Ухвала суду № 64080556, 13.01.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.01.2017 Справа № 554/210/17

Справа № 554/8484/16-к

Провадження № 1-кс/554/7527/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Козаренко М.А.

прокурора - Вільховика Ю.В.

слідчого- Лагути О.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання слідчого відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенант поліції Лагути О. О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Пирятн, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше судимого.

.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170030001525 від 19.10.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції Лагута О.О., звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1., підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

19.10.2015 року близько 10.10 год. ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, шляхом розбиття шибки вікна, проник до будинку АДРЕСА_2, де в цей час в будинку на другому поверсі знаходилася ОСОБА_3

У подальшому ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність піднявся на другий поверх вказаного будинку та зайшов до кімнати потерпілої, де із застосуванням погроз, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 6000 грн., які належали ОСОБА_3, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 6000 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України.

13.01.2017 старшим слідчим СВ відділенням поліції № 2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області Лагутою О.О. за погодженням з прокурором Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України ОСОБА_1.

Причетність ОСОБА_1. до вчинення даного злочину повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, протоколом впізнаня особи за фотознімками за участю потерпілої від 28.10.2016 року, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколом впізнаня особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 01.11.2016 року та іншими матеріалами провадження і їх сукупності.

На даний час наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років. Окрім цього, ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, не одружений, тобто не має сталих соціальних зв'язків, ніде не зареєстрований, не має постійного місця проживання.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення є те, що підозрюваний раніше засуджувався за корисливі злочини, не має сталого джерела доходів, а тому з метою отримання засобів для існування може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

З метою запобігання ОСОБА_1. переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спробам незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, останньому необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, в разі застосування до ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як домашній арешт, застава, особиста порука чи особисте зобов'язання, орган розслідування не матиме можливості запобігти його здійсненню впливу на свідків у провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених та ризиків передбачених ст. 177 КПК України .

Підозрюваний вину визнає, просить застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, враховуючи наявність ризиків, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, так як вже раніше був судимий за корисні злочини, тобто вчинив злочин повторно, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність, може незаконно впливати на потерпілих, свідків. А також те, що підозрюваний не має постійного джерела прибутку, оскільки офіційно не працює, міцних соціальних зв'язків немає, може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенант поліції Лагути О. О. - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Пирятн, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з подальшим утриманням його в Полтавському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 13.01.2017 року 17 год. 30 хв.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 14.03.2017 року, до 17 год. 30 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат , що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавськійобласті, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батьковіплатниказастави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська