Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2017 року справа №812/1470/15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року по адміністративній справі №812/1470/15 за позовом ОСОБА_3 до Старобільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування висновку,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати Висновок від 05.08.2015р. № 54/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, складений Біловодським відділенням Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Луганській області.
В обґрунтування позову зазначив, що 08.07.2015 року отримав лист з Біловодського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Луганській області з вимогою надання пояснень щодо встановлених невідповідності відносно об'єктів рухомого та нерухомого майна та надання копій документів, що підтверджують або спростовують право власності позивача на майно.
15.07.2015 року позивачем направлено лист до відповідача з поясненнями щодо придбаного рухомого та нерухомого майна, зокрема:
У позиції 35 розділу ІV Декларації позивачем задекларовано автомобіль RENAULT LOGAN KSR, 2012 року випуску, який позивач придбав у 2012 році вартістю 114100,00грн. Перед придбанням автомобіля RENAULT LOGAN KSR, 2012 року випуску, позивачем у квітні 2012 року продано автомобіль ГАЗ 3110 1998 року випуску за 40000,00грн. громадянину ОСОБА_4, якому позивачем надана нотаріально посвідчена довіреність з правом продажу. У червні 2012 року позивачем продано автомобіль ВАЗ 21043-20 2006 року випуску за 40000,00грн. громадянину ОСОБА_5, якому надана нотаріально посвідчена довіреність з правом продажу.
Договори купівлі-продажу між вищезазначеними громадянами і позивачем не укладалися, оскільки для перереєстрації проданих транспортних засобів було достатньо надати нотаріально посвідчені довіреності з правом продажу, зняття з обліку та постановки на облік транспортних засобів.
Кошти на придбання автомобіля RENAULT LOGAN KSR, 2012 року випуску накопичені в період 2001-2012 років з заробітної плати та заробітної плати дружини.
Таким чином, відповідач не врахував пояснення та документи, надані позивачем, тому висновок є неповним та необґрунтованим належними доказами.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року позов задоволено.
Скасовано Висновок від 05.08.2015 №54/1216/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який складено Біловодським відділенням Старобільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - ДФС України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування зазначив, що позивачем у декларації не задекларовано автомобілі ГАЗ 3110 1998 року випуску та ВАЗ 21043-20 2006 року випуску, які станом на 01.01.2015 року зареєстровані за позивачем. Позивачем не надано підтверджуючих документів щодо вартості вказаних автомобілів.
Також за позивачем зареєстровано автомобіль RENAULT LOGAN KSR, 2012 року вартістю 114100 грн, проте неможливо підтвердити придбання цього автомобілю із доходів отриманих із законних джерел.
Суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин певні норми Сімейного Кодексу України щодо права спільної сумісної власності подружжя.
Також апелянт вважає, що висновок про результати перевірки складається за встановленою формою, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення субєктом владних повноважень, а тому оцінка висновку може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі цього висновку.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач ОСОБА_3 працює начальником відділу культури Біловодської районної державної адміністрації.
10.06.2015 року Біловодською районною державною адміністрацією Луганської області був надісланий запит до відповідача про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відносно начальника відділу культури Біловодської районної державної адміністрації Луганської області ОСОБА_3 (а.с.142).
Під час проведення перевірки податковим органом надсилались запити про надання відомостей відносно позивача до Центральної бази даних ДФС України щодо отриманих доходів та наявність в якості засновника підприємств; Національного банку України; Державної інспекції України з безпеки на морському та річному транспорті; до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Біловодського РУЮ; до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області; до Державної авіаційної служби України; до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Біловодського, Марківського та Міловського районів, підпорядкованих УДАІ УМВС України в Луганській області; Державного агентства земельних ресурсів України; відділу Держземагенства у Біловодському районі луганської області (а.с.10)
Згідно відповіді Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Біловодського, Марківського та Міловського районів, підпорядкованих УДАІ ГУМВС України у Луганській області №12/350 від 19.06.2015 року (а.с.145) за позивачем зареєстровані транспортні засоби:
28.02.2007 року легковий автомобіль ВАЗ 21043-20 2006 року випуску з об'ємом двигуна 1451 куб.см вартість відсутня;
01.11.2008 року легковий автомобіль ГАЗ 3110 1998 року випуску з об'ємом двигуна 2445 куб.см вартість відсутня;
23.05.2012 року легковий автомобіль RENAULT LOGAN KSR, 2012 року з об'ємом двигуна 1598 куб.см вартістю 114100 грн.
Позивачем на вимогу фіскального органу надано письмові пояснення та документи, в яких зазначено, що у квітні 2012 року позивачем продано автомобіль ГАЗ 40000 грн. громадянину ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченої довіреності з правом продажу. У червні 2012 року позивачем продано автомобіль ВАЗ за 40000,00грн. громадянину ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності з правом продажу.
Договори купівлі-продажу між вищезазначеними громадянами і позивачем не укладалися, оскільки для перереєстрації проданих транспортних засобів було достатньо надати нотаріально посвідчені довіреності з правом продажу, зняття з обліку та постановки на облік транспортних засобів (а.с.86-87)
Кошти на придбання автомобіля RENAULT LOGAN KSR, 2012 року випуску накопичені в період 2001-2012 років з заробітної плати та заробітної плати дружини.(а.с.13-15)
Податковим органом 05.08.2015 року складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», в якому зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень декларанта та підтвердних документів встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно декларанта, а саме:
ОСОБА_3 працює на державних посадах з 20.09.2001 року, що є датою прийняття присяги державного службовця.
ОСОБА_3 в декларації за 2014 рік не задекларував зареєстрований за ним 28.02.2007 року легковий автомобіль ВАЗ 21043-20 2006 року випуску з об'ємом двигуна 1451 куб.см;
Не задекларував зареєстрований за ним 01.11.2008 року легковий автомобіль ГАЗ 3110 1998 року випуску з об'ємом двигуна 2445 куб.см.
Позивачем не надано підтверджуючих документів щодо вартості зазначених автомобілів, в зв'язку з чим неможливо підтвердити придбання цих транспортних засобів.
Також позивач не підтвердив, що зареєстрований 23.05.2012 року і задекларований позивачем легковий автомобіль RENAULT LOGAN KSR, 2012 року з об'ємом двигуна 1598 куб.см вартістю 114100 грн. придбано із доходів, отриманих із законних джерел.
З матеріалів справи вбачається, що автомобіль ВАЗ 2143-20 2006 року випуску з об'ємом двигуна1451 куб. см. був придбаний позивачем у 2007 році у кредит через банк «Просто Фінанс», що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 11779075 де зазначена ціна автомобіля у сумі 33985,00 грн. (а.с.100).
Відповідно до звіту №01/98 «Про експертну оцінку транспортного засобу» науково дослідного експертного центру при УМВС України в Луганській області, вартість автомобіля ГАЗ 3110 становить 11205,14грн. (а.с.91-92).
Крім цього, як правильно зазначив суд першої інстанції, автомобіль ГАЗ 3110 не може бути предметом дослідження під час здійснення перевірки, оскільки даний автомобіль був придбаний позивачем у 1998 році коли він проживав у смт. Чертково, Ростовської області, Російської Федерації і на державній посаді не перебував, що підтверджується копією документу про реєстрації транспортного засобу автомобіля ГАЗ 3110 у РЗП ГИБДД м. Чертково, Ростовської області від 06 жовтня 1998 року (а.с.98-99.
Таким чином ГАЗ 3110 1998 року випуску придбаний позивачем під час проживання в Росії в 1998 році (а.с.98-88), ввезений на митну територію України 06.09.2006р. (а.с.93-97) із здійсненням експортної оцінки (91-92).
Також судова колегія не приймає доводи апелянта про не підтвердження позивачем придбання автомобілюLOGAN KSR 2012 року з доходів, отриманих із законних джерел з наступних підстав.
В декларації за 2014 рік позивачем задекларовано дохід від здачі сільськогосподарських продуктів (меду) на суму 22225,12 грн., сукупний дохід позивача з дружиною складає за 2014 рік 71524,05 грн., який зазначений в декларації.
Протягом 1998 - 2015 років позивач з дружиною утримували особисте підсобне господарство для забезпечення потреб сім'ї в продуктах харчування тваринного походження (пасіку, кролеферму, птицю).
Як вбачається з паспортів № 475 від 15.08.1998 р., № 117 від 10.04.2001 р., акту від 21.09.2015 року позивачем утримувались в підсобному господарстві протягом 1998-2015 років пасіка, кролі, птиця (а.с.101-102).
Крім того дружина позивача має земельні паї, що підтверджується довідкою по отримання орендної плати (а.с.88).
При цьому до винесення Висновку суми доходу дружини позивача не були враховані, які в силу приписів ст. ст. 60, 61 Сімейного кодексу України разом з усією його заробітної платою належать позивачу на праві спільної сумісної власності.
Статтями 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Таким чином Висновок відповідача прийнятий на припущеннях без повного дослідження сукупного доходу сім'ї, без з'ясування часу придбання транспортного засобу ГАЗ 3110.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.2 ЗУ «Про очищення влади» (далі Закон №1682) заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
На підставі ч.4 ст.5 Закону №1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Згідно з ч.5 ст.5 Закону №1682 перевірці підлягають:
1)достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
2)достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Частиною 10 статті 5 Закону №1682 передбачено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Відповідно до ч.11 ст.5 Закону №1682 орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону про очищення влади (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1- 11 частини першої статті 2 Закону про очищення влади, у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - перевірка) встановлено Порядком № 1100.
Відповідно до п.3 цього Порядку визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Виходячи з системного аналізу наведених положень Закону колегія суддів вважає, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватися в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто, саме собою неповне декларування наявного в особи майна не може бути підставою для застосування Закону про очищення влади в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.
Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону «Про очищення влади» єднального і розділового сполучника та/або дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох критеріїв.
За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Таким чином, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана з висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.
За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.
Сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
Наявність у висновку про результати перевірки інформації про підтвердження законності джерел набуття майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування відповідної заборони.
Вказане свідчить про необґрунтованість висновку податкового органу від 05.08.2015 в частині встановлення, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо майна набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону, які не відповідають наявній податковій інформації про майно та є підставою для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що висновок за результатами передвіки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а лише є носієм доказової інформації, то колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 9 Закону України №1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абзацу 2 пункту 11 статті 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених підпунктами 1, 2 частини 5 статті 5 може бути оскаржений особою в судовому порядку.
Аналогічні положення закріплено у пункті 39 Порядку № 563.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судова колегія не приймає до уваги клопотання представника позивача про закриття провадження в зв'язку з пропуском апелянтом річного строку звернення з апеляційної скаргою відповідно до ст..189 КАС України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що повний текст постанови суду першої інстанції податковий орган отримав 14.12.2015 року, а звернувся з апеляційною скаргою 01.12.2015 року.
Поняття «оголошення судового рішення» в даному випадку розуміється як отримання копії судового рішення (відповідно до узагальненого науково-консультативного висновку щодо прийняття апеляційної скарги після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, викладеного Науково-консультативною радою при ВАСУ)
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року по адміністративній справі №812/1470/15 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року по адміністративній справі №812/1470/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді Т.Г. Гаврищук
Л.В. Ястребова
Судове рішення № 64096715, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/1470/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: