Ухвала суду № 64121620, 18.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №640/12203/16-ц. Головуючий І інст.: - Шмадченко С.І.

Провадження №22-ц-/790/767/17. Суддя-доповідач:- Кокоша В.В.

Категорія: договірні.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Міненкової Н.О., Шаповал Н.М.,

за участю секретаря: - Єрьоменко О.В. ,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», третя особа: ОСОБА_8 - про припинення зобов'язань за договором поруки,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_6 в особі свого представника ОСОБА_9, звернулась в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26 лютого 2008 року ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_8 уклали кредитний договір №22-19ПВ/2008, згідно з яким банк надав останньому кредит в розмірі 27 000 доларів США на строк до 25 лютого 2028 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 26 лютого 2008 року ВАТ «Мегабанк» та вона уклали договір поруки №34-19П/2008-п, згідно з яким вона зобов'язалась відповідати перед кредитором як солідарний боржник за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

29 вересня 2008 року ВАТ «Мегабанк» направив на адресу ОСОБА_8 рекомендований лист, в якому повідомив про підвищення ним відсоткової ставки за кредитним договором.

Однак, на її адресу жодного листа з ВАТ «Мегабанк» з цього приводу не надходило.

Таким чином, ВАТ «Мегабанк» змінив зобов'язання за кредитним договором без її згоди як поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності за кредитним договором.

Крім того, ОСОБА_8 здійснив останній платіж за кредитним договором 25 вересня 2008 року, однак банком не було пред'явлено до неї позову протягом строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 16, 31, 203, 215, 559 ЦК України, ОСОБА_6 просила суд визнати припиненими зобов'язання за договором поруки №34-19П/2008-п, укладеним 25 лютого 2008 року між нею та ВАТ «Мегабанк».

Представник ПАТ «Мегабанк» позов не визнав.

При цьому посилався на те, що позивач пропустила строк позовної давності на звернення з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Третя особа: ОСОБА_8, в судове засідання не з'явився.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, а тому підстав для застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України немає.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Матеріали справи свідчать, що 26 лютого 2008 року ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_8 уклали кредитний договір №22-19ПВ/2008, згідно з яким банк надав ОСОБА_8 кредит в розмірі 27 000 доларів США на строк до 25 лютого 2028 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,00 % річних ( а. с. 4-6).

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 26 лютого 2008 року ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_6 уклали договір поруки №22-19ПВ/2008-п, згідно з яким ОСОБА_6 зобов'язалась перед кредитором відповідати як солідарний боржник за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором (а. с. 7-8).

27 серпня 2008 року ВАТ «Мегабанк» направив на адресу ОСОБА_8 рекомендований лист, в якому повідомив по підвищення банком з 29 серпня 2008 року процентної ставки за кредитом №22-19ПВ/2008 від 26 лютого 2008 року з 12,00% до 14,50 % річних ( а. с.8).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_8 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував.

У зв'язку з цим, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 листопада 2010 року розірвано кредитний договір №22-19ПВ/2008 від 26 лютого 2008 року, укладений між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_8 Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №22-19ПВ/2008 від 26 лютого 2008 року в розмірі 316 479 грн. 67 коп. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за договором іпотеки від 26 лютого 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського РНО за р. №678 в розмірі 50 715 грн. Заборгованість стягнуто, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_8 Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Мегабанк» судовий збір в розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а. с.46-48).

Вказане рішення набрало законної сили та не було оскаржене поручителем ОСОБА_6 у встановленому законом порядку.

На виконання цього рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 8 грудня 2010 року видано виконавчий лист №2-10769/10, який був пред'явлений стягувачем до ВДВС Тернопільського районного управління для примусового виконання (а. с.59-65).

Відповідно до ст.14 ЦПК України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (ч. 2 ст. 223 ЦПК України).

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, підстави для застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ «Мегабанк», 3-особа: ОСОБА_8 про припинення зобов'язань за договором поруки.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 про те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4 листопада 2010 року не досліджувався факт припинення поруки, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки цим рішенням стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №22-19ПВ/2008 від 26 лютого 2008 року в розмірі 316 479 грн. 67 коп., та вона підлягає виконанню .

Інші доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: