Ухвала суду № 64124088, 12.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 876/8662/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

та за участі осіб:

від відповідача - Борох З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Центральне» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Львівського комунального підприємства «Центральне» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року позивач Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з адміністративним позов до Львівського комунального підприємства «Центральне», в якому просив стягнути з відповідача на його користь основний борг в сумі 76312,97 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року позов задоволено. Стягнено з Львівського комунального підприємства «Центральне» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість в сумі 76312 грн. 97 коп.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому, суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до ухвалення судом незаконного та необґрунтованого рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим просить таке скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ЛКП «Центральне» вжито належних та передбачених чинним законодавством заходів щодо працевлаштування інвалідів, зокрема: направлялася інформація про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування до центрів зайнятості за своїм місцезнаходженням (Форма 3-ПН), в яких відображено інформацію щодо можливості працевлаштування інвалідів. Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, тому на підприємство покладено обов'язок з забезпечення кількості робочих місць для інвалідів, а не пошук інвалідів для їх працевлаштування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання вимог апеляційної скарги, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно: - розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів; - здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держпраці у Львівській області проведено перевірку додержання ЛКП "Центральне" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт, згідно якого ЛКП "Центральне" не виконується норматив робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2014 та 2015 роки.

Згідно із актом перевірки за період 2014 року, середньооблікова кількість штатних працівників Відповідача у 2014 році становила 39 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2014 році для Відповідача становив 2 особи. Отже, Відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 2 осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2014 рік у Відповідача становила 20 389,74 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті 40 779,48 грн.

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій є 15 квітня 2015 року.

Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2015 по 25.07.2016р. (467 днів) складає 9 522,13 грн.

Оскільки, Відповідач у встановлений термін не сплатив вищезазначені суми, загальна заборгованість перед відділенням Фонду за 2014 рік становить 50 301,61 грн.: у тому числі адміністративно-господарські санкцій 40 779,48 грн., пеня 9 522,13 грн.

Відповідно до акту перевірки за 2015 рік, середньооблікова кількість штатних працівників Відповідача у 2015 році становила 41 особа, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 1 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2014 році для Відповідача становив 2 особи. Отже, Відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2015 рік у Відповідача становила 24 760,98 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті 24 760,98 грн.

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій є 15 квітня 2016 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2016 по 25.07.2016р. (101 день) складає 1250,38 грн.

Оскільки, Відповідач у встановлений термін не сплатив вищезазначені суми, загальна заборгованість перед відділенням Фонду за 2015 рік становить 26 011,36 грн.: у тому числі адміністративно-господарські санкцій 24 760,98 грн., пеня 1 250,38 грн. Загальна заборгованість перед відділенням Фонду становить 76 312,97 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про під ставність заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Центральне» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі № 813/2783/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Н.В. Бруновська

суддя Р.М. Шавель

повний текст ухвали виготовлений 17.01.2017