Рішення № 6409860, 13.04.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2009 р.Справа № 34/213-08-4772 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 16071,16грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Гришин Д.М., діючий на підставі довіреності №01-13/14973 від 26.12.08р.

від відповідача: ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності №756 від 13.03.09р.

В судовому засіданні 03.04.09р. по справі оголошено перерву до 13.04.09р. в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору оренди №62/38 від 29.12.06р., виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового підвального приміщення загальною площею 80,9кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 13060,81грн., 1310,35 грн. пені, 1700грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2008р. порушено провадження у справі №34/213-08-4772.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.09р. строк розгляду справи продовжено по 24.02.09р. в порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2009р. строк розгляду справи продовжено по 24.04.2009р. в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позов визнав в частині розірвання договору оренди №62/38 від 29.12.06р., виселення з нежитлового підвального приміщення загальною площею 80,9кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 13060,81грн. та 1310,35грн. пені, заперечує проти стягнення штрафу у розмірі 1700грн. В судовому засіданні 13.04.09р. надав суду заяву про надання розстрочки виконання рішення на один рік рівними частинами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

29.12.2006р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №62/38, відповідно до умов якого орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 80,9кв.м, яке розташоване за адресою: вул. Колонтаївська, 19, на підставі розпорядження міського голови №1615-01р від 29.12.06р. під розміщення магазину та складу продовольчих товарів.

Пунктом 1.2 строк дії договору оренди встановлено з 29.12.2006р. до 01.12.2007р.

Згідно п.2.2 зазначеного договору за орендоване приміщення Орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 445,33грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п.2.4 договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобовязався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Відповідно до пункту 4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту прийманняпередачі приміщення.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Згідно п.7.6. договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках передбачених чинним законодавством.

10.01.07р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №62/38 від 29.12.2006р., згідно якого у тексті змінено п.1.1. договору в частині зміни профілю використання під продовольчий магазин на підставі листа Орендаря вх.№01-14/33 від 09.01.07р., а також на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06р. №1846 зроблено перерахунок орендної плати.

14.06.07р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №62/38 від 29.12.2006р., згідно якого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06р. №1846 зроблено перерахунок орендної плати.

13.12.07р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №62/38 від 29.12.2006р., згідно якого продовжено строк дії договору до 13.06.08р.

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

Згідно ч.2 ст.17 вищезазначеного Закону України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивачем не направлялися відповідачу повідомлення про припинення договору оренди, що не заперечується й відповідачем, який не отримував від позивача такого повідомлення.

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців поспіль, та договір оренди вважається розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з повідомленням (пропозицією) від 23.10.2008р. вих№01-15/1394 про відмову від договору, в якому запропонувало здійснити фактичну передачу Представництву спірний обєкт за актом приймання-передачі, та оплатити заборгованість з орендної плати, пені та штрафу.

Враховуючи те, що вищевказане повідомлення повернулося з поштовою відміткою на конверті про те, що відповідач за зазначеною адресою не проживає, Представництво не може реалізувати своє право щодо відмови від договору в односторонньому порядку і змушене звернутися за захистом своїх прав до суду. У повідомленні зазначається, що Представництво залишає за собою право звернутися до суду з вимогою про розірвання договору оренди у разі неможливості вручення повідомлення.

Не отримавши відповіді на надіслану пропозицію, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із позовом про розірвання договору оренди №62/38 від 29.12.06р., виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового підвального приміщення загальною площею 80,9кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 13060,81грн. та 1310,35грн. пені відповідно до розрахунку позивача станом на 14.10.08р. та 1700грн. штрафу відповідно до п.5.4 договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи неодержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, а з березня 2008р. взагалі не сплачувалися, внаслідок чого станом на 14.10.08р. за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 13060,81грн., яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до п.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобовязання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно акту від 09.10.08р. обстеження нежилого приміщення, що розташоване по вул. Колонтаївська, 19, приміщення використовується відповідачем під пункт прийому металолому в порушення п.1.1, п.4.1 договору оренди, п.2 ст.18 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна”, ст.773 Цивільного кодексу України. Додатковим погодженням від 10.01.07р. до договору оренди передбачене використання вищезазначеного приміщення під продовольчий магазин. Зміна профілю використання приміщення під пункт прийому металолому не була узгоджена з Орендодавцем, що не заперечується відповідачем, та є порушенням підпункту „з” п.4.2 договору оренди.

Пунктом 5.4 договору оренди передбачено, що при порушенні правил експлуатації і утримання орендованого приміщення, а також невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків за договором, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян за кожним пунктом розділу 4 договору за кожне порушення, з усуненням наслідків невиконання чи неналежного виконання обов'язків за договором і у строки, встановлені Орендодавцем.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №62/38 від 29.12.06р., виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового підвального приміщення загальною площею 80,9кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 13060,81грн., 1310,35грн. пені та 1700грн. штрафу, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 13.04.09р. відповідачем надано заяву про розстрочення виконання рішення строком на один рік рівними частинами, з посиланням на скрутне фінансове становище і неможливість сплати одночасно всієї суми заборгованості.

Згідно ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи наявні обставини справи, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на один рік рівними частинами в частині стягнення орендної плати у сумі 13060,81грн., 1310,35 грн. пені та 1700грн. штрафу відповідно до графіку погашення боргу.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 246грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №62/38, укладений 29.12.2006р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

3. Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід.код НОМЕР_1) з нежилого підвального приміщення, загальною площею 80,9м2, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул. вул. Колонтаївська, 19, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595).

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.04.09р. по справі №34/213-08-4772 в частині стягнення орендної плати у сумі 13060,81грн., 1310,35грн. пені та 1700грн. штрафу зі стягненням з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід.код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) щомісячно:

з 15.05.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.06.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.07.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 17.08.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.09.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.10.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 16.11.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.12.2009р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.01.2010р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.02.2010р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.03.2010р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 26коп.

з 15.04.2010р. у сумі 1339(одна тисяча триста тридцять девять)грн. 30коп.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід.код НОМЕР_1)на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 246(двісті сорок шість)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118(сто вісімнадцять)грн.

Рішення господарського суду, підписане 17.04.09р., набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Фаєр Ю.Г.