Постанова № 64130410, 18.01.2017, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/452/16-к

номер провадження 1-кп/558/2/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 року смт. Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.,

секретар судового засідання Хомяк О.О.,

за участю:

прокурор Лазаревич Д.В.,

обвинувачений ОСОБА_1,

захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2,

розглянувши під часу судового розгляду в приміщенні суду клопотання прокурора в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2016 року за № 12015180160000165 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,зареєстрованого за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонера, розлученого, раніше судимого за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2016 року за № 12015180160000165 за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, прокурор Лазаревич Д.В. звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1.

У клопотанні вказано, що підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно ОСОБА_1, є наявність обґрунтованої підозри від 28.09.2016 у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

Також, прокурор вважає, що метою застосування даного запобіжного заходу є наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду та можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

На думку прокурора, жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених кримінальним процесуальним кодексом, не може запобігти наведеним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує щодо задоволення даного клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 вважає клопотання прокурора безпідставним, та просить застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. Захисник вказав, що обвинувачений ОСОБА_1 позитивно характеризується за фактичним місцем проживання на території Демидівської селищної Ради. Також, на думку сторони захисту, неявка ОСОБА_1 в судові засідання була обумовлена його хворобою.

Дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, зясувавши позицію сторони захисту, взявши до уваги інші обставини справи суд вважає, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.331 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового розгляду справи суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до норм ст. ст. 183,194 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторонами кримінального провадження надані докази, які доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України та недостатність застосування до обвинуваченого більш мяких запобіжних заходів для запобіганню ризикам, вказаним у клопотанні.

28.09.2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України,- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно(а.с.114).

Підозра у вчиненні ОСОБА_1С кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України є обґрунтованою. Зокрема, причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме протоколом огляду місця події від 19.09.2016 р. із ілюстративною фототаблицею (а.с.54), висновком експертного заключення з оцінки рухомого майна від 22.09.2016 року (а.с.65), протоколом огляду предмета (цифрового носія, диска) від 20.09.2016 року (а.с. 78), протоколом огляду предмета (електродрилі «Фиолент») від 27.09.2016 (а.с. 91), протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 від 29.09.2016 (а.с. 124) та іншими фактичними обставинами.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України. За вчинення даного злочину середньої тяжкості законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до пяти років. Обвинувачений ОСОБА_1 є особою раніше судимою (а.с.101,104). Згідно п.5 ч.2 ст.183 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки.

Суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 буде запобігати його спробам переховуватися від суду. Наявність даного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, суд обґрунтовує неявкою обвинуваченого ОСОБА_1 на судовий розгляд справи 10.11.2016 року,30.11.2016 року, застосування відносно нього приводу в судове засіданняна 30.11.2016 року та 14.12.2016 року(а.с.137,146). Посилання сторони захисту щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у медичному закладі, як підставу його неявки в судові засідання, не підтвердженні належними доказами.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1,скоєне ним під час відбування покарання з випробуванням за раніше вчинений злочин, у період встановленого судом іспитового строку (а.с.101,104). Дослідженні обставини підтверджують наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 Кримінального кодексу України, а саме, що застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобіганням вчинити ним інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти виникненню ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та виконання покладених на нього обовязків. Так, обвинувачений ОСОБА_1 немає постійного місця проживання, веде бездомний спосіб життя, немає постійного доходу, що унеможливлює застосування до нього більш мяких запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та застави(а.с.142,110).

Вирішуючи питання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, і обставини, які передбачені ст.178 Кримінального процесуального кодексу України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність у нього постійного місця роботи та родини, наявність судимостей.

Згідно висновку комісії лікарів №420 від 27.09.2016 року, обвинувачений ОСОБА_1 може утримуватися під вартою(а.с.100).

Таким чином, беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд приходить до висновку про необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Твердження захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2 щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляду особистого зобовязання, не підтверджені належними доказами.

У відповідності до ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом та визначити обов'язки, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Відповідно до частини 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року становить:15х1600 грн.=24000,00.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 Ккримінального процесуального кодексу України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання місця роботи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 197, 331, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити повністю клопотання прокурора Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2016 року за № 12015180160000165 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України запобіжний захід у виді тримання під вартою у Рівненському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби У країни у Рівненській області строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 13 години 18 січня 2017 року по 13 годину 18 березня 2017 рік.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у межах 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , тобто в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_1 так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області - ГУ ДКУ у Рівненській області рахунок 37315038010559, банк отримувача ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ, М. КИЇВ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати на виклики до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи

Строк дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 13 години 18 березня 2016 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, повідомивши усно та письмово Демидівський районний суд Рівненської області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області, шляхом подачі апеляційної скарги до Демидівського районного суду Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Д.В.Мельник