Рішення № 64118739, 17.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/236/17 Справа № 209/5477/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демченко Е.Л.

суддів Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року по справі за позовом прокурора Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року прокурор Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області діючи в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, мотивуючи тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою Дніпровського району м.Дніпродзержинська встановлено, що за договором купівлі-продажу від 10 червня 2009 року ОСОБА_2 придбано у відкритого акціонерного товариства "Будівельні матеріали та будівництво" (далі - ВАТ "Будівельні матеріали та будівництво") у приватну власність комплекс виробничо-побутових приміщень, який розташований у м.Дніпродзержинську 2-й Вовчанський провулок,2 "В", загальною площею земельної ділянки 1,3814 га.

Зазначав, що відповідно до пункту 7 рішення Дніпродзержинської міської ради від 30 липня 2009 року №727-40/V, у зв'язку з відчуженням ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» нерухомого майна, вилучено із користування у останнього земельну ділянку площею 1,3814 га по 2-му Вовчанському провулку,2 «В» у м.Дніпродзержинську та зобов'язано ОСОБА_2 оформити документи на землекористування. 10 листопада 2010 року землекористувачем ОСОБА_2 до управління земельних відносин міської ради надані пояснення стосовно того, що ним замовлено в землевпорядній організації розроблення технічної документації із землеустрою та заявлено клопотання встановити строк оформлення договірної документації про право користування земельною ділянкою до березня 2011 року.

Власник земельної ділянки площею 1,3814 га, розміщеної по 2-му Вовчанському провулку, 2 «В» у м.Дніпродзержинську - Камянська міська рада має право на здійснення щодо цієї земельної ділянки повноважень володіння, користування та розпорядження.

Вказував, що станом на 23 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_2, використовуючи зазначену земельну ділянку, право користування цією земельною ділянкою, відповідно до вимог чинного законодавства, у встановленому порядку не оформив, внаслідок чого порушив умови п.7.3.2 рішення Дніпродзержинської міської ради від 30 липня 2009 року №727-40/V та приписи чинного законодавства.

Посилаючись на те, що користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди обмежує право законного власника розпоряджатися нею, використовувати її за цільовим призначенням та отримувати за її використання плату, чим завдаються збитки у вигляді неодержання плати за користування земельною ділянкою. Фактичне використання відповідачем земельної ділянки для комерційних потреб, без оформлення правовстановлюючих документів, вказує на наявність у позивача збитків у вигляді упущеної вигоди, що спричинені цією поведінкою, вину відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками, просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Дніпродзержинської міської ради заподіяні їй збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 176.477 грн.76 коп. та судові витрати.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року позов прокурора Дніпровського району м.Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області заподіяні збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 19.383 грн.92 коп. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року скасоване та ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2016 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2015 року скасоване, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

На час розгляду апеляційної скарги назву Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області змінено на Камянська міська рада Дніпропетровської області.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2)чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3)які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 10 червня 2009 року між ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу комплексу виробничо-побутових приміщень, відповідно до умов якого, останній набув у власність комплекс виробничо-побутових приміщень, загальною площею1.517,3 кв.мпо 2-му Вовчанському провулку,2"В" у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області (т.1 а.с.11).

Зазначений комплекс виробничо-побутових приміщень розташований на земельній ділянці площею13814,0 кв.м, яка надавалася в оренду ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» строком на 3 роки згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27 травня 2008 року за №395-22/V.

Згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради №727-40/V «Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації» від 30 липня 2009 року, вилучено з користування ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» земельну ділянку по 2-му провулку Вовчанському, 2"В" м.Дніпродзержинська, загальною площею 1,3814 га, у звязку з відчуженням нерухомого майна та зобовязано ОСОБА_2 оформити документи на землекористування (т.1 а.с.13).

Дати, до якої ОСОБА_2 зобовязаний оформити документи на землекористування, у рішенні визначено не було.

ОСОБА_2 просив визначити йому граничні строки оформлення документації на землекористування, що підтверджується заявою від 10 листопада 2010 року (т.1 а.с.24), але Дніпродзержинською міською радою не було встановлено граничного терміну укладення договору оренди земельної ділянки.

Станом на 23 серпня 2013 року (час звернення до суду з позовом) договір оренди землі між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_2 не укладався.

Згідно актів Дніпродзержинської міської ради від 06 вересня 2012 року та 17 жовтня 2013 року земельна ділянка площею 13814,0 кв.м по 2-му Вовчанському провулку,2"В" у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області знаходиться у занедбаному стані та ніким не використовується (т.1 а.с.27,28,29).

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 25 червня 2013 року №173 було затверджено "Акт про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, які виявлено Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області" від 17 червня 2013 року. Згідно розрахунку недоотриманої орендної плати за користування ОСОБА_2 земельною ділянкою, розташованою по 2-му Вовчанському провулку,2 "В", площею 1,3814 га (землі промисловості) розмір недоотриманої орендної плати складає 176.477 грн.76 коп.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

За період з 01 вересня 2011 року по 01 січня 2013 року сума завданих відповідачем збитків згідно акту "Про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, які виявлено Державною фінансовою інспекцією Дніпропетровській області" від 17 червня 2013 року, склала 176.477 грн. 76 коп.(т.1 а.с.18,19,20).

Задовольняючи частково позов прокурора, районний суд виходив з того, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків, при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання та прийшов до висновку про стягнення недоотриманої орендної плати за період з 01 вересня 2011 року по 01 січня 2013 року (який визнав відповідач) у розмірі 19.383 грн.92 коп.

У повній мірі колегія суддів з такими висновками не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 28 січня 2015 року у господарській справі №3-210гс14, відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України,).

Відповідно до ст.ст.638-640 ЦК України договір є укладеним якщо сторони в письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Позивачем доведено факт належності спірної земельної ділянки Дніпродзержинській міській раді та відсутність укладеного між сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства договору оренди.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.«д» ч.1 ст.156 ЗК України).

Згідно ч.1 ст.157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до ч.2ст.22 ЦК Українизбитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 4ст.623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно могли бути отриманіпозивачем. Крім того, при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Відповідач ОСОБА_2 придбав комплекс виробничо-побутових приміщень загальною площею 1517,3 кв.м, який розташований на спірній земельній ділянці і фактично користується земельною ділянкою площею 13814,0 кв.м, на якій розташовані його приміщення та яка належить позивачу.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 (зі змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Вирішуючи такий спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави82 ЦК України.

Так, згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінніст.1193 ЦК України.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У п.2 Порядку зазначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до даного порядку комісією, створеною розпорядженням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 07 лютого 2005 року №50 (зі змінами), визначено розмір збитків, у вигляді неодержаних доходів у звязку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки, що належить позивачу, які відповідно до акту "Про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, які виявлено Державною фінансовою інспекцією Дніпропетровській області" від 17 червня 2013 року, склала 176.477 грн.76 коп.

З урахуванням установлених обставин та положеньПорядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушенні права власника земельної ділянки територіальної громади м.Кам`янське в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області та заподіяно збитківвнаслідокнеодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.«д» ч.1 ст.156ЗК України), які підлягають відшкодуванню землекористувачем спірної ділянки.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.764 грн.70 коп. на користь держави та у розмірі 882 грн.39 коп. на користь Кам`янської міської ради Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 червня 2015 року скасувати.

Позов прокурора Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про відшкодування збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кам`янської міської ради Дніпропетровської області неодержаний дохід (недоотриману орендну плату за користування земельною ділянкою) у розмірі 176.477 грн.76 коп. та судовий збір у розмірі 2.647 грн.17 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1.764 грн.70 коп.

Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_3