Постанова № 64095351, 24.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м.Київ810/3261/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Державне підприємство Український авіаційний метеорологічний центр звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільського відділення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004101200 від 03.10.2016.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 неналежний відповідач у справі Бориспільське відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, був замінений на належного - Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням було нараховано штраф у розмірі 894,11 грн. у звязку з несвоєчасною сплатою Державним підприємством Український авіаційний метеорологічний центр грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 4470,55 грн.

Проте, позивач зауважує, що внаслідок надмірної сплати ним суми авансових внесків з податку на прибуток за 2014 виникла переплата у розмірі 84717,00 грн., за рахунок якої і мало бути погашено податкове зобовязання з податку на прибуток без подання якоїсь додаткової заяви платником податків, а тому факт наявності у ДП Український авіаційний метеорологічний центр податкового боргу з податку на прибуток, як підстава для застосування штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату, відсутній.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що позивачем було порушено строки сплати самостійно визначної суми грошового зобовязання з податку на прибуток за 2014 рік на суму 4470,55 грн., що і стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Контролюючий орган зазначив, що позивач дійсно має переплату з авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за 2014 рік у сумі 84717,000 грн., проте для зарахування цієї переплати (код класифікації доходів бюджету 11023100) на сплату грошового зобовязання з податку на прибуток (код класифікації бюджету 11020100), який є відмінним від авансових внесків платежем, відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України необхідна заява платника податків про таке зарахування, яка позивачем подана не була. На підставі цього відповідач вважає, що прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

23.11.2016 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 23.11.2016 (вх.№17414/16 від 23.11.2016) про здійснення розгляду справи без участі представника відповідача.

Присутній у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1, заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вказане клопотання представника позивача було задоволено судом, про що постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання.

У звязку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Частиною 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. №1619/10/ 13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2016 Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку правил сплати (перерахування) Державним підприємством Український авіаційний метеорологічний центр податків, за результатами якої було складено акт від 15.09.2016 №138/15-3/23568810.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення позивачем вимог ст.57.1 ст.57 Податкового кодексу України уу вигляді несвоєчасної сплати податку на прибуток за 2014 рік у сумі 4 470,55 грн., кількість днів затримки сплати 48.

На підставі акта перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004101200 від 03.10.2016, яким до позивача застосований штраф у розмірі 894,11 грн. за затримку на 48 календарних днів сплати суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4470,55 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з приписами п.п.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до п.п.153.3.2 п.153.3 ст.153 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу (п.п.153.3.3 п.153.3 ст.153 ПК України).

Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України визначено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних договорів України (п.п.153.3.8 п. 153.3 ст. 153 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2015 Державним підприємством Український авіаційний метеорологічний центр було подано до контролюючого органу за місцем обліку податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, в якій визначено наступні показники діяльності:

- податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню: 634 573 грн.;

- зменшення нарахованої суми податку: 760 776 грн.;

- податок на прибуток за звітний (податковий) період: - (мінус) 126 203 грн.;

- сума нарахованого авансового внеску у звязку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи платника консолідованого податку: 62 003 грн.

З Додатку АВ до рядка 20 податкової декларації з податку на прибуток за 2014 вбачається, що сума виплачених позивачем у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів) складає 344 463 грн., та саме з цієї суми мав бути сплачений авансовий внесок, визначений за ставкою 18% (п.151.1 ст. 151 ПК України), у розмірі 62 003 грн.

Судом встановлено, що протягом 2014 року позивачем було внесено платежів з податку на прибуток (призначення платежів згідно платіжних документів: «авансові внески з податку на прибуток») на загальну суму 781 293,00 грн., зокрема, на наступні казначейські рахунки:

1) №31119002700004 в ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018 79 761 грн.:

- 30 000,00 грн. платіжне доручення №68 від 18.07.2014;

- 24 894,00 грн. платіжне доручення №75 від 04.08.014;

- 24 867,00 грн. платіжне доручення №108 від 05.11.2014;

2) №31115158700004 в ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018 701 532 грн.:

- 84 140,00 грн. платіжне доручення №4 від 16.01.2014;

- 84 133,00 грн. платіжне доручення №9 від 13.02.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №20 від 12.03.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №24 від 15.04.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №41 від 14.05.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №49 від 10.06.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №65 від 11.07.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №73 від 04.08.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №87 від 18.09.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №102 від 27.10.2014;

- 59 251,00 грн. платіжне доручення №132 від 26.12.2014.

Наведені факти підтверджуються також і наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків, з яких вбачається, що

- 79 761 грн. сума сплаченого позивачем протягом 2014 року податку на прибуток (11020100, позитивне сальдо розрахунків станом на 31.12.2014 складає 56 602,43 грн.);

- 701532 грн. сума сплачених позивачем протягом 2014 року авансових внесків з податку на прибуток (11023100, позитивне сальдо розрахунків станом на 31.12.2014 складає 219 924,12 грн.).

Також ці факти підтверджуються відповідними обліковими картками платника податків-позивача з податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток.

Таким чином, облік податку на прибуток (код класифікації доходів бюджету 11020100) та авансових внесків з податку на прибуток (код класифікації доходів бюджету 11023100) здійснюється контролюючим органом окремо.

При цьому, відповідно до облікової картки ДП Український авіаційний метеорологічний центр з податку на прибуток наявна станом на 31.12.2014 переплата у сумі 56 602,43 грн. була збільшена 13.02.2015 на 930 грн. за платіжним дорученням №209 від 13.02.2015 та була зменшена 11.03.2015 на 62 003 грн. суму платежу за податковою декларацією за 2014 рік, що призвело до утворення недоїмки в сумі 4 470,57 грн., яка була погашена 28.04.2015 за платіжним дорученням №327 від 28.04.2015 (призначення платежу авансові внески при сплаті дивідендів за ІІ квартал 2015 року).

Водночас, відповідно до облікової картки позивача з авансових внесків з податку на прибуток станом на 11.03.2015 у ДП Український авіаційний метеорологічний центр була наявна переплата з авансових внесків у розмірі 227 625,12 грн.

Отже, висновок контролюючого органу про затримку позивачем на 48 календарних днів строку сплати суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4 470,55 грн. пов'язаний з окремим обліком відповідачем податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток, які ДПІ вважає самостійними платежами, у звязку з чим сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з податку на прибуток за рахунок переплати з авансових внесків можливо виключно на підставі відповідної заяви платника податків.

Проте, суд не може погодитися з такою позицією відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 (в редакції до внесення змін Наказом Мінфіну від 20.07.2015 №651), сплата податку на прибуток підприємств та авансового внеску з податку на прибуток відбувалося за різними кодами бюджетної класифікації, а саме: 11020100 Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності та 11023100 Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Разом з тим, наявність у цих доходів бюджету різних кодів класифікації не є підставою для висновку про належність авансового внеску з податку на прибуток підприємства та самого податку на прибуток підприємства до різних видів податкових зобов'язань, оскільки елементи цих податкових платежів є тотожними.

Так, відповідно до ч.1 ст.8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обовязковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Отже, з огляду на призначення та сферу застосування бюджетної класифікації остання не може змінювати вид та структуру платежів у системі оподаткування.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити про те, що пп.9.1, 9.4 ст.9 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, до якого входить, зокрема, такий вид податку як податок на прибуток підприємств.

В свою чергу, така правова категорія як авансовий внесок з податку на прибуток повязана виключно зі строком сплати податку на прибуток, а саме, його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.

Крім того, суд повторно звертає увагу на вищевказане положення підпункту 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 ПК України, яким чітко передбачено, що авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток.

Отже, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про те, що хоча сплата податку на прибуток та авансового внеску з податку на прибуток на момент виникнення спірних правовідносин відбувалося на різними кодами бюджетної класифікації доходів, наведені платежі є грошовими зобов'язаннями з одного й того самого податку, а тому сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з податку на прибуток за рахунок існуючої переплати з авансових внесків з такого податку має відбуватися автоматично, без отримання відповідної заяви платника податків.

Враховуючи, що відповідні дії контролюючим органом вчинені не були, наведене призвело до штучного утворення боргу з податку на прибуток при наявній переплаті з авансових внесків з цього ж самого податку, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки матеріали справи свідчать про своєчасну сплату позивачем податку на прибуток за 2014 рік та, відповідно, відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій за статтею 126 ПК України.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем за заявлену вимогу майнового характеру було сплачено судовий збір у розмірі 1450,00 грн.

Разом з тим, положеннями ст.4 Закону України Про судовий збір встановлено, що сума судового збору, який підлягає до сплати за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. При цьому, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Отже, сума судового збору за заявлену позовну вимогу майнового характеру становить 1378,00 грн., що свідчить про те, що позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 72,00 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача з Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, становить 1378 грн. 00 коп.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 72 грн. 00 коп. може бути повернута позивачу у разі подання ним відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільського відділення Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 03.10.2016 №0001401200.

3.Стягнути на користь Державного підприємства Український авіаційний метеорологічний центр (08307, Київська область, місто Бориспіль, Аеропорт, ідентифікаційний код 23568810) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Броварської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 286, ідентифікаційний код 39463945).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.