Рішення № 6411481, 20.08.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2008 р. Справа № 59/88-08

вх. № 4808/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Невгасимий В.Ф., дор. №137 від 01.08.08р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант", м. Куп'янськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Куп'янськ

про стягнення 7100,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7100грн. по договору оренди за користування торговими місцями від 01.01.2008р., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 1 квітня 2008р. підписаного особисто відповідачем. Cуд визнав позовні вимоги такими, що відповідають вимогам ст. 762 ЦК України, достатніми для прийняття до розгляду і порушення провадження у справі.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Через канцелярію суду надав додаткові документи по справі ( за вх.№15138 від 14.08.2008р., 15329 від 18.08.2008р. та 11811 від 20.08.2008р.), які долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи судом був повідомлений належним чином. Ухвали суду від 04 липня 2008р., 16 липня 2008р. та 04 серпня 2008р. не виконав. Відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Ухвалами від 04 липня 2008р., 16 липня 2008р. та 04 серпня 2008р. суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 01 січня 2008р. укладено договір оренди (бронювання торгових місць). Відповідач здійснював торгову діяльність в приміщенні позивача, але орендну плату за користування торговими місцями вносив нерегулярно і не в повному обсязі. Заборгованість станом на 01 квітня 2008р. складає 7100грн., що підтверджується актом звірки від 01.04.2008р., підписаний обома сторонами (а.с. 13).

Відповідно до умов п.3.1 договору відповідач має здійснювати вартості торгових місць на слідуючий місяць попередньо до 20 числа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував умови договору, відповідачу надавались послуги по користуванню торговими місцями в приміщенні ТОВ "Гарант", п.1.2 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар отримує у користування торгові місця на 2-поверсі приміщення, розташованого за адресою м.Куп"янськ, пл.Леніна, 39, які згідно дислокації від 27.01.2003р. використовуються під місця для здійснення лоточною торгівлею.

Натомість відповідачем умови договору виконані неналежним чином, а саме в порушення п.2.2 договору не було здійснено сплату коштів за надані послуги у сумі 1300грн. за одне місце.

Строки розрахунків за користування торговими місяцями відповідно до вимог п.3.1 договору відповідач повинен здійснювати на слідуючий місяць попередньо до 20 числа.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з такого.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором зі сплати за користування торговими місцями, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629, 759 ЦК України та порушив права позивача. Так на підставі матеріалів судом встановлено наявність обовязку відповідача по сплаті за користування торговими місцями у розмірі 7100грн. Відповідачем доказів, які б спростовували такі висновки суду не надано докази належної оплати за користування торговими місцями.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту порушених прав позивача. Останні підлягають судовому захисту відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України шляхом присудження до виконання в натурі обовязку відповідача зі сплати на користь позивача передбачених договором оренди грошових коштів. Таким чином позовні вимоги є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у розмірі 7100грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 386, 391, 526, 530, 629, 759 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2,( проживає за адресою: АДРЕСА_1, ід.код. НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію 24750170000001506 від 01.10.1998р., р/рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" (63701 Харківська область, м.Куп"янськ, пл. Леніна,39, р/р 26008301760477 в АК ПИБ, МФО 351511, код ОКПО 21170634) - заборгованість в сумі 7100грн., державного мита 102грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бринцев О.В.