Ухвала суду № 64097021, 17.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3011/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило суд:

визнання протиправними дії відповідача щодо складення протоколу №2197 від 14.01.2015 року про правопорушення у галузі цивільної авіації;

визнання нечинною та скасування постанови від 23.01.2015 року №2197 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної авіаційної служби України від 23.01.2015 року №2197 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем, Державною авіаційною службою України, подано апеляційну скаргу, у якій суб'єкт владних повноважень просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям Відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки, на думку скаржника, державний інспектор виявив наявність саме факту правопорушення після того, як отримав телеграму в якій містилась інформація стосовно виконання польоту позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказам і які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов частково, виходив з того, що Протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України, а є лише підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності за правопорушення у галузі цивільної авіації, однак при винесенні оскаржуваної постанови Державною авіаційною службою України не дотримано шестимісячний строк для накладення штрафу на позивача.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інтонації, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не переглядає постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 рокув частині позовних вимог, які залишені без задоволення, оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції позивачем в апеляційному порядку не оскаржується.

Колегія суддів лише зазначає, що в частині визнання протиправними дії відповідача щодо складення протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 14.01.2015 року № 2197 повністю погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані дії є правомірними, оскільки відповідно до п. 3.1 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 за № 73/20386 (далі - Порядок № 637) - розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 2) або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 3).

З наведеної норми вбачається, що за результатами розгляду протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації відповідач, як суб'єкт владних повноважень, може прийняти два рішення у вигляді постанов: про накладення штрафу або про закриття провадження у справі.

Тобто, в даному випадку Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, оскільки вбачається прийняття рішення на розсуд контролюючого органу, в межах його компетенції.

Аналізуючи позовну вимогу про визнання нечинною та скасування постанови Відповідача від 23.01.2015 № 2197 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, яка задоволена судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне встановити обставини справи.

Отже, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14 січня 2015 року державним інспектором Кареліним В.О. проведено перевірку інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру № 110436.

В результаті перевірки встановлено, що повітряні судна позивача здійснювали польоти з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушили статтю 30 Повітряного кодексу України, пункти 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» (далі по тексту - Положення № 401), що і було зафіксовано шляхом складання протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 14.01.2015 року №2197..

Так, зокрема, вказаним протоколом зафіксовано порушення: що 11.07.2014 року повітряне судно, виконуючи рейс авіакомпанії «Аерофлот» AFL1633, порушило правила та порядок використання повітряного простору України, здійснивши політ через заборонену зону повітряного простору України, чим порушено ст.30 Повітряного кодексу України та п.94 та п.118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».

Державною авіаційною службою України 23.01.2015 року розглянуто справу про правопорушення у галузі цивільної авіації авіакомпанією «Аерофлот», за перевіркою інформації, викладеної у протоколі від 14.01.2015 року №2197 та телеграмі Украероцентру ТЛГ №110436.

Так, Державною авіаційною службою України 23.01.2015 року було винесено постанову №2197 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» накладено штраф у розмірі 136000 грн.

02.02.2015 року Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» отримало постанову Державної авіаційної служби України № 2197 від 23 січня 2015 року, що підтверджується повідомленням № 9340, накладною № 1190028200918368 та конвертом.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання та оцінки наявних доказів.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України» від 08 жовтня 2014 року №520 Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Пункт 2 Положення передбачає, що Державіаслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Державіаслужби, відповідно до п.3 Положення, є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України;

2) внесення пропозицій Міністрові інфраструктури щодо забезпечення формування державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України;

3) організація використання повітряного простору України;

4) здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування.

Відповідно до п.п. 6 п.6 Положення Державіаслужба виконання для покладених на неї завдань має право накладати штрафи за умов, визначених Повітряним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ПК України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 16 ПК України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право: складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.

Так, відповідно до ст. 128 ПК України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації мають право накладати стягнення у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

У разі вчинення юридичними особами - суб'єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Відповідно до п. 3.1. Порядку розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Державна авіаційна служба України, як уповноважений орган з питань цивільної авіації, під час накладення штрафу за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті керується положеннями Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України № 637 від 26 грудня 2011 року (надалі - «Порядок»).

За своєю суттю передбачена ст. 127 Повітряного кодексу України фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Так, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Зокрема, ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Так, стаття 128 Повітряного Кодексу України та пункт 3.5. Порядку передбачають, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Отже, ст. 128 ПК України містить два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених статтею 128 Повітряного Кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Беручи до уваги те, що застосований згідно з оскаржуваною постановою штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав би бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, з урахуванням положень ст. 128 Повітряного Кодексу України.

Відповідно до пункту 121 розділу X Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Крім того, згідно із пунктом 122 зазначеного Положення розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням. Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Правовий статус телеграм Украероцентру, що передаються за допомогою системи зв'язку АРТМ регулюється Наказом Міністерства транспорту України від 23 вересня 2003 року № 736 «Про затвердження Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України».

Матеріалами справи підтверджується, що телеграма Украероцентру № 110436 складена 11.07.2014 року та, відповідно, в силу вимог п. 121 зазначеного Положення, що не заперечувалось представником відповідача, доведена до відома Державіаслужби в той же день, тобто відповідач встановив факт вчинення правопорушення з боку позивача 11.07.2014 року, у зв'язку з чим початком відліку строку накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача є 12.07.2014 року.

Таким чином, шестимісячний строк для накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача закінчився 13.01.2015 року.

Правова позиція щодо застосування статті 250 Господарського кодексу України висловлена у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2014 року № 21-126а 14.

Отже, Державіаслужбою при прийнятті спірної постанови не дотримано вимог, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку № 637 щодо граничних строків накладення штрафу на позивача.

Колегія суддів зазначає, що протокол про правопорушення лише фіксує факт вчинення правопорушення, вчиненого раніше, в даному випадку ж потрібно встановлювати саме день вчинення правопорушення і від цієї дати обчислювати строк для застосування фінансових санкції, тому колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає постанову відповідача від 23.01.2015 № 2199 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного рішення.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлено 17 січня 2017 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Безименна Н.В.