Постанова № 64095472, 10.01.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа № 809/1888/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тисменицької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до комунального підприємства "Городенка-Житлосервіс" про стягнення податкового боргу в розмірі 64 233, 16 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2016 Тисменицька об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до комунального підприємства "Городенка-Житлосервіс" (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 64 233, 16 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтями 33, 49, 203, 250, 278 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов’язання з плати за землю, за платежем: земельний податок в розмірі 753, 10 гривень, орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 7 705, 59 гривень; з податку на додану вартість в розмірі 32 958, 58 гривень та пені, нарахованої на суму грошових зобов’язань з цього платежу в розмірі 775, 94 гривень; з екологічного податку в розмірі 21 362, 79 гривень та пені, нарахованої на суму грошових зобов’язань з цього платежу в розмірі 677, 16 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 64 233, 16 гривень, який ним не сплачено.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча, у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається судом, про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином повідомленим. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.03.2009 здійснено державну реєстрацію юридичної особи – комунального підприємства "Городенка-Житлосервіс", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Комунальне підприємство "Городенка-Житлосервіс" перебуває на податковому обліку в Городенківському відділенні Тисменицької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, є платником плати за землю, податку на додану вартість та екологічного податку.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 64 233, 16 гривень, що виник в результаті несплати грошових зобов’язань з плати за землю, за платежем: земельний податок в розмірі 753, 10 гривень, орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 7 705, 59 гривень; з податку на додану вартість в розмірі 32 958, 58 гривень та пені, нарахованої на суму грошових зобов’язань з цього платежу в розмірі 775, 94 гривень; з екологічного податку в розмірі 21 362, 79 гривень та пені, нарахованої на суму грошових зобов’язань з цього платежу в розмірі 677, 16 гривень.

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань із плати за землю за платежем: земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності визначені податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) поданих відповідачем позивачу за 2014 рік (а. с. 35 – 38).

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість визначені податковими деклараціями з податку на додану вартість, поданих відповідачем позивачу за звітні (податкові) періоди за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2015 року (а. с. 39 – 56). Пеня в розмірі 775, 94 гривень нарахована позивачем самостійно.

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати екологічного податку визначені податковими деклараціями екологічного податку, поданих відповідачем позивачу за звітні періоди за ІІІ, ІV квартали 2014 року, І, ІІІ, ІV квартали 2015, І, ІІ, ІІІ квартали 2016 року, розрахунками за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, уточнюючими податковим деклараціями екологічного податку за ІІ, ІІІ квартали 2016 року (а. с. 10 – 34). Пеня в розмірі 677, 16 гривень нарахована позивачем самостійно.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно підпунктів 9.1.3, 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать податок на додану вартість та екологічних податок.

Згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.

Стаття 265 Податкового кодексу України визначає склад податку на майно.

У відповідності до підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 даного Кодексу земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно пункту 270.1 статті 270 зазначеного Кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до пункту 271.1 статті 270 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно пунктів 285.1, 285.2 статті 285 даного Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.2 статті 286 цього ж Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно статті 278 власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3).

Таким чином, відповідачем, в порушення вказаних норм права, допущено несплату самостійно визначених сум з плати за землю за вказані вище періоди в загальному розмірі 8 458, 69 гривень.

Згідно статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, відповідачем, в порушення вказаних норм права, допущено несплату самостійно визначених сум з сплати податку на додану вартість за вказані вище періоди в розмірі 32 958, 58 гривень.

Пунктом 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

У відповідності до пункту 249.1 статті 249 Податкового кодексу України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Згідно статті 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (пункт 250.1). Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (пункт 250.2).

Таким чином, відповідачем, в порушення вказаних норм права, допущено несплату самостійно визначених сум з сплати екологічного податку за вказані вище періоди в розмірі 21 362, 79 гривень.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов’язання відповідача із плати за землю за платежем: земельний податок в розмірі 753, 10 гривень, орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 7 705, 59 гривень; з податку на додану вартість в розмірі 32 958, 58 гривень; з екологічного податку в розмірі 21 362, 79 гривень у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими, з моменту подання податкових декларацій.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкові вимоги за №72 від 29.03.2011, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов’язань, не сплатив.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов’язання з плати за землю, податку на додану вартість та екологічного податку.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4 цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість нарахована пеня в розмірі 775, 94 гривень та на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати екологічного податку нарахована пеня в розмірі 677, 16 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання утворює податковий борг.

Таким чином, 753, 10 гривень земельного податку, 7 705, 59 гривень орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, 32 958, 58 гривень податку на додану вартість, 775, 94 гривень пені, нарахованої на суму грошових зобов’язань з цього платежу, 21 362, 79 гривень екологічного податку, 677, 16 гривень пені, нарахованої на суму грошових зобов’язань з цього платежу утворюють податковий борг відповідача в розмірі 64 233, 16 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що їй належить.

Згідно пункту 131.3 статті 131 Податкового кодексу України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість та екологічний податок в загальному розмірі 55 774, 47 гривень підлягає стягненню в дохід державного бюджету, а податкове зобов’язання із сплати плати за землю в розмірі 8 458, 69 гривень, у відповідності до статті 290 Податкового кодексу України, підлягає стягненню до місцевого бюджету міста Городенка Івано-Франківської області.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують комунальне підприємство "Городенка-Житлосервіс" (код ЄДРПОУ 36418769) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід місцевого бюджету міста Городенка Івано-Франківської області податковий борг з плати за землю в розмірі 8 458 (вісім тисяч чотириста п’ятдесят вісім) гривень 69 копійок.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують комунальне підприємство "Городенка-Житлосервіс" (код ЄДРПОУ 36418769) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість та екологічного податку в розмірі 55 774 (п’ятдесят п’ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 47 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.01.2017.