Ухвала суду № 64096711, 17.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року справа №808/5768/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 808/5768/14 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати незаконними та скасувати накази Міністерства внутрішніх справ України № 852, № 1498 о/с від 05 серпня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 ;

- визнати незаконним і скасувати наказ № 245 о/с від 12 серпня 2014 року начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці в частині встановлення ОСОБА_3 вислуги років в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні 23 роки 07 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні 31 рік 05 місяців 03 дні;

- поновити підполковника міліції ОСОБА_3 на посаді начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці;

- стягнути з Управління МВС України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2014 року по день розгляду справи у суді з розрахунку середньоденного розміру грошового забезпечення 187,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані накази в частині, щодо притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ є протиправними та безпідставними, оскільки позивач не здійснював вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Крім того, позивач зазначив, що відповідачами було порушено порядок та процедуру проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази Міністерства внутрішніх справ України від 05 серпня 2014 року № 852, № 1498 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ.

Визнано незаконним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 12 серпня 2014 року № 245 о/с в частині встановлення ОСОБА_3 вислуги років.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці з 06 серпня 2014 року.

Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_3 суму грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу в період з 06 серпня 2014 року по 20 жовтня 2016 року у розмірі 150 887 (сто п'ятдесят тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 28 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство внутрішніх справ України звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_3 в порушення своїх функціональних обов'язків, передбачених заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї Слов'янського МВ не вжив, оперативний план «Фортеця» не ввів. Передбачених заходів, спрямованих на запобігання та припинення злочинів скоєних озброєними представниками ДНР не проводив.

Крім того, суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок, щодо відсутності на законодавчому рівні чіткого врегулювання ситуації, яка виникла та не підготовленості працівників лінійного відділу до захоплення будівлі терористичними угрупуваннями. До того ж, судом першої інстанції не враховано вимогу ст. 15 Закону України «Про міліцію», якою передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати вогнепальну зброю для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, для відбиття нападу на працівника міліції та зокрема, що працівники міліції мають право застосовувати вогнепальну зброю у районі проведення антитерористичної операції. Позивачем, у порушення вимог чинного законодавства, не було забезпечено безпеку особового складу та схоронності адміністративної будівлі міліції і вогнепальної зброї.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне.

Наказом УМВС України на Донецькій залізниці від 21.03.2012 року №114 о/с «По особовому складу» оголошено наказ МВС України від 19.03.2012 року №249 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та призначено підполковника міліції ОСОБА_3 начальником лінійного відділу на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці. (т. 1, а.с. 7).

16 червня 2014 року начальником Управління МВС України на Донецькій залізниці затверджений висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці під час нападу 12 квітня 2014 року о 20 год. 15 хв. на адміністративну будівлю лінійного відділу, зокрема, отримання тілесних ушкоджень від невідомих озброєних осіб начальником ЛВ на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці ОСОБА_3 (т. 1, а.с.161).

28 липня 2014 року Позивач надавав пояснення, у яких докладно викладена ситуація яка склалася напередодні захоплення адміністративного приміщення ЛВ на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці з зазначенням орієнтованих часових обмежень та вжитих заходів (т. 1, а.с. 246).

05 серпня 2014 року за фактом порушення окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області службової дисципліни видано наказ №778 «Про призначення та проведення службового розслідування стосовно окремих працівників ГУ МВС України в Донецькій області», проведення розслідування доручено спеціально створеній комісії.

За наслідками проведеного службового розслідування комісією 05 серпня 2014 року складено висновок, який того ж дня був затверджений Міністром внутрішніх справ України.

Службовим розслідуванням встановлено, що 12 квітня 2014 року близько 17:00 адміністративна будівля лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці була захоплена на декілька годин озброєними представниками так званої ДНР. Останні увірвалися в приміщення лінійного відділу викрали табельну вогнепальну зброю та в той же день залишили приміщення. У свою чергу, начальник лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці підполковник міліції ОСОБА_3 не вжив заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї Слов'янського МВ, оперативний план «Фортеця» не ввів, заходів, спрямованих на запобігання та припинення скоєних озброєними представниками ДНР злочинів, не провів (т.1, а.с. 126-128).

За результатами службового розслідування Наказом МВС України №852 від 05 серпня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УМВС України на Донецькій залізниці та УДСО при ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, керуючись статтями 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, підполковника міліції ОСОБА_3, начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (т.1. а.с. 85-90).

Наказом МВС України від 05 серпня 2014 року №1498 о/с «По особовому складу» підполковника міліції ОСОБА_3 (НОМЕР_1), начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 66 Положення (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (т.1, а.с. 81).

Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці №245 о/с від 12 серпня 2014 року «По особовому складу» оголошено наказ МВС України від 05 серпня 2014 року №1498 о/с. Установлено підполковнику міліції ОСОБА_3 (НОМЕР_1), начальнику лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, вислугу років на службі в органах внутрішніх справ на день звільнення в календарному обчисленні 23 роки 07 місяців 4 днів, у пільговому - 31 рік 05 місяців 03 дні (т.1, а.с. 9).

Крім того, 16 вересня 2014 року Міністром внутрішніх справ України затверджений висновок службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу (т. 1, а.с. 106). Цим висновком встановлено, що захоплення лінійного відділу та заволодіння табельним вогнепальним озброєнням відділу стало можливим у зв'язку із неналежним ставленням керівного складу до своїх функціональних обов'язків, зокрема, у сфері забезпечення охорони майна ввіреного їм підрозділу. (т.1, а.с. 100-106).

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки, на час виникнення спірних правовідносин, регулювалися Законом України «Про міліцію», Положенням та Дисциплінарним статутом.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про міліцію» (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності.

Згідно з Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, працівник міліції бере на себе зобов'язання завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства.

Пунктом 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 лютого 2012 року № 155, встановлено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов'язання, а саме: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності, виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту, визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63 - 65 Положення.

Окремо пунктами 66 і 67 цього Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Відповідно до пункту 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

За змістом наведених норм, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю межує з адміністративним або кримінальним правопорушенням і полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

При цьому, чинне законодавство України не містить нормативного визначення поняття «вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу», відтак, таке поняття є оціночним та пов'язане із невиконанням чи неналежним виконанням службових обов'язків, порушенням вимог чинного законодавства України, що в обов'язковому порядку повинно дискредитувати високе звання рядового начальницького складу ОВС.

Судами встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ став встановлений службовим розслідуванням 05 серпня 2014 року факт невжиття позивачем заходів щодо оборони будівлі лінійного відділу станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці.

Проте, в той же час, в матеріалах справи міститься висновок службового розслідування, затверджений 16 червня 2014 року начальником Управління МВС України на Донецькій залізниці, за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці під час нападу 12 квітня 2014 року о 20 год. 15 хв. на адміністративну будівлю лінійного відділу, зокрема, начальником лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці ОСОБА_3

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2012 року № 1194 про впорядкування організаційно-методичного забезпечення спеціальних оперативних планів в органах внутрішніх справ План "Охорони та оборони адмінбудинку" має умовну назву "Фортеця". Сфера застосування, плану відповідно до його змісту, розповсюджується на випадки загрози або нападу на адміністративне приміщення натовпу людей.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності у діях позивача ознак вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230) службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Як вбачається зі змісту розділу VI Інструкції № 230 виконавець (голова, члени комісії) має право застосовувати великий перелік інструментів направлених на збір, перевірку, обробку, аналіз інформації, отриманої з різних джерел та матеріалів з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування.

В цей же час визначені права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, зокрема:

- отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

- брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

- висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).

- відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

- за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Окрім того, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Судами встановлено, що призначення службового розслідування, його проведення, затвердження висновку службового розслідування та звільнення Позивача відбулось в один день 05 серпня 2014 року, що говорить про формальність його проведення.

Крім того, в порушення вимог Інструкції №230, в матеріалах службового розслідування відсутні пояснення позивача або акт про відмови в наданні письмового пояснення.

Проведення службового розслідування в одноденний строк унеможливлює використання вищевказаних прав, особою стосовно якої проводиться розслідування. З матеріалів справи встановлено, що позивач не був ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування та з його результатами, відповідних письмових пояснень не надавав.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що накази Міністерства внутрішніх справ України від 05 серпня 2014 року № 852, № 1498 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення № 114 є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не має підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 808/5768/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 808/5768/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова