Постанова № 64096248, 11.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 січня 2017 року № 826/5228/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу №65 від 19.02.2015 року в частині,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2016 року №65 в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі висновків акта перевірки готовності Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського військового комісаріату Донецької області до виконання завдань за призначенням від 23.09.2015, проведеного на підставі наказу військового комісара Донецького обласного військового комісаріату від 03.09.2015 №81 та висновків службового розслідування, які, на думку позивача, не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, позивач зазначає, що необґрунтованим є суворість накладеного дисциплінарного стягнення, а також те, що дисциплінарне стягнення накладено на позивача в період його перебування на посаді військового комісара Орджонікідзевського міського військового комісаріату Дніпропетровської області.

В ході судового розгляду даної справи позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав того, що службовим розслідуванням за фактом невиконання планового завдання щодо поставки мобілізаційних ресурсів під час п'ятої та шостої черг мобілізації і призову на строкову військову службу та військову службу за контрактом, у відношенні посадових осіб Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату було встановлено факт неналежного виконання вимог нормативно-правових актів колишнім військовим комісаром Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату підполковником ОСОБА_1, а відтак оскаржуваний наказ в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача, на думку представника відповідача, є правомірним.

В судове засідання 17.10.2016 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши думки позивача і представника відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що комісією Донецького обласного військового комісаріату, на підставі наказу військового комісара Донецького обласного військового комісаріату від 03.09.2015 року №81, проведено перевірку готовності до виконання завдань за призначенням Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату з питань повсякденної діяльності, військового обліку сержантів, солдатів запасу, організації обліково-призовної роботи та відбору кандидатів на військову службу за контрактом, стану обліку особового складу, звернення громадян.

За результатами проведених службових розслідувань встановлено, що підполковник ОСОБА_1 неналежно ставився до виконання своїх службових обов'язків, а у підпорядкованому йому військовому комісаріаті відсутня організація з його боку військового обліку сержантів, солдатів запасу; обліково-призовної роботи; незадовільний стан обліку особового складу та інших питань діяльності військового комісаріату.

Внаслідок незадовільного виконання військовим комісаром Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату Донецької області підполковником ОСОБА_1 службових обов'язків стало можливим те, що підпорядкований йому військовий комісаріат до проведення заходів мобілізації на території відповідальності не готовий, планове завдання по відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів, військову службу за контрактом невиконане, індивідуальна оцінка з професійної (фахової) підготовки особового складу військового комісаріату незадовільна.

В оскаржуваному наказі зазначено, що своїми діями зокрема підполковник ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 11, 16, 37, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 14 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389. Дане порушення, враховуючи особливий період у державі, є неприпустимим для подальшого проходження офіцерами військової служби у Збройних Силах України.

У зв'язку з наведеним, за неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині підвищення рівня військових професійних знань, вдосконалення своєї виучки і майстерності, знання та виконання своїх обов'язків, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов'язання виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, п. 14 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389, в частині неготовності військового комісаріату до проведення заходів мобілізації на території відповідальності, невиконання планового завдання по відбору кандидатів на навчання до вищих військових навчальних закладів, військову службу за контрактом, незадовільний рівень професійної (фахової) підготовки особового складу військового комісаріату, на військового комісара Орджонікіджевського міського військового комісаріату Дніпропетровської області оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, про що Генеральним штабом Збройних Сил України прийнято відповідний наказ №65 від 19.02.2016 року.

Незгода позивача з наказом №65 від 19.02.2016 року в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України закріплене право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року N548-XIV (далі - Закон №548-XIV).

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Статтею 3 Закону №548-XIV визначає, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб, пов'язаній із захистом України.

Згідно з ст.ст.5-7 Закону №548-XIV внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири.

Відповідно до ст. 8 Закону №548-XIV відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

З оскаржуваного наказу вбачається, що до позивача застосоване дисциплінарне стягнення за порушення вимог:

- ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині підвищення рівня військових професійних знань, вдосконалення своєї виучки і майстерності, знання та виконання своїх обов'язків,

- статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов'язання виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою,

- п. 14 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389, в частині неготовності військового комісаріату до проведення заходів мобілізації на території відповідальності, невиконання планового завдання по відбору кандидатів на навчання до вищих військових навчальних закладів, військову службу за контрактом, незадовільний рівень професійної (фахової) підготовки особового складу військового комісаріату.

Відповідно до ст. 26 Закону №548-XIV військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 р. №82, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 р. за №385/8984 (далі - Інструкція №82).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції Рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Стосовно доводів позивача щодо того, що відповідно до п.2.2 Інструкції особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом військового комісара Донецького обласного військового комісаріату (з адміністративно-господарської діяльності) №7 від 19.01.2016 року призначено службове розслідування умов та обставин, які сприяли невиконанню наряду на поставку мобілізаційних ресурсів особовим складом Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату Донецької області.

Наведене свідчить, що службове розслідування призначене за фактом невиконання планового завдання щодо поставки мобілізаційних ресурсів під час п'ятої та шостої черг часткової мобілізації і призову на строкову військову службу та військову службу за контрактом, перевірки повсякденної діяльності у відношенні посадових осіб Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату, а не відносно позивача.

Крім того, надане вказаними положеннями Інструкції право позивача повинне бути реалізоване ним добровільно. Водночас, наявними матеріалами реалізація вказаного права не підтверджена.

Пунктом 3 Інструкції №82 визначено, що розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

В акті службового розслідування, який затверджено військовим комісаром Донецького обласного військового комісара 21.01.2016 року, відображені виявлені недоліки, зазначено, що обставин, що пом'якшують відповідальність підполковника ОСОБА_1, чи знімають з нього вину, не встановлено; обставиною, що обтяжує його відповідальність є скоєння ним правопорушення в умовах особливого періоду.

При цьому, у зв'язку з виключенням зі списків особового складу Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату та прийняттям підполковником ОСОБА_1 справ Орджонікідзевського об'єднаного міського комісаріату Дніпропетровської області, результати розслідування направлено до військової частини А1314 для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З наказу військового комісара Донецького обласного військового комісаріату (з адміністративно-господарської діяльності) №8 від 21.01.2016 вбачається, що в ході проведення розслідування встановлено, що військовим комісаром Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату Донецької області підполковником ОСОБА_1 порушені вимоги ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання військовослужбовцем покладених завдань, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання службових обов'язків згідно займаної посади та ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов'язків визначених командиру; неналежного виконання ним пунктів 8, 9, 11 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року №389 стосовно виконання завдань з призову громадян України на військову службу як в мирний час, так і в особливий період, а також підготовки та проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території району.

Пунктом 4 Інструкції №82 визначено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.

Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України проводять бесіду з військовослужбовцем особисто або письмово доручають її проведення своїм заступникам, командувачам видів Збройних Сил України, командувачу Високомобільних десантних військ Збройних Сил України або особам, на яких покладено тимчасове виконання їх обов'язків у порядку, встановленому законодавством України.

За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником.

У разі ухилення військовослужбовця від проведення бесіди або відмови підписати аркуш бесіди посадовою особою в ньому робиться відповідний запис про відмову.

З наявного в матеріалах справи аркуша бесіди від 21.01.2016 року, складеного у м. Маріуполі, вбачається, що у присутності ТВО заступника військового комісара - начальника групи по роботі з особовим складом та громадськістю Донецького ОВК та помічника військового комісара з правової роботи Донецького ОВК, підполковник ОСОБА_1 заявив, що підписувати аркуш бесіди відмовляється, давати пояснення та ознайомлюватись з матеріалами службового розслідування, підписувати акт службового розслідування відмовляється.

Водночас, наявними матеріалами справи (як то витяг з наказу №12 від 21.01.2016 року, витягу з книги прийому та здачі чергування) підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 21.01.2016 року перебував у м. Орджонікідзе на посаді військового комісара Орджонікідзевського міського військового комісаріату.

Відповідним запитом від 23.05.2016 року судом направлено до Генеральної прокуратури України матеріали з метою проведення перевірки щодо наявності в діях посадових осіб військкомату та Генерального Штабу України ознак кримінального правопорушення щодо фальсифікації акту службового розслідування та аркуша бесіди від 21.01.2016 року.

Крім того, ухвалою суду від 30.08.2016 року зобов'язано Генеральну прокуратуру України (м. Київ, вул. Різницька, 13/15) організувати перевірку за заявою ОСОБА_1 щодо скоєння посадовими особами військкомату службового злочину та фальсифікації акту службового розслідування, проведеного за фактом невиконання планового завдання щодо поставки мобілізаційних ресурсів під час п'ятої та шостої черг часткової мобілізації і призову на строкову військову службу та військову службу за контрактом, у відношенні посадових осіб Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського військового комісаріату, та аркуша бесіди від 21.01.2016 року.

До суду не надходили відповідні матеріали про результати проведення органами прокуратури перевірки за вказаними вище фактами.

Водночас, наведене свідчить про порушення відповідачем порядку оформлення результатів службового розслідування.

Статтею 82 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом 2015 року позивач нагороджувався почесними грамотами та подякою за сумлінне виконання бойових завдань, значний особистий внесок у зміцнення мобілізаційної готовності. Крім того, в період перебування на посаді військового комісара Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського військового комісаріату Донецької області, наказами Донецького обласного військового комісаріату в межах фонду преміювання виплачувалась премія за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі.

Суд також звертає увагу, що відповідно службової характеристики позивача від 19.11.2015 року, яку затверджено 25.11.2015 року командиром в/ч А1314 позивач має позитивну характеристику, без зауважень.

Водночас, в акті службового розслідування не відображено та, як наслідок, не враховано при накладення дисциплінарного стягнення позитивних показників роботи позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що до позивача дисциплінарне стягнення застосовано коли ОСОБА_1 перебував на посаді військового комісара Орджонікіджевського міського військового комісаріату Дніпропетровської області оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України, в той час як службове розслідування, за результатами якого і прийнято оскаржуваний наказ, проводилось стосовно умов та обставин, які сприяли невиконанню наряду на поставку мобілізаційних ресурсів особовим складом Красноармійсько-Селідовського об'єднаного міського комісаріату Донецької області.

Крім того, датою прийняття оскаржуваного наказу позивача на підставі розпорядження військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату №1063 прийнято на огляд госпітальною ВЛК терапевтичного профілю НВМКЦ «ГВКГ» МО України.

При цьому, з свідоцтва про хворобу №267 від 03.03.2016 року вбачається, що позивач непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Наведене, на думку суду, є грубим порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, що в сукупності з вищенаведеним дає суду підстави для скасування наказу №65 від 19.02.2016 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності як протиправного.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із частиною першою ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність оскаржуваного наказу.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.02.2016 року №65 в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення шляхом звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов