Рішення № 6409781, 16.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/2716.02.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Адамс”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адамс-Трейд”

про стягнення 135799, 90 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Глущенко Т.Д. довіреність б/н від 15.01.09;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Адамс” звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамс-Трейд»про стягнення 135 799, 90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 1 дистрибюциї від 11.08.06р. не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 121428, 13 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 121428, 13 грн. - боргу, 14371, 77 грн. пені, а також понесені ним по справі судові витрати 1357, 99 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 15.12.2008 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.01.2009р.

19.01.2009р. представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача у судове засідання перешкоджало вирішенню спору по суті, 19.01.2009р. розгляд справи було відкладено на 29.01.2009р.

29.01.2009р. представники позивача та відповідача не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що незявлення представників позивача та відповідача у судове засідання перешкоджало вирішенню спору по суті, 29.01.2009р. розгляд справи було відкладено на 16.02.2009р.

16.02.2009р. представник відповідача повторно в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2006 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1 дистрибюциї (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобовязується передавати у власність відповідача продукти харчування торговельної марки «Адамс», а відповідач зобовязується прийняти товар та сплатити ціну відповідно до умов Договору.

Кількість, асортимент та номенклатура Товару визначається згідно попереднього замовлення, що здійснюється відповідачем по телефону чи факсу, та підтверджується шляхом підписання накладної.

Ціна та асортимент на продукцію ВАТ «Адамс»визначена Специфікацією № 1 до договору дистрибуції № 1 від 11.08.06р.

Розрахунки за придбаний товар здійснюються відповідачем шляхом безготівкового перерахування всієї суми із свого поточного рахунку на рахунок позивача протягом 10 днів за придбану першу партію та протягом 21 календарного дня за всі наступні партії товару (п.2.2., 2.1. Договору).

Протягом часу з 01.08.06р. по 30.10.06р. позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар згідно накладних на суму 559228, 53 грн.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобовязання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 121428, 13 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами звірки взаємних розрахунків станом на 23.10.07р. та 04.08.08р., розпискою директора відповідача від 23.10.07р.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобовязаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 12.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 14371, 77 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

В пункті 12.1 Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку, зафіксовані в п. 2.1 цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 14371, 77 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамс-Трейд»(юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, фактична адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 1/51, код ЄДРПОУ 34494628) на користь Відкритого акціонерного товариства „Адамс” (32300, Хмельницька обл., Камянець-Подільський р-н, с. Жовтневе, вул. Матросова, 1, код ЄДРПОУ 21332108) 121 428 (сто двадцять одну тисячу чотириста двадцять вісім) грн. 13 коп. боргу, 14 371 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 77 коп. пені, 1 357 (одна тисяча триста пятдесят сім) грн. 99 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: