Постанова № 64096250, 10.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 січня 2017 року 13 год. 50 хв. № 826/1067/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", про скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд), з урахуванням усунення виявлених недоліків, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Ясінської Катерини Михайлівни (далі - відповідач) про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 листопада 2015 року ВП №49047819 на підставі виконавчого напису нотаріуса №330 від 18 березня 2014 року (далі - оскаржувана постанова).

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідачем з порушенням вимог, передбачених нормами Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/1067/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні. Разом з тим, під час підготовки справи до розгляду судом, згідно з ч. 3 ст. 181, ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну первинного відповідача належним - відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач).

У подальшому, у відповідному судовому засіданні до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - третя особа, ПАТ "КБ "Надра").

Під час переходу до розгляду справи по суті позивач та її представник підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.

Представники відповідача та третьої особи у відповідне судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач та третя особа повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У подальшому, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач).

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. складено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №330 (далі - виконавчий напис №330), згідно якого пропонувалось звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира), що належить ОСОБА_1 та передана нею ПАТ "КБ "Надра" в іпотеку; за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаної квартири, пропонувалось задовольнити вимоги ПАТ "КБ "Надра" на загальну суму 1874168,17 грн.

20 жовтня 2015 року державним виконавцем відповідача прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49047819 по примусовому виконанню виконавчого напису №330.

При цьому, 27 листопада 2015 року державним виконавцем відповідача Ясінською Катериною Михайлівною у виконавчому провадженні ВП №49047819 прийнято оскаржувану постанову, якою накладено арешт на все майно боржника (позивача) у межах суми звернення стягнення - 1874168,17 грн.

Суд погоджується з доводами позивача та її представника щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон).

Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, абз. 2 ч. 2 ст. 11, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 25, ч.ч. 1, 2 ст. 54 Закону, в редакції станом на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем, незважаючи на те, що у виконавчому написі №330 пропонувалось звернути стягнення лише на квартиру, оскаржуваною постановою накладено арешт на все майно позивача у межах суми стягнення, що, за переконанням суду, суперечить вимогам законодавства, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", про скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано тільки у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийняту 27 листопада 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Ясінською Катериною Михайлівною у виконавчому провадженні ВП №49047819.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) здійснений нею судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34482497).

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин