Ухвала суду № 64124198, 16.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. № 876/9443/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі №803/3816/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

03.12.2015 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі -ОДПІ), просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 05.10.2015 №0007871502 про збільшення суми грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на 23 347,74 грн. за основним платежем та 11 673,87 за штрафними санкціями.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОДПІ подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 та прийняти нове рішення яким відмовити в позові. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що встановлені під час камеральної перевірки порушення базувались на здійсненому аналізі податкової звітності позивача в додатку 6 до декларації, відповідно до якого позивачем в колонці 5 не включено суму вартості підакцизних товарів від реалізації товарів для комерційного використання. Вказує, що суд першої інстанції не з'ясовував обставини щодо реалізації пального Позивачем та подальше їх використання, зокрема факт їх комерційного використання передбачає саме перепродаж товару іншому - кінцевому споживачу або ж факт іншого господарського використання. Окрім того, товар реалізований шляхом продажу талонів, а тому можливість перепродажу придбаного пального будь-якому іншому кінцевому споживачу з метою одержання прибутку виключена. Коли суб'єкт господарювання використовує придбаний товар для власних потреб, а не перепродає його, то вартість таких товарів він відносить до витрат, однак сума акцизного податку з такого товару не сплачується з огляду на те, що такий суб'єкт господарювання є кінцевим споживачем і обов'язок сплати цього податку покладено на кінцевого реалізатора. Крім того, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів, що призначені для відпуску кінцевим споживачам. Апелянт зазначає, що сам факт наявності письмово укладеного договору купівлі-продажу (поставки) та інших обов'язково необхідних документів для відпуску споживачу нафтопродуктів через мережу АЗС за безготівковою формою розрахунку із використанням відомостей не свідчить і не може свідчити про оптовий продаж нафтопродуктів.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення представника апелянта, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серед видів діяльності Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» є, зокрема: 06.10 - добування сирої нафти; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 - роздрібна торгівля пальним (а.с.30).

На підставі ст.48 розділу V Податкового кодексу України у порядку ст.76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з акцизного податку за липень 2015 року за результатами якої складено акт від 16.09.2015 №821/15-02/00135390 (а.с.7-8, зворот арк.8).

Відповідно до висновків зазначеного акта перевіркою встановлено порушення Товариством статей 213, 214, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, статті 216 Податкового кодексу України (далі-ПК України) та наказу Міністерства фінансів України №14 від 23 січня 2015 року, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2015 року в сумі 23 347,74 грн. (а.с.8 зворот).

На підставі акта перевірки від 16.09.2015 №821/15-02/00135390 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0007871502 від 05.10.2015, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 35 021,61 грн., в т. ч. за основним платежем 23347,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 11 673,87 грн. (а.с.6).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, в редакції чинній на час проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як вбачається з акта перевірки від 16.09.2015 №821/15-02/00135390 за результатами аналізу податкової звітності Товариства встановлено неправомірне відображення у р.5.4 та 6.4 Додатку 6 до декларації з акцизного податку ПАТ «Укрнафта» за липень 2015 року вартість від реалізації бензину моторного, інші нафтопродукти (легкі, середні та важкі дистиляти), визначені у пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 ПК України, скраплений газ для комерційного призначення в сумі 466 954,62 грн. При перевірці використано Декларацію з акцизного податку за липень 2015 року та Додаток 6 Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів липень 2015 року.

З аналізу змісту заперечення на позовну заяву та апеляційної скарги вбачається, що вказане в акті перевірки порушення пов'язане зі здійсненням Товариством оптового продажу нафтопродуктів через мережу АЗС та не може вважатись арифметичною або методологічною помилкою.

Так, відповідно до пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпункт 14.1.212 п. 14.1 ст.14 ПК України закріплює, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, відповідно до якого Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів із обов'язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ в такому порядку, зокрема,: графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн (гр. 3 - гр. 4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Отже, законодавцем у Розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6 до Декларації акцизного податку) окремою графою виділено вартість реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Міністерством Доходів і зборів України 14 червня 2013 року прийнято наказ №165, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, п.3.5 яких визначає особливості проведення камеральних перевірок інших податків та зборів.

Так, камеральним (електронним) перевіркам підлягає звітність, надана платником за такими податками (зборами, платежами), в тому числі, акцизний податок. Камеральні (електронні) перевірки зазначених податків і зборів проводяться у загальному порядку у відповідності до норм Кодексу.

Водночас, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно роз'яснень ДПА України (листи ДПА України від 27.04.2011р. №11920/7/15-0217, від 21.06.2011р. № 17197/7/15-0617), під час камеральної перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання, наявність арифметичних або методологічних помилок.

Як вбачається зі змісту досліджуваного судом акта камеральної перевірки, ОДПІ зроблено висновок про неправомірне відображення у Додатку 6 до декларації акцизного податку вартості від реалізації товарів для комерційного використання, при цьому, первинні бухгалтерські, фінансово-господарські документи, господарські договори з контрагентами Товариства за липень 2015 року не досліджувалися.

Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що до показників колонки 4 Додатку 6 Декларації акцизного податку за липень 2015 року входить вартість реалізованих нафтопродуктів в адресу ТзОВ ВТФ «Авіас» відповідно до договору поставки №26/1341в-АЗС від 01.11.2004, згідно з умовами якого відвантаження нафтопродуктів здійснюється по довірчих документах через мережу АЗС, поставка оформляється актом приймання-передачі (а.с.12-14).

При цьому відповідно до листа ТзОВ ВТФ «Авіс» від 17.08.2015 вих.№534/3 придбані паливно-мастильні матеріали за вказаним договором поставки в подальшому реалізовувалось споживачам, а вартість отриманих від ПАТ «Укрнафта» нафтопродуктів включено до декларації акцизного податку за квітень липень 2015 року, на яку нарахований та сплачений акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (а.с.15).

Вказане податковим органом при проведенні камеральної перевірки не перевірялось та документи первинного обліку не досліджувались.

На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції приходить висновку, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком та можуть бути виявлені арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення сум податків. Документи, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а не будь-які інші. Під час проведення камеральної перевірки законодавцем не встановлено права контролюючого органу на використання документів первинного обліку платника податків, проведення вивчення та оцінки укладених таким платником угод, оскільки дані про їх укладення не відображаються у податковій звітності.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що при проведенні досліджуваної судом камеральної перевірки будь-які документи первинного обліку відповідачем не досліджувались, водночас трактування діяльності АЗС як таке, що здійснює виключно роздрібний продаж нафтопродуктів, тільки для некомерційного використання, унеможливлює застосування наведеного вище порядку визначення податкового зобов'язання з акцизного податку.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок ОДПІ про заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2015 року в сумі 23 347,74 грн., про що вказано в акті камеральної перевірки від 16 вересня 2015 року №821/15-02/00135390, є передчасний та ґрунтується на припущеннях, а тому вірним є висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що податковий орган не позбавлений права на проведення документальної перевірки платника податків для спростування чи підтвердження можливих порушень, виявлених за наслідком проведення камеральної перевірки.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі №803/3816/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

Н.В. Ільчишин

Повний текст Ухвали складено 17.01.2017р.