Рішення № 64120431, 18.01.2017, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4070/16-ц

Пр. № 2/610/72/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

секретаря судового засідання Петрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2016 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» (далі по тексту - АТ «УКРСИББАНК») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11356091000 від 05 червня 2008 року, яку становлять: заборгованість по кредиту та процентах - у розмірі 6408,73 доларів США, пеня - 1453,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 05.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11356091000 (з додатковими угодами № 1 від 05.06.2008 та № 2 від 11.12.2008).

Відповідно до умов договору позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) у сумі 12000,00 дол. США, шляхом зарахування кредитних коштів на його поточний рахунок, а ОСОБА_1 зобов'язався повертати наданий кредит згідно з графіком погашення кредиту (додатком до договору) та повернути кредит у повному обсязі не пізніше 05.06.2023, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

За користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов'язався сплатити проценти у розмірі 15,00% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк - у подвійному розмірі. Договором передбачено, що проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, встановленому договором.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 209157 від 05.06.2008, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 25.11.2016 виникла заборгованість у вказаному розмірі.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися. Позивач просив про розгляд справи за відсутності представника банку. Відповідач ОСОБА_1 позов визнав, також просив розглянути справу за його відсутності. Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень та клопотань від нього не надходило.

Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги визнання позову відповідачем ОСОБА_1, суд приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 05.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є АТ «УКРСИББАНК» (а.с. 16-19)) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11356091000 з додатковими угодами № 1 від 05.06.2008 та № 2 від 11.12.2008 (а.с. 20-39).

Відповідно до умов вказаного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 12000,00 дол. США (що дорівнює еквіваленту 58224,00 грн за курсом НБУ на день укладання договору), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача ОСОБА_1 (п. 1.1 договору).

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 05.06.2008 ОСОБА_1 отримав з поточного рахунку кредит - 12000,00 доларів США, що є еквівалентом 58224,00 грн (а.с. 55).

Відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 05 червня 2023 року, згідно з графіком погашення кредиту, та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк - у подвійному розмірі (п.п. 1.2.2, 1.3.1 кредитного договору).

Згідно з п. 4.1 кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених договором, зокрема термінів повернення кредиту, та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченої платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті. При цьому банк може використати таке право на застосування пені, починаючи з тридцять другого календарного дня, рахуючи з дати порушення позичальником терміну виконання свого грошового зоов'язання, передбаченого договором.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, 05.06.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (кредитором) і ОСОБА_2 (поручителем) був укладений договір поруки № 209157. Відповідно до умов договору поруки відповідач ОСОБА_2 зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_1 (боржником) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11356091000 від 05.06.2008. Пунктом 1.4 договору поруки від 05.06.2008 передбачено, що відповідальність поручителя та боржника є солідарною (а.с. 40, 41).

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв'язку з чим станом на 25.11.2016 виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, яка становить 6408 доларів США 73 центи, з яких:

5995,24 дол. США - заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 661,24 доларів США за період з 25.02.2016 по 25.11.2016);

413,49 дол. США - заборгованість по процентам (у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 328,19 доларів США за період з 01.07.2016 по 31.10.2016).

Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за період з 11.08.2016 по 25.11.2016) становить 1145,58 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах (за період з 26.08.2016 по 25.11.2016) - 307,82 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 49-54).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач направив відповідачам вимоги від 12.10.2016 про необхідність усунення порушень умов кредитного договору та погашення простроченої заборгованості (а.с. 42-48). Відповідачі порушення договору на даний час не усунули.

Отже, виходячи з умов укладеного договору поруки від 05.06.2008, поручитель ОСОБА_2 повинен відповідати солідарно з позичальником ОСОБА_1 за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Виходячи з положень статті 99 Конституції України, статей 192, 533 ЦК України, статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III, у разі укладення кредитного договору в іноземній валюті й наявності в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в іноземній валюті.

За таких обставин, суд вважає доведеними позовні вимоги та, враховуючи наявність у позивача банківської ліцензії НБУ № 75 та дозволу № 75-3 від 24 грудня 2001 року на здійснення операцій з валютними цінностями (а.с. 12-15), приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по кредиту і процентам в іноземній валюті, а також пені у гривневому еквіваленті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2481,60 грн (а.с. 1). У зв'язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI присуджує з відповідачів в рівних частках на користь позивача вказані судові витрати.

Враховуючи наведене, на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 533, 546, 553, 554, 612, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження: м.Харків, просп. Московський, 60) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11356091000 від 05 червня 2008 року у сумі, яку становлять: заборгованість по кредиту та процентам - у розмірі 6408,73 дол. США (шість тисяч чотириста вісім доларів США 73 центи), та пеня у розмірі 1453,40 грн (одна тисяча чотириста п'ятдесят три гривні 40 коп).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» (рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження: м. Харків, просп. Московський, 60) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі по 1240 грн 80 коп (одній тисячі двісті сорок гривень 80 коп) з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: