Постанова № 64109291, 11.01.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/3430/16-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Стародубцева Л. О.Номер провадження 33/788/1/17 Суддя-доповідач Шунько Г. О. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року суддя Апеляційного суду Сумської області Шунько Г. О. ,здійснивши апеляційний перегляд справи у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2,

визнаний винуватим за частиною 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановлено стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно судового рішення, ОСОБА_3, визнано винуватим в тому, що 06 серпня 2016 року, близько 16 години 15 хвилин, по вул. Перемоги, с. Пирогівка, Шосткинського району Сумської області, керував автомобілем марки ГАЗ -2752, державний номерний знак якого НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту). Відповідно до показників газоаналізатору «Алкотестер 6810» (тест № 469) у ОСОБА_3 виявлено 1.03 проміле, а тому останній перебував в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_3 відмовився в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 З огляду на це ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 ст. 130 КупАП.

У поданій апеляційні скарзі ОСОБА_3, стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Звертає увагу на те, що в резолютивній частині судового рішення, не вказано за які дії його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення. Працівником поліції порушений порядок проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема, закон зобов'язує поліцейських, огляд проводити на місці зупинки транспортного засобу, а він транспортним засобом не керував, а був викликаний поліцейськими з власного будинку; на його вимогу працівник поліції не надав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; працівник поліції не складав акт результатів огляду на стан сп'яніння і копію якого йому не була вручена; чек тестування на алкоголь вважає неналежним доказом, оскільки не містить номер протоколу; після його незгоди з результатами тестування, працівник поліції відмовився від проведення огляду направити його до відповідного закладу охорони здоров'я.

Апелянт вважає, що показання свідка ОСОБА_5, є недостатніми доказами для підтвердження його провини у вчиненні адміністративного правопорушення, а свідок ОСОБА_4 взагалі не допитувався судом, що є неповнотою судового розгляду.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, просить скасувати судове рішення, а провадження у справі закрити.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 і його захисник - адвокат Клюєв А.В., будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, не з'явилися, про поважні причини неявки не повідомляли і клопотань про відкладення розгляду адміністративної справи на інший день, не подавали, а тому вважаю за можливе відповідно до частини 6 ст. 294 КУпАП розглянути апеляційну скаргу на судове рішення, без їх присутності.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Перевіривши матеріали адміністративної справи , вважаю, що суд першої інстанції розглянув справу відносно ОСОБА_3, розглянув відповідно до наведеного закону.

Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3, 06 серпня 2016 року, близько 16 години 15 хвилин, по вул. Перемоги, с. Пирогівка, Шосткинського району Сумської області, керував автомобілем марки ГАЗ -2752, державний номерний знак якого НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 ст. 130 КупАП, за обставин викладених у судовому рішенні, відповідають матеріалам справи про адміністративне правопорушення та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Зокрема, провина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 6 серпня 2016 року, серії АП за № 185291 (а.с.1) про те, що 06 серпня 2016 року, близько 16 години 15 хвилин, по вул. Перемоги, с. Пирогівка, Шосткинського району Сумської області, керував автомобілем марки ГАЗ -2752, державний номерний знак якого НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Підставою для огляду на стан алкогольного сп'яніння, зазначено: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Протокол за своїм змістом відповідає вимогам передбаченими ст. 256 КУпАП.

З роздрукованого на папері результатів тестування технічним засобом «Алкотест» 6810, ОСОБА_3, на стан його алкогольного сп'яніння, видно, що 6 серпня 2016 року, о 16 годині 22 хвилини, у с. Пирогівка, Шосткінського району, Сумської області у ОСОБА_3, виявлено 1.03 проміле, що свідчить про те, що останній перебував в стані алкогольного сп'яніння. (а.с. 3) Результати огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3, , зазначені поліцейським і у протоколі про адміністративне правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 6 серпня 2016 року, серії АП за № 185291 (а.с.1) і з результатів тестування технічним засобом «Алкотест» 6810, ОСОБА_3, на стан його алкогольного сп'яніння, видно, що останній погодився з результатами тестування про що поставив свої підписи у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення і у роздрукованому на папері показниках спеціального технічного засобу. (а.с. 3) Як видно з зазначених письмових доказів, ОСОБА_3, будь яких зауважень на дії працівників поліції чи своєї незгоди з результатами тестування не висловлював.

З пояснень у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, вбачаються показання про те, що вона, побачила, як працівник поліції, показав жестом руки про зупинку, ОСОБА_3, який 6 серпня 2016 року, по вулиці Перемоги, с. Пирогівка, Шосткінського району, Сумської області, керував автомобілем. Проте водій ОСОБА_3, вимоги працівника поліції про зупинку не виконав, оскільки спочатку призупинився, а потім поїхав на автомобілі далі. Працівники поліції на службовому автомобілі поїхали за ОСОБА_3, а через 5 хвилин, запропонували їй і чоловікові бути свідками огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 і вони погодилися. По результатам тестування було виявлено, що ОСОБА_3, перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Аналогічні пояснення вбачаються і з письмових пояснень свідка ОСОБА_4 (а.с. 4)

Показання свідка, суд першої інстанції, належним чином оцінив і обґрунтовано поклав в основу судового рішення, оскільки вони, послідовні, логічні за своєю суттю, узгоджуються з раніше наданими письмовими показаннями і показаннями свідка ОСОБА_4, з висновком результатів тестування ОСОБА_3 і відповідають фактичними обставинами справи. Будь яких підстав не довіряти вказаним вище і наведеним у судовому рішенні доказам, не вбачаю, оскільки вони не викликають сумнівів у їх належності (достовірності) і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а показань свідка ОСОБА_4 є недостатньо для підтвердження його провини у вчинені адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, про те що свідок ОСОБА_4 не допитувався судом першої інстанції і що ця обставина, є неповнотою судового розгляду, вважаю безпідставними, оскільки, свідок викликався в судове засідання і не прибув із-за хвороби, яка не дозволяє йому самостійно ходити. Тому, відсутність його допиту в якості свідка в справі про адміністративне правопорушення, ніяким чином не піддає сумніву в законності судового рішення відносно ОСОБА_3 оскільки його провина у вчиненні адміністративного правопорушенні передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП стверджується і іншими доказами які наведені в судовому рішенні.

Щодо доводів ОСОБА_3 в частині відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, так як огляд на стан сп'яніння він проходив у себе вдома та при цьому транспортним засобом не керував, не можуть заслуговувати на увагу, оскільки знаходять своє спростування в письмових поясненнях свідків ОСОБА_4 (а.с. 4) та ОСОБА_5 (а.с.5) в яких останні вказали, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом та його зупиняв жестом руки поліцейський, однак той на вказану вимогу лише призупинився та згодом продовжив свій рух, а поліцейській попрямували за ним слідом. З огляду на це, вказані твердження апелянта не можна вважати правдивими та обґрунтованими.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в присутності свідків погодився на проходження огляду на стан його сп'яніння на приладі «Алкотест» 6810, складений відносно нього працівниками поліції протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП і додану до нього квитанцію, видану за результатами пройденого тесту технічним засобом «Алкотест» 6810, засвідчив своїм підписом. Будь-яких зауважень в частині своєї незгоди з результатами пройденого ним тесту на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 на місці огляду не висловив, а тому відповідно до ст. 266 КУпАП підстави для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відсутні, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 в цій частині є необгунтовані.

Також не можуть заслуговувати на увагу твердження апелянта в частині порушення поліцейськими п.п. 2,3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а саме проведення такого огляду не на місці зупинки, як того вимагає вказаний Порядок, а за місцем його проживання, оскільки з письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.4, 5) вбачається те, що водій транспортного засобу марки ГАЗ -2752 державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 на вимогу поліцейського зупинитись не відреагував та продовжив свій рух, а тому місцем його зупинки потрібно вважати саме місце його проживання, оскільки ОСОБА_3 зупинився саме там. Там же і було проведено поліцейськими тест на стан алкогольного сп'яніння останнього.

Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак ні матеріали справи ні апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить жодних відомостей на підтвердження того, що останній вимагав у поліцейських надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а тому приходжу до висновку, що твердження апелянта в частині безпідставного не надання йому поліцейськими вказаних документів є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 в частині не дійсності доданого до протоколу чеку, через відсутність у ньому номеру протоколу, то вважаю їх безпідставними, оскільки в ньому міститься дата, час проходження тесту та підпис особи, що його проходила, а саме ОСОБА_3, тому не вбачаю сумнівів, що вказаний чек є додатком саме до протоколу наявного в матеріалах справи.

Також не можуть заслуговувати на увагу доводи апелянта в частині безпідставного не складання поліцейськими та невручення йому акту огляду на стан сп'яніння, оскільки відповідно до п. 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного. Наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735 такий акт складається якщо технічними характеристиками технічного засобу не передбачається роздрукування його показників. З матеріалів справи вбачається те, що показники були роздруковані, підписані ОСОБА_3 та долучені до протоколу.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що в резолютивній частині судового рішення, не вказано за які дії його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до частини 1 п. 1 ст.284 КУпАП у резолютивній частині постанови по справі про адміністративне правопорушення зазначається тільки рішення про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суддя дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, приймаючи до уваги, що суддею дотримано вимоги ст. 33 КУпАП при вирішенні ним питання про визначення, відносно ОСОБА_3, виду та розміру стягнення, підстав для скасування та зміни постанови судді не вбачається.

Керуючись ст. ст. 24, 33, частиною 1 ст. 130, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, від 04 жовтня 2016 року, відносно ОСОБА_3, залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіШунько Г. О.

З оригіналом згідно

суддя Апеляційного суду

Сумської області Г.О. Шунько