Справа № 459/3604/14-ц
Провадження № 2/459/58/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2017 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Новосад М.Д.
при секретарі Марковець Т.Л.
за участю: третьої особи ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Червонограді цивільну справу справу за позовом ОСОБА_3 до Червоноградської міської ради , з участю третіх осіб без самостійних вимог Червоноградської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби Червоноградського МУЮ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2014 року позивач звернулася у суд з позовом до відповідача та третіх осіб, у якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її двоюрідна сестра ОСОБА_7 Після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з однокімнатної квартири, що за адресою: АДРЕСА_1. Зазначає, що вважала, що спадщину прийняла ОСОБА_1 на підставі заповіту, складеного ОСОБА_7 05.06.2012 року. В подальшому з'ясувалося, що ніхто в тому числі і ОСОБА_1 не зверталися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з цим, а також із відсутністю у неї свідоцтва про смерть ОСОБА_7, вона пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини. Вважає, що вказаний строк пропустила з поважних причин, а тому просить визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач та її представник, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Позивач викликалася у судові засідання у порядку, встановленому ЦПК України. Останні неодноразово відкладалися у зв'язку з неявкою позивача або за її клопотанням чи клопотанням її представника. Згідно заяви останнього від 11.01.2017 року, розгляд справи просить проводити у його відсутності у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Як вбачається з матеріалів справи, позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримують. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що справа розглядається тривалий час - з 2014 року, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі позивачки та її представника.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що при вирішення спору покладається на розсуд суду.
Третя особа - ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги заперечили. Разом з цим, ОСОБА_1 пояснила, що тривалий час доглядала за ОСОБА_7, тому остання написала заповіт на неї. Вважає, що позивачці було відомо про час смерті ОСОБА_7
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими.
Вислухавши пояснення третьої особи, представника, з'ясувавши обставини спору та оцінивши наявні докази у справі, суд прийшов на наступного висновку.
Справа розглядалася судами не одноразово. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.06.2016 року рішення першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Як вбачається з мотивувальної частини зазначеної ухвали, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що "…Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій … не звернули уваги на те, що позивачка знала про те, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однак у передбачений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернулась та не надала доказів наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання цих обставин поважними (ч. 3 ст. 1272 ЦК України), а відсутність у позивачки свідоцтва про смерть спадкодавця та те, що вона дізналась про неприйняття спадщини за заповітом ОСОБА_1 після спливу 6-місячного строку, не можуть бути перешкодою для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини".
У відповідності до приписів ч.4 ст.338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 на праві власності належала однокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 20 травня 2003 року.
Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 20 березня 2013 року.
При житті, а саме 05 червня 2012 року ОСОБА_7 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної, згідно з яким, належну їй на праві власності вище вказану квартиру, а також все інше майно заповіла ОСОБА_1
Позивач та померла ОСОБА_7 були двоюрідними сестрами, тобто відповідно до ст. 1265 ЦК України позивачка відноситься до п'ятої черги спадкоємців за законом.
Спадкоємці першої-четвертої черг за законом відсутні.
Відповідно до повідомлення Червоноградської державної нотаріальної контори від 06 листопада 2013 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не відкривалась, що також підтверджується Інформаційною довідкою із спадкового реєстру від 07 листопада 2014 року.
Тобто, ні позивачка, яка є спадкоємцем п'ятої черги, ні ОСОБА_1, яка є спадкоємцем за заповітом, до нотаріальної контори, у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, із відповідною заявою не звертались.
Відповідно до приписів ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За приписами ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст.1272 ЦК України.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Обставини справи свідчать, що позивач знала про те, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однак у передбачений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звернулась та не надала доказів наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання цих обставин поважними (ч. 3 ст. 1272 ЦК України), а відсутність у позивачки свідоцтва про смерть спадкодавця та те, що вона дізналась про неприйняття спадщини за заповітом ОСОБА_1 після спливу 6-місячного строку, на думку суду, не можуть бути перешкодою для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Враховуючи вище викладене, відсутні правові підстави для визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, на які покликається позивач. Відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_3 до Червоноградської міської ради , з участю третіх осіб без самостійних вимог Червоноградської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби Червоноградського МУЮ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: М. Д. Новосад
Судове рішення № 64113808, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області) було прийнято 12.01.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 459/3604/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: