Ухвала суду № 64098604, 10.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 січня 2017 року м. Київ К/800/33066/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Заворітного Дениса Руслановича, Хмельницького патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Заворітного Д.Р., Хмельницького патрульної поліції, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ПСЗ № 047113 від 21 липня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн..

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідачем було порушено процесуальний порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також зроблено помилковий висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а тому просив про задоволення позову.

Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року позов задоволено частково. Постанову про адміністративне правопорушення від 21 липня 2016 року серії ПСЗ № 047113 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. змінено. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито у зв'язку з малозначність вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Скасовано постанову інспектора патрульної поліції 3-ї роти батальйону лейтенанта поліції Заворітного Д.Р. ПС3№047113 від 21 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку невідповідністю вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржникові у строк до 20 грудня 2016 року запропоновано усунути зазначені недоліки скарги та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде повернуто.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 20 грудня 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції виходив з того, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального і порушено норм процесуального права.

Як встановлено судами, інспектором патрульної поліції 3-ї роти батальйону лейтенантом поліції Заворітним Д. Р. винесено відносно ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №047113 від 21 липня 2016 року за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Водночас, згідно Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Судами встановлено, що оскаржувана постанова винесена з порушенням додатку №5 Інструкції, оскільки не містить відривної квитанції із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відтак, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а тому висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог є правильними.

Такі висновки суду узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або порушив норми процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Заворітного Дениса Руслановича, Хмельницького патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Мойсюк