Постанова № 64095099, 16.01.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року Справа № 809/1946/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд ресурс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську, заявник) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд ресурс» (далі - ТзОВ «Нафтотрейд ресурс», відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 дану адміністративну справу передано на розгляд за територіальною підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду (а. с. 39-40).

Подання обґрунтоване тим, що 26.12.2016 посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, на підставі наказу від 23.12.2016 № 1357 «Про проведення фактичної перевірки», направлень на перевірку від 23.12.2016 № 1698, № 1699, № 1700, № 1701, здійснено вихід за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С.Петлюри, 8, для проведення фактичної перевірки ТзОВ «Нафтотрейд ресурс».

Проте, 26.12.2016 за місцем здійснення відповідачем господарської діяльності (м. Івано-Франківськ, вул. С.Петлюри, 8) представник платника податків - особа, що фактично проводить розрахункові операції та займає посаду касира ТзОВ «Нафтотрейд ресурс» ОСОБА_1, після ознайомлення із змістом наказу від 23.12.2016 № 1357 та направлень на перевірку від 23.12.2016 № 1698, № 1699, № 1700, № 1701, відмовилася від допуску до проведення фактичної перевірки.

26.12.2016 начальник відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернувся до начальника ДПІ у м. Івано-Франківську про застосування адміністративного арешту майна відповідача.

27.12.2016 начальник ДПІ у м. Івано-Франківську прийняв рішення № 14941/10/09-15-14/1026 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Нафтотрейд ресурс».

Заявник просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ «Нафтотрейд ресурс», застосованого на підставі рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 27.12.2016 № 14941/10/09-15-14/1026.

В поданих до суду письмових запереченнях від 16.01.2016 (а. с. 56-57) представник відповідача просить відмовити у задоволенні подання з тих підстав, що застосований рішенням від 27.12.2016 № 14941/10/09-15-14/1026 умовний адміністративний арешт майна платника податків є припиненим в силу закону, а посадові особи Головного управління ДФС в Івано-Франківській області допущені до проведення фактичної перевірки ТзОВ «Нафтотрейд ресурс».

До судового засідання, призначеного на 12:00 16.01.2017, представник відповідача Ємчик Р.І. подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 57).

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до частини першої статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Як передбачено частиною восьмою статті 183-3 КАС України, розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відтак, виходячи із приписів частини першої статті 41, частини шостої статті 128, частини восьмої статті 183-3 КАС України, у зв'язку із поданням представником відповідача клопотання про розгляд справи без його участі та незабезпеченням заявником прибуття в судове засідання його представника із належним чином підтвердженими повноваженнями (тобто, з оригіналом довіреності), судом в судовому засіданні 16.01.2017 ухвалено вирішення подання проводити у письмовому провадженні, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 23.12.2016 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло наказ № 1357 «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого посадовим особам управління наказано провести фактичну перевірку ТзОВ «Нафтотрейд ресурс» (м. Івано-Франківськ, вул. С.Петлюри, 8), каса підприємства, офіс з 26.12.2016 (а. с. 10). Крім того, 23.12.2016 посадовим особам Головного управління ДФС в Івано-Франківській області видані направлення на перевірку № 1698, № 1699, № 1700, № 1701 (а. с. 11-14).

Як вбачається із акту від 26.12.2016 № 619/09-19-40-02/33680859 відмови від допуску до проведення фактичної перевірки та ненадання документів, посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області складено цей акт про те, що представник платника податків - особа, що фактично проводить розрахункові операції, касир ТзОВ «Нафтотрейд ресурс» ОСОБА_1, після ознайомлення із змістом наказу від 23.12.2016 № 1357 та направлень на перевірку від 23.12.2016 № 1698, № 1699, № 1700, № 1701, відмовилася від допуску до проведення фактичної перевірки (а. с. 19).

26.12.2016 начальник відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернувся до начальника ДПІ у м. Івано-Франківську про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а. с. 16-17).

27.12.2016 о 14:00 начальник ДПІ у м. Івано-Франківську прийняв рішення № 14941/10/09-15-14/1026 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Нафтотрейд ресурс» (а. с. 15).

27.12.2016 в Івано-Франківському окружному адміністративному суді за вх. № 2153 було зареєстроване подання ДПІ у м. Івано-Франківську про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Нафтотрейд ресурс» (а. с. 6).

Крім того, судом також встановлено, що 06.01.2017 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло наказ № 17 «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого посадовим особам управління наказано провести фактичну перевірку ТзОВ «Нафтотрейд ресурс» (м. Івано-Франківськ, вул. С.Петлюри, 8), каса підприємства, офіс з 10.01.2017 (а. с. 58). Крім того, 06.01.2017 посадовим особам Головного управління ДФС в Івано-Франківській області видані направлення на перевірку № 7, № 8, № 9, № 10 (а. с. 59-62). При цьому, як вбачається із письмових заперечень представника відповідача від 16.01.2016 (а. с. 56-57), посадові особи Головного управління ДФС в Івано-Франківській області допущені до проведення фактичної перевірки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С.Петлюри, 8.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Пунктом 2 частини першої статті 183-3 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку суду, заявник не довів наявності підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, з огляду на таке.

Як вбачається із рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 27.12.2016 № 14941/10/09-15-14/1026 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Нафтотрейд ресурс», воно прийняте у зв'язку із відмовою платника податків у допуску працівників Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до проведення фактичної перевірки відповідача, а відмова від допуску до проведення вказаної перевірки оформлена актом від 26.12.2016 № 619/09-19-40-02/33680859.

Згідно із пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

За приписами пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 23.12.2016 № 1357 «Про проведення фактичної перевірки» вбачається, що він прийнятий на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Як передбачено пунктом 80.2, підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктами 80.5, 80.7 статті 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно із пунктом 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Системний аналіз зазначених вище положень ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави дійти висновку про те, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки, зокрема, за умови вручення платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки копії рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови пред'явлення направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), які розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. При цьому, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови.

Разом з тим, заявником не надано будь-яких доказів того, що копію наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 23.12.2016 № 1357 «Про проведення фактичної перевірки» було вручено під розписку уповноваженому представнику відповідача або особам, які фактично проводять розрахункові операції, а у направленнях на перевірку від 23.12.2016 № 1698, № 1699, № 1700, № 1701 (а. с. 11-14) відсутні будь-які записи про те, що посадовим (службовим) особам відповідача (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) були пред'явлені службові посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки, при цьому, заявником не надано акту про відмову уповноваженої особи платника податків розписатися у зазначених направленнях на перевірку.

Крім того, акт від 26.12.2016 № 619/09-19-40-02/33680859 відмови від допуску до проведення фактичної перевірки та ненадання документів (а. с. 19) також підписаний лише посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, у ньому не вказані причини відмови від допуску до проведення фактичної перевірки, відсутній підпис касира ОСОБА_3, та заявником не надано доказів того, що зазначений касир відмовився від підписання вказаного акту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, що посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області було дотримано передбачений статтями 80, 81 ПК України порядок проведення фактичної перевірки в частині вручення під розписку уповноваженому представнику відповідача або особам, які фактично проводять розрахункові операції копії наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 23.12.2016 № 1357 «Про проведення фактичної перевірки», в частині пред'явлення службових посвідчень та направлення на перевірку, як і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що уповноважена особа відповідача відмовилася розписатися у направленнях на перевірку та отримати копію вказаного наказу, та відмовилася від проведення перевірки.

Крім того, суд також враховує, що на момент вирішення даного подання відсутні підстави, визначені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, для застосування адміністративного арешту майна відповідача, оскільки посадові особи Головного управління ДФС в Івано-Франківській області допущені до проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 06.01.2017 № 17 «Про проведення фактичної перевірки», направлень на перевірку від 06.01.2017 № 7, № 8, № 9, № 10.

Відтак, з наведених вище підстав суд дійшов висновку про те, що рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 27.12.2016 № 14941/10/09-15-14/1026 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Нафтотрейд ресурс» є необґрунтованим, у суду відсутні правові підстави підтверджувати обґрунтованість зазначеного рішення, у зв'язку із чим у задоволенні подання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 41, 128, 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд ресурс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.М.Валюх