Ухвала суду № 64096709, 11.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/9410/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук В.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Межевича М.В.

Федотова І.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Києві (правонаступник - Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, далі - Лівобережне ОУПФ), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, скасування рішення щодо відмови від 16.12.2014 р. №177, зобов'язання призначення та виплати такої пенсії з 08.11.2014 р., зарахувавши у пільговий стаж період роботи з 15.10.1987 р. по 01.10.1991 р.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідачів щодо відмови у зарахуванні позивачу періодів роботи до загального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Києві зарахувати позивачу до загального трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 15.10.1987 р. по 01.10.1991 р. за професією складальника на складально-рядковіливній машині типографії управління справами ЦК Компартії України починаючи з 08.11.2014 р. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви позивача щодо контролю за виконанням судового рішення відмовлено.

На ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про контроль за виконанням судового рішення задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві від 07.09.2016 р. ОСОБА_3 просила в порядку контролю за виконання судового рішення:

- визнати протиправними дії Лівобережного ОУПФ у неналежному виконанні постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2015 року;

- зобов'язати Лівобережне ОУПФ подати звіт про виконання такої постанови суду;

- зобов'язати Лівобережне ОУПФ здійснити призначення, нарахування і виплату пенсії у відповідності до вказаної постанови, тобто з 08.11.2014 р.

Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Частиною 9 статті 267 КАС України встановлено вимоги до оформлення такої заяви, зокрема на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

На підтвердження невиконання судового рішення, позивачем надано лист Лівобережного ОУПФ від 25.08.2016 р. №11480/13/Т-424/1, з якого вбачається, що на виконання постанови суду позивачу зараховано до спеціального стажу період роботи з 15.10.1987 р. по 01.10.1991 р. починаючи з 08.11.2014 р. при призначенні пенсії.

При цьому, дати з якої необхідно здійснити призначення позивачу такої пенсії постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2015 року не містить, на що також у листі посилався відповідач.

За таких обставин, позивачем не обґрунтовано неналежне виконання відповідачем судового рішення.

Крім того, необхідно зазначити, що за змістом положень пункту 4 частини 1 статті 163, пункту 4 частини 1 статті 207 та пункту 4 частини 1 статті 232 КАС України суди першої, апеляційної та касаційної інстанції наділені правом встановлення у резолютивній частині постанови обов'язку суб'єкта владних повноважень - відповідача подати до місцевого суду звіт про виконання судового рішення, за умови, що таке потребує вчинення певних дій.

Враховуючи нерозривність закріплених у Кодексі адміністративного судочинства України правил адміністративного судочинства та необхідність дотримуватись його вимог у їх взаємозв'язку, зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення може бути встановлене лише під час прийняття постанови по справі.

Оскільки постановою, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 КАС України, є письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову, колегія суддів приходить до висновку, що вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про її виконання повинна заявлятись до постановлення рішення по суті. У випадку подальшого звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд відмовляє у задоволенні такої.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про контроль за виконанням судового рішення, тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Федотов І.В.

Повний текст ухвали складено 16.01.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Федотов І.В.