Постанова № 64106814, 17.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5161/16-п 17.01.2017

Провадження №33/784/10/17

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Куценко О.В.

за участю секретаря Алексишинця М.П.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- якою, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

встановив:

Згідно постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення 16.10.2016р. о 13г.00хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mersedes д.н.з. НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Ватутіна, 233 з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, тремтіння рук, зіниці очей мляво реагують на світло). Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився в медичному закладі, згідно висновку медичного огляду №1257 від 16.10.2016р., чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій просить скасувати постанову суду а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Пояснює, що не відмовлявся від проходження медичного огляду, а навпаки покинув свій автомобіль та поїхав з працівниками поліції до медичного закладу. Проте не зміг здати біологічний матеріал для аналізу тому, що перебував у стресовому стані.

Зазначає, що працівники поліції більше не запропонували йому альтернативних методів проходження медичного огляду, як взяття аналіз слини, мазки з порожнини роту, рук, обличчя тощо.

Вважає, що медичний висновок №1257 від 16.10.2016р. не відповідає вимогам Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009р. №400/666.

Вказує, що при складанні протоколу в порядку ст. ст. 254, 255 КУпАП було порушено вимоги зазначеної бланкетної норми, щодо обов'язковості присутності двох свідків та відсутність опису дій водія щодо ухилення від огляду, що є обов'язковим.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, додатково дослідивши докази та допитавши свідків, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався, допустив формальне ставлення до вирішення справи, з'ясував обставини неповно та невсебічно, не проаналізував досліджені докази та не надав їм належної юридичної оцінки, що загалом призвело до постановлення незаконного та необгрунтованого рішення.

Так, суд, обґрунтовуючи висновок про наявність доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, послався виключно на дані, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновку медичного огляду №1257 від 16.10.2016 року.

Проте, із матеріалів провадження про адміністративне правопорушення вбачається, що 16.10.2016р. о 13г.00хв., в м. Миколаєві по вул. Ватутіна, 233 , інспектором 2 роти 3 батальйону УПП в Миколаївській області Колодкою Д.С. був зупинений транспортний засіб Mersedes д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 в якого, на думку співробітників поліції, були виявлені ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, тремтіння рук, зіниці очей мляво реагують на світло). В зв'язку з чим водій був доставлений в заклад охорони здоров'я для проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

В закладі охорони здоров'я лікарем наркологом Яловою Р.Д. о 13 годині 35 хвилин було складено висновок №1257про те, що водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився в медичному закладі.

Однак, в судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ( відмова від проходження огляду на стан сп'яніння) не визнав та пояснив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, а поїхав на вимогу інспектора поліції до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Проте не зміг здати біологічний матеріал для аналізу тому, що перебував у стресовому стані.

В цей же день, зразу ж після складання інспектором поліції протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, він повторно звернувся до медичного закладу а саме - Миколаївського обласного наркологічного диспансеру де пройшов медичне обстеження на стан наркотичного сп'яніння, при токсикологічному дослідженні в його організмі наркотичні, психотропні та інші речовини не виявлені. Зазначив що керував транспортним засобом в тверезому стані.

Доводи апелянта щодо причини відмови від здачі саме аналізу сечі, а не відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, заслуговують на увагу і є обґрунтованими.

Так, лікар нарколог Ялова Д.Д. в судовому засіданні апеляційного суду показала, що 16.10.2016 року за направленням інспектора поліції в наркологічний кабінет був доставлений водій ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Спочатку ОСОБА_1 дав згоду на проходження медичного огляду, проте коли вона запропонувала йому роздягтись він відмовився від проходження медичного огляду та покинув кабінет. В цей же день через деякий час ОСОБА_1 повторно звернувся до неї з заявою про проходження медичного огляду, добровільно здав аналіз сечі, і лабораторно було встановлено відсутність в його організмі наркотичних речовин.

Відповідно до п.7 розділу 11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язкове.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча за змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.( п.12)

Пунктом 13 вказаної Інструкції передбачено, що в разі неможливості взяти у обстежуваної особи для дослідження біологічних середовищ, вказаних й п.12 цього розділу) для дослідження може використовуватись кров.

Аналіз протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1) свідчать про те, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського погодився проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння і такий огляд фактично пройшов, про свідчить висновок щодо результатів огляду від 16.10.2016 року.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_1 не було надано можливості здати інший вид біологічного середовища для аналізу, що прямо передбачено пп. 12.13 Інструкції та складено протокол за відмову від проходження огляду, що не відповідає дійсності.

Крім того, відповідно до положень п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року№1103 із подальшими змінами, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Однак, із протоколу про адміністративне правопорушення серія АП №132020 від 16.10.2016 року вбачається, що інспектором поліції при складанні протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.2.5 ПДР України ( відмова водія від проходження медичного огляду) свідки не залучались.

Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи судом першої інстанції буди допущені істотні порушенням вимог закону, що призвело до постановлення необґрунтованого та незаконного рішення, а тому постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати , а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Куценко О.В.