Рішення № 64106693, 27.12.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2897/2016 Справа № 490/7550/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2016 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В. при секретарі Драгальчук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Органи опіки та піклування в особі Служби у справах дітей адміністрації Центрального району м. Миколаєва про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківства відносно його малолітнього сина ОСОБА_3, 24 серпня 20011 року народження.

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Представник позивача, згідно наданої заяви, просила про розгляд справи без її участь, позов підтримує. Причини неявки в судове засідання відповідача матеріали справи не містять. Представник третьої особи, служби у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, надала суду висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи в порядку ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних в ній даних та доказів.

Дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Його батьками є: мати - ОСОБА_1, батько - ОСОБА_2.

Шлюб між батьками дитини розірвано 23 серпня 2013 року.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 08 листопада 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі однієї четвертої частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 жовтня 2011 року.

Відповідно до розрахунку, заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1, на утримання ОСОБА_3 станом на 01.05.2016 заборгованість складає 33 877 грн. 35 коп.

Дитина проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з матір'ю, ОСОБА_1, яка виховує сина та забезпечує його всім необхідним для гармонічного та всебічного розвитку.

ОСОБА_2 проживає окремо від дитини за адресою: АДРЕСА_2 та не займається вихованням та утриманням сина.

Відповідно до довідки дошкільного навчального закладу № 8 м. Славутич, вихованцем якого є ОСОБА_3, вихованням та розвитком дитини займається мати. ОСОБА_1 забезпечує дитину всім необхідним для участі у навальному процесі, сама оплачує харчування дитини у закладі. Батька дитини, ОСОБА_2, в дошкільному закладі жодного разу не бачили.

У березні 2016 року за заявою ОСОБА_1 спеціалістами служби у справах дітей адміністрації Центрального району проводилися профілактично-роз'яснувальні бесіди з ОСОБА_2 стосовно належного виконання батьківських обов'язків, повідомлено про намір ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав та ознайомлено з відповідними наслідками, роз'яснено порядок дій у випадку створення перешкод у спілкуванні з дитиною, рекомендовано звернутися до служби у справах дітей адміністрації Центрального району заходи не дали результату, ОСОБА_2 продовжує ухилятися від виконання батьківських обов'язків з виховання та утримання сина.

Згідно з листом-відповіддю служби у справах дітей та сім'ї виконкому Славутицької міської ради від 08.11.2016 року № 01-19/699, ОСОБА_2 до служби з питань визначення порядку участі у вихованні сина, а також будь-яких інших питань не звертався.

Згідно до довідки Центрального ВП ГУНП в Миколаївської області від 13 травня 2016 року ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо, громадський порядок та спокій громадян не порушує, спиртними напоями не зловживає, 17 березня 2016 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.. 173-2 КУпАП «Насильство в сім'ї»

Відповідно до висновку № 2533/02.02.01-22/22/14/16 від 23 листопада 2016 року, Виконавчий комітет ММР вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно його малолітнього сина ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Батьки зобов'язані, згідно статті 180 СК України, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до його внутрішнього світу; не створюють умов для отримання ним освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме: виховання та матеріального утримання, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, не забезпечує харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкується з ним, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти тощо, суд вважає вимоги позивача про позбавлення батьківських прав відповідача щодо його дитини доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому є законні підстави для їх задоволення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Всупереч закону та моральним засадам суспільства, відповідач жодного з покладеного законом на батька обов'язків не виконує: він не спілкується з дитиною, не проявляє до нього батьківської турботи, не цікавиться його долею, не відвідує, не турбується про фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги на виховання, тобто останній у цілому ігнорує факт споріднення з сином.

Оскільки вказані факти як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються судом як ухилення відповідача та свідомим нехтуванням батьківськими обов'язками, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі та позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина.

Керуючись ст. 164, 165, 180-183 СК України, ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва Батченко О.В.