Ухвала суду № 64097557, 11.01.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зосименко О.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"11" січня 2017 р. Справа № 295/11354/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

позивача та представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "11" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Командира роти №3 УПП у м.Житомирі лейтенанта поліції Поліщук О.В., третя особа - Департамент патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

Богунський районний суд м. Житомира постановою від 11.11.2016 р. позов ОСОБА_3 задовольнив.

Визнав неправомірними дії лейтенанта патрульної поліції 3-ї роти батальйону УПП у м. Житомирі ДПП Поліщука О.В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу.

Скасував постанову лейтенанта патрульної поліції 3-ї роти батальйону УПП у м. Житомирі ДПП Поліщука О.В. серії ПС2 № 563737 від 17.08.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КупАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі Департамент патрульної поліції, зокрема зазначає, що лейтенантом поліції Поліщуком О.В., як посадовою особою Управління, було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову в межах міста Житомира, а саме: за місцем вчинення адміністративного правопорушення (пр.Миру, 19, м.Житомир); зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови відбулося у відповідності до вимог КУпАП.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не належить до задоволення, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії лейтенанта патрульної поліції 3-ї роти батальйону УПП у м. Житомирі ДПП Поліщука О.В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу 07.08.2016 р. за адресою: пр.Миру,19, м.Житомир та скасувати постанову № 563737 від 17.08.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КупАП.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що постановою серії ПС2 № 563737 від 17.08.2016 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., оскільки ОСОБА_3 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні. З викладеним у постанові позивач не погоджується, вказує, що подавав сигнал світловим покажчиком повороту, крім того інспектор не врахував заперечення водія, не склав протокол та розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки автомобіля.

В ході розгляду справи місцевий суд встановив, що лейтенантом поліції Поліщуком О.В. УПП у м. Житомирі ДПП 17.08.2016 року було оформлено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 563737 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КупАП, оскільки останній не подав сигнал світловим покажчиком повороту.

Відповідно до Закону України «Про національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Згідно з ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення та стягувати їх на місці мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень у випадках, які чітко передбачені нормами цієї статті.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі №1-11/2015, яке є обов'язковим до виконання на території України, дійшов висновку, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, колегія суддів в цій частині погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у даному випадку відповідачем правомірно не складався протокол про адміністративне правопорушення та справа про адміністративне правопорушення правомірно розглянута за місцем вчинення правопорушення, тобто в м.Житомирі - адміністративно-територіальній одиниці, на яку поширюється юрисдикція органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Однак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена з інших підстав.

Так, відповідно до п.9.2 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з п.9.4 Правил дорожнього руху подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Проте, якість наданого відеозапису реєстратора не дає суду можливості встановити наявність в діяїх позивача правопорушення, про яке відповідач зазначив в постанові у справі про адміністративне правопорушення від 17.08.2016 р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги, оскільки не надано суду доказів, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "11" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" січня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10004

3- відповідачу: Командир роти №3 УПП у м.Житомирі лейтенант поліції Поліщук О.В. вул.Покровська,96,м.Житомир,10000

4-третій особі: Департамент патрульної поліції - вул.Покровська ,96,м.Житомир,10031,