Ухвала суду № 64105060, 12.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/190/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю. В.суддівМіщенка С. В., Пономаренка В. В. при секретаріГаджієвій Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг, підписав заяву від 19 липня 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 1 червня 2016 року має заборгованість 14928 грн. 94 коп., з яких:

- 6 878 грн. 96 коп. - тіло кредиту;

- 1 722 грн. 80 коп. - відсотки за користування кредитом;

- 4 690 грн. 09 коп. - пеня;

- 1 050 грн. - штрафи, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил банківських послуг:

- 500 грн. - штраф (фіксована складова);

- 687 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова), з них внесено коштів на погашення заборгованості з 1 червня 2015 року (дата зміни облікових правил банка).

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки при розгляді справи судом не враховано його доводи про неможливість виконання договірних зобов'язань перед позивачем через різке погіршення його рівня життя.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання з погашення заборгованості, що виникла внаслідок користування кредитом, а наявність складної ситуації в країні не скасовує його відповідальності перед банком за порушення зобов'язань за кредитним договором.

Колегія судді погоджується з даним висновком суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заву від 19 липня 2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження укладення кредитного договору відповідачем було заповнено Анкету-Заяву, в якій вказано, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить Договір про надання банківських послуг. Крім того, відповідач був ознайомлений і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому в письмовому вигляді.

ОСОБА_6 не заперечує факт укладання договору та отримання в ПАТ КБ «ПриватБанк» кредиту та його сплату, проте, з позовними вимогами в частині стягнення з нього заборгованості по штрафних санкціях не погоджується.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

За ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

ПАТ КБ «Приватбанк» надав копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», підписану ОСОБА_6 19 липня 2011 року.

У відповідності до вимог ст.634 ЦК України, договір укладений між сторонами є договором приєднання.

Таким чином, відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, однак, допустив виникнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума боргу ОСОБА_6 станом на 1 червня 2016 року складає 14 928 грн. 94 коп., з яких: 6 878 грн. 96 коп. - тіло кредиту, 1 722 грн. 80 коп. - відсотки за користування кредитом; 4 690 грн. 09 коп. - пеня, 1 050 - штрафи, а також 500 грн. - штраф (фіксована складова), 687 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, тому колегія суддів вважає доведеним розмір заборгованості, визначений позивачем, який підлягає стягненню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Доводи апелянта стосовно неможливості оплати ним заборгованості по кредитному договору, в зв'язку із погіршенням його матеріального становища, чому сприяла економічна нестабільність країни є безпідставним, оскільки ці обставини не скасовують зобов'язання боржника щодо погашення заборгованості, що виникла внаслідок користування кредитом.

Постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права та правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :