100 від 12.07.2007 року.

Крім того, позивач ставить вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 500 грн., яку він отримав на підставі укладеного з ТОВ «Незалежна юридична компанія»договору № 84/04/09 від 07.04.2009 року, в пункті 2.6 якого виконавцем призначено адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_2 від 24.04.2008 року).

Факт надання юридичних послуг підтверджується актом прийому-передачі документів від 07.04.2009 року, актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 15.04.2009 року та платіжним дорученням № 1382 від 08.04.2009 року на суму 500 грн.

Оскільки позов задоволено частково в сумі 17370,99 грн., то на підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно понесені позивачем витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 499,80 грн.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 173,71 грн. та 117,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_3 в КБ «ПриватБанк», МФО 354347, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(юридична адреса: м. Київ, вул. Ямська, буд. 28А (фактична адреса: м. Київ, вул. М.Стельмаха, буд. 3) п/р 26004010042965 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25591321) 9198,76 грн. основної заборгованості, пені в сумі 3 208,83 грн., 3% річних в сумі 444 грн., інфляційні в сумі 3875,49 грн. та штраф в сумі 643,91 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 173,71 грн., 117,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката в сумі 499,80 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 26,22 грн. згідно платіжного доручення № 1380 від 08.04.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 16.06.2009 року.